Діана Дарієнко

Більше семи років я була науковицею, дотичною до академічної сфери. Вивчала іноземні мови, писала статті, мріяла набути досвіду академічної співпраці з іноземними професорами (зрештою, це сталось). Водночас, завжди розглядала науку як щось «для душі», бо з певних причин не бачила себе в академічному середовищі на стабільній основі. Тож одного дня дійшла висновку, що слід набути комерційного досвіду, знайти стабільну роботу з гідним рівнем фінансової компенсації. Перше, що спало мені на гадку – це робота у сфері ІТ, яка користувалась величезною популярністю серед моїх, як мені здавалось, «більш просунутих» знайомих. Майбутню роботу уявляла так: заробітна плата в доларах (або навіть євро, з моїм-то рівнем німецької мови!), гнучкий графік (коли прокинулась – тоді працюю), віддалений формат роботи (у крайньому випадку – переміщення до офісу десь у Барселону за рахунок компанії), корпоративні заходи на Мальдівах, коштовні подарунки на дні народження та інші свята… Та ніхто мене не попередив (гадаю, це на краще), що попереду на мене чекають місяці безробіття, десятки інтерв’ю та відмов, тестові завдання, що вганятимуть в легку зневіру, неекологічні компанії, що пропонують жахливі умови, зарплата «у конвертиках» та емоційне вигорання. Проте, вважаю, що кожен з нас знайомий зі схожими історіями, або ж навіть має свої негативні спогади, пов’язані з працевлаштуванням. Я ж бажаю зосередитись саме на позитивних моментах, аби показати, що, попри все, мати досвід світчера – це класно, і вартує ризиків. Отже, для себе я обрала сферу рекрутингу з наступних причин: маю тривалий досвід комунікацій, вмію досліджувати, а також вмію аналітично, критично та стратегічно мислити. Власне, з цього висновку і почався мій шлях. Березень 2023 — серпень 2023 Моє перше знайомство зі сферою ІТ та рекрутингом відбулось на онлайн-курсах, у березні 2023 року. Оскільки попереднього релевантного досвіду в мене не було (хоча іноді я читала статті на різних ресурсах та дивилась тематичні подкасти, що дуже раджу), то курси цілком задовольнили мої потреби. Більше того, завдяки курсам у мене зʼявилось перше професійне коло спілкування, а для спеціалістів сфери human capital це цінно. Ви нещодавно змінили професію чи напрямок роботи? «Увійшли» до IT чи «вийшли» з цієї індустрії? Чи можливо відкрили власний бізнес в Україні чи за кордоном? Якщо так – поділіться досвідом з нами, напишіть колонку на MC.today. Повний список оновлених тем та вимоги до текстів можна знайти за посиланнями: теми та вимоги. Вже з червня (погодьтесь, доволі швидко, як для новачка) я почала подаватись на junior позиції, навіть у преміум та міжнародні компанії. Якщо протягом тижня у мене було, умовно, чотири інтервʼю, то два з них були точно англійською мовою, рідше — німецькою. У середньому я мала до 4-7 інтервʼю та 1-3 тестові завдання щотижня. Навантаження було доволі високим, але моя логіка була проста: уміння проходити інтервʼю — це теж навичка. Йдеться не тільки про самопрезентацію. Важливо мати досвід взаємодії з різними компаніями, аналізувати, що відбувається на ринку, та вчитись визначати, що для мене наразі буде краще. Що ж стосується тестових завдань, то, по-перше, я мала змогу краще зрозуміти всю палітру завдань на позиції, яка мене цікавить, по-друге, це була прокачка вже набутих hard skills. До слова, щотижня я також отримувала до десяти відмов. Найпоширеніша причина — відсутність комерційного досвіду. Не без задоволення зазначу, що деякі з позицій, де я проходила на останні етапи відбору (друге інтерв’ю/фінальне інтерв’ю), згодом закривали фахівцями middle рівня. Уже в серпні я потрапила на своє перше стажування на позицію Talent Sourcer, що водночас стало і моїм першим досвідом роботи в ІТ-рекрутингу. Варто зазначити, що часто рекрутери починають свій шлях саме з sourcing, оскільки ця позиція вважається entry, хоча цілком реально бути крутим сорсером високого рівня «сеньйорності». Серед мого функціоналу було шукати (використовуючи техніки Boolean Search, X-Ray тощо) технічні та нетехнічні таланти, взаємодіяти з ними та передавати до рекрутерів українських компаній. На цьому етапі я не взаємодіяла тісно з наймаючою компанією та виконувала суто «технічну» роботу. За місяць, у вересні, мені зробили пропозицію стати частиною команди на платній основі. Тобто від початку навчання (березень) до першої пропозиції про співпрацю (вересень) пройшло 6 місяців. За ці пів року я встигла закінчити курси, набратись досвіду комунікації з різними ІТ-екосистемами, працевлаштуватись та покращити свої навички. А також відкрила для себе такий тип заходів як «мітапи» та «нетворки», які намагалась активно відвідувати та знайомитись з новими людьми. Мій перший офлайн нетворк у офісі однієї з найпопулярніших ІТ-екосистем України Листопад 2023 За два місяці роботи я зрозуміла, що sourcing хоч і є цікавою сферою, та мене все ж не захоплює. Тож вирішую рухатись далі, шукати складніші задачі та починаю