Віктор Гордієнко – автор контенту на сайті

Український криптовалютний ринок активно розвивається протягом останніх пʼяти років, набуваючи більшої вагомості з впровадженням нових технологій. З 2017 року Верховна Рада України VIII скликання працювала над розробкою проєкту закону «Про віртуальні активи». Вже у 2023 році у статті Forbes зʼявилась інформація, що у вересні Україна може повністю легалізувати криптовалюту та ввести податки, ставши першою в Європі країною, що імплементувала європейські норми регулювання віртуальних активів МіСА, але на жаль, очікування не втілилися в життя. 23 січня 2024 року відбувся захід «Блокчейн DRIVE. Легалізація віртуальних активів в Україні», основною метою якого були: по-перше, проведення дискусій по двох законопроєктах щодо легалізації цифрових активів та обговорення можливих шансів на ухвалення одного з цих документів. По-друге, використовуючи не теоретичні, а саме практичні приклади з детальним поясненням, до яких саме змін це призведе та кого буде стосуватись. По-третє, презентація представниками бізнесу власного бачення та наративів щодо основних аспектів того, як вони готуються до легалізації обігу віртуальних активів, на що очікують та що для них змінюється за різними варіантами легалізації. Серед спікерів були представники держапарату України, а саме Арсен Макарчук – директор Департаменту стратегії та розвитку Національного банку, Олександр Борняков – заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT, Дмитро Ніколаєвський – головний юрист Проєктного Офісу «Віртуальні активи 2030»; Юрій Бойко – член НКЦПФР та Ярослав Железняк – народний депутат та член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. А від бізнесу: Юрій Олентир – CEO HAPI, Вадим Груша – CЕО і співзасновник Trustee Plus та Ростислав Швец – CEO at Stroom Network. Головним спікером заходу став CEO криптовалютної біржі WhiteBIT – Володимир Носов, що наголошував на необхідності грамотного держрегулювання для покращення економічного становища України. За ствердженням Володимира, цьому може неабияк сприяти інтеграція блокчейн-технологій у фінансову систему, справедливе оподаткування та створення привабливих інвестиційних умов. «Коли компанія обирає юрисдикцію, вона обирає не тільки з точки зору податків, а й з точки зору простоти спілкування з регулятором, простоти і відкритості судової системи та наглядових органів тощо. Якщо ми зараз поставимо 5% ставки оподаткування, але при цьому бізнес буде чекати кожного вечора перевірки від різних служб, то ніхто сюди не прийде», – зазначив Володимир. Проте, наголосив Носов, законодавство слід приймати негайно, адже більшість країн вже запустили ринок віртуальних активів. Україна ризикує опинитися позаду. До того ж чітке та зрозуміле законодавство, яке б регулювало ринок віртуальних активів, допомогло б залучити додаткові кошти в бюджет, що надзвичайно актуально для країни в умовах війни. Схожу позицію також має CЕО і співзасновник Trustee Plus Вадим Груша, що ще у 2023 році, відповідаючи на питання про оцінку процесу легалізації крипти в Україні та можливостей його прискорення, зазначав: «Процес просувається настільки швидко, наскільки це можливо і ні для кого не секрет, що мета – поставити чергову галочку на шляху до вступу в ЄС і аж ніяк не допомога ринку. Тож, як наслідок, регулятор пожертвував пошуком компромісів з бізнесами на користь цієї швидкості. Але з легалізацією ми й так запізнилися, бо величезний потенціал для економіки – десятки та сотні компаній, які віддали перевагу авторизації за кордоном та сприятливому регуляторному середовищу, за останні роки вже було втрачено. І тепер доведеться докласти значних зусиль, щоб створити відповідні умови, необхідні для повернення частини цих компаній в Україну». Але вже на початку 2024 року, Вадим висловив дещо іншу оцінку темпа розвитку закона про легалізацію криптовалют у інтервʼю для українського видання Incrypted: «Щодо позитивних чи негативних очікувань – складне питання. З одного боку зрозуміло, що криптовалюти – це те, що працює без участі держави і вона ніяк не доклала до нього руку. З іншого боку, якщо дивитися з погляду бізнесу – ми не можемо зараз нормально працювати з фінансовими установами та клієнтами, оскільки немає жодної регуляторної визначеності та можливості це зробити. Доводиться вигадувати якісь незрозумілі речі, щоб люди хоч якось могли користуватися нашими сервісами. З цього погляду регулювання має допомогти. На жаль, я не бачу, що це відбудеться швидко. З перспективи саме українського закону я думаю, що це буде локальна історія, – країна втратила багато часу, поки інші юрисдикції давали можливість компаніям реєструвати бізнес і вести діяльність. Щоб змінити ці умови, потрібно подумати про те, як і чому компанії мають почати реєструватися. А в нас купа ризиків, пов’язаних із війною. Це вже величезна