Олександр Бондаренко

Мене звуть Олександр Бондаренко, я керуючий партнер Bureau of Investment Programs, підприємець та співзасновник Фонду «Святослава Хороброго». Я розкажу, як став волонтером сам та як підприємці розвозили гарячі обіди під обстрілами в Харкові, передавали для дітей ліки на 50 тис. євро потягом та залучали українських зірок до зборів. Повномасштабна війна застала мене у Києві. І, як і всі українці, я одразу почав донатити, допомагати. Але ця допомога, яку і у більшості, була дещо хаотична: хтось написав, зателефонував, попросив допомогти. Тому майже одразу ми з партнерами та друзями від початку великої війни створили Благодійний Фонд «Святослава Хороброго». І почали налагоджувати процес системної гуманітарної допомоги. Власник піцерії доставляє гарячі обіди у бомбосховища, підприємець облаштовує бункер у цеху з виробництва взуття, СЕО з МВА організовує логістику ліків Оскільки я людина з бізнесу, як і всі, хто став волонтером нашого благодійного фонду, системний підхід у волонтерській справі було організувати не складно. Є запит – він обробляється, зв'язуємося з партнерами, які можуть закрити цей запит, організовуємо логістику. Все дуже чітко. Але на кожному етапі бувало різне. Одного разу ми з провідником потягу відправили ліки для дітей на 50 тис. євро у Харківську дитячу лікарню. І в Харкові їх зустрічав наш волонтер. Та ще пригода була. Згадали 1990-ті, як з провідниками посилки відправляли. Але все закінчилося добре – діти отримали необхідні ліки. На початку повномасштабного вторгнення команда нашого фонду, або хоробрі волонтери, як потім почали нас називати, доставляла гуманітарну допомогу на Харківщину та Чернігівщину. Це ті перші міста-фортеці, які сильно постраждали. У Харкові в нас є партнери – піцерія, власник якої в день початку повномасштабної війни вирішив свій бізнес перелаштувати під допомогу харків’янам, що залишилися у місті. Так, call-центр служби доставки, який до війни приймав замовлення на піцу, переформатували під замовлення продуктових наборів. Причому достатньо швидко контакти розлетілися серед людей похилого віку. Кожен день команда отримувала замовлення на адресну доставку 200-250 продуктових наборів та обідів. У піцерії готували гарячі обіди та розвозили їх під обстрілами по домівках, у бомбосховища. Годували людей у метро. Власник піцерії зізнався: страшно було, що хтось з водіїв-волонтерів після розвезення їжі не повернеться або повернеться поранений. Адже кілька разів вони потрапляли під сильні обстріли, поки везли їжу. Ще одні наші партнери – харківські підприємці – на початку повномасштабної війни обладнали бункер з кухнею та ванною кімнатою просто в цеху з виробництва взуття. Було таке, що у цьому бункері жили близько 70 людей. Ми постійно доставляли їм продукти, засоби гігієни, одяг тощо. Впродовж перших кількох місяців жителі Харківщини потребували постійної допомоги. Тож першій рік повномасштабного вторгнення – це близько 10 млн грн на гуманітарну допомогу. Це 100 палет ліків, десятки тон продуктових наборів та засобів гігієни, сім пікапів для військових, більш як 500 одиниць амуніції та військового обладнання. Українські зірки, арт-проєкти та інші способи закривати збори Ми постійно шукали можливості для залучення коштів на допомогу. Тому коли з’явився спільний з нашим партнером благодійний арт-проєкт Investment Service Ukraine – військовий NFT-музей незалежності супроти терору, Фонд «Хороброго» до нього долучився одразу. У колекції військового NFT-музею було 13 картин, які відображають війну. Серед них була робота 16-річного Олега Жукова, українського digital-художника, який восени 2021 року поїхав за програмою обміну до Америки. Тож коли почалася війна, він був за 8 000 кілометрів. Всі рідні, друзі – в Україні. Бажання якось допомогти було настільки сильне, що хлопець почав у своїх картинах зображати війну. Війна остаточно переконала 16-річного художника, що натура росіян – це вбивати, і час їх не змінює. Як нищили українців 100 років тому, так і зараз намагаються це робити. В результаті всю NFT-колекцію було розпродано на платформі Opense. Загальна кількість вторгованих коштів – 2 ETH (приблизно $3,2 тис.). Ці гроші пішли на придбання дронів та амуніції для військових. Наразі Фонд «Хороброго», до якого долучилися українські підприємці, допомагає здебільшого військовим: купили 20 автівок, більш як 35 авто відремонтували та відправили за останні два роки. Дрони, прилади нічного бачення, одяг та продуктові набори ми в якийсь момент навіть перестали рахувати. Краще в грошах – тільки за 2024 рік на допомогу витратили вже близько 3,5 млн грн. Останній рік бізнесу дедалі складніше долучатися грошима. В умовах війни, підвищення податків та скорочення продажів багато компаній фактично виживають. Збирати кошти на допомогу стає все важче. Тож залучаємо до зборів українських зірок. Цього літа Тіна Кароль, Наталя Могилевська, Ірина Білик, Іво Бобул та інші українські зірки підтримали збір Фонду «Хороброго» та Ради волонтерів при Харківській ОВА, яка була заснована фондом. Збирали 1 млн грн на пікап-автомайстерню (це унікальна пересувна майстерня, яка дозволяє ремонтувати бойові автівки просто на місці у польових умовах) для славетного 135 батальйону, який захищав Київ та Бахмут. І вже восени передали пікап-автомайстерню воїнам. Тож, продовжуємо далі залучати бізнес до гуманітарного фронту. Разом ми сильніші!

Олександр Бондаренко

Обіди в бомбосховища, бункер в цеху та 10 млн грн на допомогу: як волонтерять підприємці