Михайло Нестеренко – автор контенту на сайті

Щоб побачити диких тварин у їхньому природному середовищі, зовсім необов'язково чекати відкриття кордонів. Приблизно за двісті кілометрів від Одеси, у дельті річки Дунай, на вас чекає містечко Вилкове. Розгалужена мережа каналів, майже субтропічний клімат, трисотрічна історія та чарівність тихої провінції. Тут є один об'єкт, що внесений до списку спадщини Юнеско. Дунайський біосферний заповідник межує із містом. Мальовничі заливні луки, зелені острови та чи не найрізноманітніша фауна на території Європи. Здається, природа створила всі умови для безтурботного життя птахів та тварин. Але не врахувала «людський фактор». Хочеш допомогти – не заважай До 1998 року, а саме тоді було створено українську частину Дунайського біосферного заповідника, з природою тут ніхто не церемонився, і це призвело до зникнення деяких популяцій. Тепер тварин та птахів доводиться буквально заселяти в заповідник заново і таким чином відновлювати втрачену рівновагу екосистеми дельти. На відміну від людини, природа ніколи не робить дурниць. У кожній екосистемі будь-яка рослина та тварина – частина одного ланцюжка. І не лише харчовий. Так, знищення травоїдних видів може призвести до надмірного трав'яного покриву, що збільшить ризик пожеж та вигорянь. Винищите хижаків - зросте популяція парнокопитних і почнуть страждати молоді дерева, без захисту яких можлива ерозія ґрунту. А є ще комахи, птахи, падальники. І один без одного вижити їм практично неможливо. Слово «ревайлдинг» (rewilding, від wild – дикий, природний) означає повернення окремих екосистем у їхній первозданний вид шляхом поступового заселення зниклих видів тварин у їх звичні ареали проживання та відновлення природного балансу. Ініціативу Rewilding Europe було створено 2-11 року в Нідерландах. Україна стала частиною цього європейського природоохоронного руху за вісім років і приєдналася до програми ревайлдингу дельти Дунаю, в якій також беруть участь екологи з Румунії та Молдови. Наш основний принцип – не заважати природі виконувати свою роботу. Ми відновлюємо природне довкілля, випускаємо тварин на волю, а далі просто спостерігаємо. Не всі знають, що зараз найбільша зона ревайлдингу в Європі – Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник. Минуло трохи більше тридцяти років відколи людина покинула цю територію, і про поголів'я кабанів, лосів, лисиць та інших тварин уже складають легенди. Визволення озера Картал Найважливішим проектом Rewilding Ukraine у 2-2о році стала участь у відновленні озера Картал та інших водно-болотних угідь дельти Дунаю. Система дамб та зрошувальних каналів фактично відрізала Картал від інших водних артерій. В результаті озеро обміліло і замулилося, почала гинути риба, знижуватися населення водоплавних птахів і тварин. Минулого року через дамбу, яка розділяла озера Картал і Кугурлуй, були прокладені труби і таким чином зроблено ще один крок до відновлення водообміну між озерами. Наступним кроком стало прочищення природних каналів між Карталом та Кагулом, а також відновлено сполучення з Дунаєм. Це допоможе оновити всю екосистему болотно-водних угідь дельти річки та зробити цей край центром екотуризму. Важливо, що ще 2-19 року озеро Картал нарешті отримало статус ландшафтного заказника загальнодержавного значення та додатковий захист. Я сам родом із цих місць. У нас завжди був край рибалок, човен був у кожного. У дитинстві я міг наловити в Карталі відро риби за пару годин, тільки встигай підсікати. Тому цей проект для мене є дуже особистим. Важливо допомогти природі відновити колишню красу та достаток наших озер. Адже це просто рай для екотуризму. Зараз стан природи набагато ближчий до природного. Повернення парнокопитних на історичну батьківщину Ще одна перлина дельти Дунаю – острів Єрмаків. 2 тис. гектарів заповідних угідь із заливними луками завжди були місцями нересту риби та гніздування рідкісних видів у птахів. Однак за радянських часів тут активно вирощували тростину для паперового виробництва, намагалися осушувати болотисті низини і пасти худобу. У 2о1о році, коли почалася програма відновлення острова, Єрмаков був посушливою пустелею, де не було місця ні людині, ні природі. Після того, як частково ліквідували дамби і відновився весняний розлив, острів став оживати на очах, сюди повернулися щуки, сазан, птахи і навіть червонокнижні кучерявий і рожевий пелікани. Над збереженням кучерявих пеліканів у дельті працює міжнародна команда Pelican Way of LIFE . Але щоб значна частина заболочених територій повністю не заросла очеретом, важливо було повернути на острів великих травоїдних. І тут знову на допомогу прийшов ревайлдинг. Нам потрібно було створити умови для природного випасання. Травоїдні добре доглядають за рослинним покривом – самі з'їдають усі зайві, самі удобрюють ґрунт і поширюють насіння. Все це сприяє зростанню біологічного розмаїття рослин та тварин на островах. З цією метою на острів Єрмаків були випущені водяні буйволи, дикі коні породи коник, європейські лані та благородні олені. Коніки – нащадки європейського коня тарпана, якого можна було зустріти у цих місцях ще у ХІХ столітті, вони добре обжилися