проблема. А якщо немає жодних пільг? Для чого тобі це, якщо Литва пропонує податок 15%? Найімовірніше, компанії будуть тут працювати, але виключно для локального ринку». Враховуючи перспективи розвитку криптовалюти в Україні, точка зору представників двох бізнесів є чіткою та зрозумілою для кожного, хто усвідомлює значущість блокчейн-технологій та необхідність їх впровадження вже зараз. Ба більше, ще у 2023 році, для своєї колонки у виданні «Економічна Правда», CEO WhiteBIT резюмував популярні наразі наративи щодо безупинного розвитку блокчейну: «Міфів навколо криптовалют багато, а реальність одна. Майбутнє світу за блокчейн-технологіями та криптовалютами. Цей процес неможливо зупинити. Він природний і відповідає сучасним викликам та вимогам часу. Колись аграрна революція стала основою економічного господарства. Індустріальна – породила нові галузі промисловості. Довгий час вугілля вважалося "чорним золотом". Потім прийшли автоматизація та глобалізація. Криптовалюта вже незворотно змінила фінансову систему, а блокчейн-спільнота формує нове майбутнє. Bitcoin – це нове золото. І той, хто розуміє це сьогодні, завтра буде далеко попереду інших». За словами Володимира Носова: «Попри непрості економічні умови, спричинені повномасштабними військовими діями, влада робить впевнені кроки для виправлення ситуації. Це величезний плюс як для українського бізнесу, так і для громадян. Для цього усі фінансові системи мають працювати в синергії. Зокрема, регулювання криптовалют повинно бути простим і зрозумілим, враховуючи той факт, що велика кількість фінансових інструментів зараз не функціонує. Регулятивне законодавство щодо віртуальних активів має бути максимально прозорим, комфортним та адекватним для того, щоб привертати іноземних учасників». Також, спікери заходу обговорили різні сценарії розвитку подій при затвердженні положень одного з законопроєктів, що знаходяться на обговоренні парламенту. За час дискусії представники влади так і не окреслили спільну позицію по цьому питанню. Це є доволі дивним і викликало велику кількість питань, враховуючи кількість аргументів, які протягом цього часу вже мали сприяти затвердженню більш лояльного законопроєкту для регулювання цифрових активів для криптоспільноти. Попри це, народний депутат та член комітету Верховної Ради з питань фінансів Ярослав Железняк зазначив наступну позицію: «Зараз немає проблеми використовувати криптовалюту, це точно не заборонено, це не порнографія, як не дивно. Якщо заглянете в декларації депутатів, і в мою, то там є крипта. Головне, щоб завтра всіх, хто займається криптою не посадили». Перевіривши дані нематеріальних активів з Єдиного державного реєстру декларацій(ЄДРД) на імʼя Ярослава Железняка за 2022 рік, у народного депутата дійсно задекларовані такі криптовалюти, як Solana, Bitcoin та Ethereum. Цікавий факт – невідповідність датам та часу подання декларації зі слів нардепа, адже захід відбувся 23 січня 2024 року, де Ярослав уже стверджував про її наявність, але у документі зазначається інша дата – 27 січня 2024 року. На мою думку, успіх України у технічному просторі буде напряму залежати від сприятливого нормативно-правового клімату, готовності інтегрувати більшу кількість нових технологій у повсякденне життя та розробки відповідних стандартів оподаткування та ведення бізнесу. Як у журналіста, у мене все ще виникає багато запитань як до влади, щодо затвердження єдиної позиції з регулювання криптовалют, так і до української спільноти, яка поки що не має однозначної позиції по легалізації криптовалют та правильному сприйняттю таких динамічних і різких змін у використанні цифрових активів. Існує безліч можливостей для оптимізації отримання верифікованої та необхідної інформації цільовою аудиторією. В Україні працює велика кількість технічних медіа, у яких є повноцінний інструментарій у вигляді необмеженого доступу до інформації, методів її перевірки та верифікації, та найважливіше – можливості вільно висловлювати свою думку щодо тієї чи іншої ситуації як в економічній, так і політичній сферах. Щобільше, існує велика необхідність у якісно написаних статтях, в яких буде викладено повноцінну інформацію з розглядом справи відповідно до різних точок зору, окремо буде взято коментарі у представників як влади, так і бізнесу, особливо якщо тема безпосередньо вирішується на законодавчому рівні. Збільшується потреба у проведенні більшої кількості подібних конференцій та заходів для дискусії та повноцінного діалогу держави та бізнесу, адже виходячи з результатів конференції, позиції представників бізнесу були більш аргументовані та змістовні, а ось відсутність єдиної думки у представників влади викликали лише більшу кількість запитань та викликали сумніви щодо впровадження більш оптимізованого та швидкого процесу ухвалення закону щодо легалізації криптовалют.

No items found.