відгукуватись на активні дотичні до рекрутингу вакансії. Протягом місяця мені щастить: я отримую офер на позицію Recruiter (робота з нетехнічними вакансіями). Саме на цій позиції я познайомилась з full-cycle recruiting: навчилась брифувати менеджерів, проводити інтервʼю, аналізувати результати роботи над вакансіями та вести кандидатів до періоду адаптації у компанії. Тут я зрозуміла, що п'ять інтервʼю на день — це багато, але вести одночасно п'ять вакансій буває не так вже й складно (за умов розумного тайм-менеджменту, звісно). Весна 2024 Згодом я почала досліджувати новий напрям роботи, що значною мірою пов’язаний з рекрутингом та HR-менеджментом і є для мене цікавішим. Наразі я навіть закінчила додаткові курси, але то вже інша історія. Поки підсумую перший рік моєї подорожі, без якої я б ніколи не відкрила для себе нових професійних світів. Отже, за рік мені вдалось: закінчити курс з IT Recruiting; поспілкуватись з більше ніж з 20 рекрутерами з різних компаній; покращити проходження інтервʼю англійською мовою; покращити проходження інтервʼю німецькою мовою; двічі працевлаштуватись; перейти з позиції сорсера на позицію рекрутерки менше ніж за два місяці; відвідати нетворк-заходи від топових українських компаній; краще розібратись у сфері ІТ та зрозуміти, куди хочу рухатись далі. Мої поради світчерам Деякі з цих порад здаються дещо банальними. Проте така тенденція зі схожими порадами може підсвічувати загальний «ритуал» входження в ІТ, тож прошу віднестись з увагою. На чому необхідно сфокусувати увагу, коли не маєш досвіду На власному бренді. Ні, для цього не буває «зарано». Моя аватарка у професійних мережах/месенджерах та помилки у профілі говорять про мене не менше, ніж особиста розмова, а іноді навіть більше. Одруківки та помилки трапляються, але загальна чистота тексту та ясність викладу думок справляють більш професійне враження, ніж LinkedIn-акаунт, забитий мемами. Важливо: існує безліч ШІ-інструментів, безкоштовні версії ChatGPT й Grammarly, а також багато генераторів тексту. Тож, будь ласка, не крадіть чужий інтелектуальний труд (навіть якщо це опис в профілі). На резюме та мотиваційному листі (cover letter). Я за те, щоб писати резюме та cover letter під кожну компанію, а не дублювати одне і теж (хоч іноді це має місце). Так, написання супровідного листа іноді займає по годині часу, але це має сенс як для працевлаштування, так і для практики. На відвідуванні (безкоштовних) вебінарів, семінарів, лекцій тощо. Тут комбінація таких факторів як додаткове навчання та нові знайомства. У ІТ не буває мало знайомств. Що варто робити при пошуку роботи Подаватись на позиції, пройти на які є малий шанс, але вам резонують. Як мінімум — попрактикуєтесь з інтервʼю (детальніше про це вже розповідала). Брати всі можливі тестові та ретельно їх проробляти. Якщо, звісно, ваше становище це дозволяє. Готуватись до інтервʼю: проробляти структуру самопрезентації (якщо необхідно — робити «заготовки»), досліджувати компанію, робити список з питань рекрутерам. Уже як рекрутерка скажу: дуже засмучує гарне резюме у поєднанні з відповіддю кандидата «навіть не знаю, що сказати» на всі питання. Виділяти певні години для пошуку роботи. І взагалі тримати всю інформацію (резюме, листи, список відкритих позицій) в одному місці. Процес працевлаштування — це теж робота, тож організовуйте цю діяльність належним чином. Просити фідбеки та щиро їх аналізувати. Відкритість до конструктивної критики є дуже важливою (в принципі, по життю). Досліджувати альтернативні канали пошуку роботи. Серед таких можуть бути рекомендації ваших друзів (у тому числі, коли вони рекомендують вас), X (колишній Twitter), Instagram тощо. Не зневірюватись. Є сотні, а то й тисячі людей, які отримали першу пропозицію після 50 співбесіди. Це не заспокоює, але такі реалії. І ні, це не характеризує вас як поганого фахівця (або не завжди), а може бути наслідком сукупності різних факторів. Пройти дев’ять кіл пекла перед першим працевлаштування та зрозуміти, що це зовсім не те, що ви шукали – нормально. Іноді розчарування – це частина процесу зростання та стимул продовжувати далі шукати «своє». Головне – дайте собі час «посумувати» та відпустити ситуацію, зрештою ви – жива людина, а не робот, як би того не хотіли капіталісти. Прагнути змінити місце роботи, як і не хотіти працювати взагалі – нормально / Фото листування айтівців з особистих архівів авторки І, нарешті, останнє, та найголовніше, як на мене. Якщо ви відчуваєте, що зміни неминучі, але вагаєтесь – знайдіть в собі мужність ризикнути. Поки ви вагаєтесь – втрачається дорогоцінний час, що зрештою може постати частиною крутого досвіду на шляху зміни професії. Нагадую, що поради збазовані лише на моєму досвіді. Творіть свій, і бажаю успіхів! Джерело: РІК ПЕРЕХОДУ В ІТ: МОЇ ПІДСУМКИ Й ПОРАДИ (ч. 1) РІК ПЕРЕХОДУ В ІТ: МОЇ ПІДСУМКИ Й ПОРАДИ (ч. 2)

Діана Дарієнко

З науки в ІТ-рекрутинг. Як я знайла першу роботу та яких помилок раджу уникати світчерам