та вже дали потомство. У 2-2о році на Єрмаків поселили ще одну групу кузнечиків, інша стала обживати заливні луки острова Кубану. Як розповів Михайло, цю партію коней привезли із заповідника до Латвії. Цей проект зайняв у нас півтора роки. Четверо конячок прибули в Україну через Литву та Білорусь, і щоразу це супроводжувалося карантином, бюрократичними процедурами, оглядом та аналізами. Але наші коні впоралися, навіть самі стрибнули у воду з баржі і дісталися суші. Це були неймовірні емоції для нашої команди і результат роботи багатьох людей. Все травоядные питаются разными растениями, поэтому каждый вид играет свою важную роль в поддержании природного баланса. Лани и самки оленя приехали на Дунай из Ровенской области в декабре 2о2о года. В этом году к ним присоединится вожак стада – красавец олень, который сперва должен сбросить рога, и потом его можно будет безопасно транспортировать к новому месту жительства. После этого воссоединения экологи надеются на увеличение поголовья оленей, которые в прошлом стали жертвами охоты и браконьерства. Новый дом для филинов и диких осликов Успешный ревайлдинг невозможен без взаимодействия разных заповедников, зоопарков, общественных организаций и местных общин. Животных для заселения нельзя найти по объявлению в интернете, точно так же как и новое жилье для них. Большую часть работы делают наши партнеры, и я уверен, что наше сотрудничество будет только укрепляться. Так, в прошлом году по инициативе одесского зоопарка в дельту Дуная были выпущены три молодых филина. Малыши вылупились в неволе, а через пять месяцев были перемещены в Дунайский биосферный заповедник. Филины – естественные враги мелких грызунов, которые разоряют гнезда, и особенно крыс, у которых на этой территории не было естественного врага. Но в свое время филинов тоже целенаправленно истребляли как вредителей. В результате популяции этих благородных птиц сохранились только в Полесье и на востоке Украины. В последние десятилетия филинов на Дунае никто не видел. Это наш второй опыт возвращения филинов в дельту Дуная. Одна из птиц снабжена прибором GPS, и мы будем следим за ее перемещением. Всего мы планируем выпустить в заповедник 2о особей на протяжении пяти лет, – поделился планами Михаил Успешным примером партнерства в сфере ревайлдинга является возвращение в Тарутинскую степь 2о диких ослов – куланов, которых привезли из заповедника «Аскания-Нова». Ландшафтный заказник «Тарутинская степь» – тоже часть дельты Дуная и последний в Европе кусочек нетронутой дикой степи, где сохранились редкие птицы, растения и животные. Краснокнижные куланы сотни лет назад тоже были частью этой экосистемы, но чрезмерное истребление поставило вид под угрозу полного исчезновения на территории Украины. Планируется, что к 2о35 году в Тарутинской степи будет пастись 25о–3оо таких животных. Наши ослики – потомки стада, которое заселили в «Асканию-Нову» еще в 5о-х годах прошлого века. Они отлично приспособлены и к засушливому климату, и к зимним перепадам температур. Однако мы должны убедиться, что эти куланы смогут защитить себя от хищников. Первое время они поживут на огороженной территории площадью более 3о гектаров. А потом мы выпустим куланов на свободный выпас. Добрососедство – залог развития туризма В природе существует еще один биологический вид, которому пойдет на пользу ревайлдинг. Это человек. Развитие заповедных зон привлекает в регион туристов и инвестиции. Появляется дополнительная инфраструктура и рабочие места в небольших поселках и городках. Наприклад, стадо водяних буйволів, випущене поблизу села Орлівка Одеської області, вже стало місцевою пам'яткою. У селі було створено екотропу та працював екскурсовод. При цьому тварини виконують природоохоронну функцію - поїдають прибережну рослинність і не дають заболочуватися берегам. Як тільки людина перестає втручатися в життя природи, на цих територіях зростає біорізноманіття і рослини починають поглинати та утримувати більше парникових газів. Починається природна боротьба зі змінами клімату та глобальним потеплінням, наслідки якого так чи інакше стосуються кожного з нас. Особливо у південних вододефіцитних регіонах України. І зауважу, природа робить цю роботу сама, абсолютно безкоштовно, варто лише створити їй усі умови. Але це зачепив на століття вперед. Не менш важлива проблема, яку допомагає вирішити локальним співтовариствам ревайлдинг – розвиток непридатних для сільського господарства територій. Обробляти поля у зоні ризику затоплень чи посухи – дуже дороге задоволення. Інша річ – повернути туди тварин, які допоможуть відновити природний баланс та стануть точкою тяжіння для туристів. У ревайлдингу виграють усі – і природа, і людина. Ми зовсім не царі природи, а одна з її частин. Саме тому ми маємо повернутися до витоків і навчитися жити в гармонії з іншими біологічними видами. Можливо, людина – найрозумніша істота на планеті, але це покладає на нас додаткову відповідальність. Вся команда Rewilding Ukraine працює над тим, щоб повернути тваринам і птахам хоча б частину їхнього звичного довкілля. Давайте станемо для них просто добрими сусідами, а все інше мудра природа зробить сама.