Банк запитує про резидентство – навіщо це і що робити. Пояснення експерта

Час від часу банки просять своїх клієнтів оновити інформацію про себе – зазвичай це відбувається у форматі опитування і стосується анкетних та паспортних даних або інформації щодо ФОП, якщо ви його маєте. Та останнім часом вам можуть поставити також питання про ваше податкове резидентство – навіщо це і як діяти в такій ситуації, розповів податковий консультант Олександр Зарайський.

Чому банк може цікавитися вашим податковим резидентством і як діяти в такому випадку. Фото: Depositphotos

«Банк намагається з’ясувати, чи не є ви податковим резидентом ще якоїсь країни, окрім України, відповідно до національного законодавства цієї іноземної країни. Чому банк це запитує? Це пов’язано з угодою про автообмін податковою та банківською інформацією,Угода про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, також відома як Загальний стандарт звітності (CRS), є міжнародним стандартом, який передбачає обмін інформацією про фінансові рахунки між країнами для податкових цілей. Згідно з нею, фінансові установи мають збирати та надавати інформацію про рахунки, що належать резидентам інших країн, податковим органам. до якої приєдналась Україна. Інформація про ваше податкове резидентство потрібна банку, щоби знати, чи повинен він передавати інформацію про ваші рахунки в іншу країну, резидентом якої ви є», – зазначив Олександр Зарайський у Telegram-дописі.

Наприклад, ви резидент України й Німеччини і зазначаєте це в опитуванні про оновлення ваших даних. У такому випадку український банк, у якому у вас відкриті рахунки, передаватиме інформаціюперсональні дані, у якому банку відкритий рахунок, номер цього рахунку та залишок коштів на цьому рахунку станом на 31 грудня того року, за який надаються дані про них німецькому банку, у якому ви обслуговуєтесь. 

«Ну а далі німецька податкова (в нашому прикладі) може запитати у вас виписку по цьому рахунку і використати цю інформацію при вашому оподаткуванні в цій країні», – пояснив фахівець.

Чи можна приховати резидентство іншої країни від українського банку? Зарайський відзначив, що спробувати, звісно, можна. Однак уже є випадки, коли у відповідь на надання неправдивої інформації фінустанови надсилали своїм клієнтам листи з проханням надати підтвердження того, що вони не є податковими резидентами країни, у якій фактично витрачають кошти.

«Якщо таких документів не надати, банк припинить із вами співпрацю і закриє ваші рахунки. Ну, і може повідомити про це податкову. А штраф за надання банку неправдивої інформації про податкове резидентство становить на цей час 400 тис. грн», – попередив Зарайський.

Експерт додав, що зараз ті українці, що перебувають за кордоном внаслідок повномасштабного вторгнення, можуть стикатися з подвійним оподаткуванням. Річ у тім, що на Батьківщині вони досі вважаються податковими резидентами України, а поза її межами – податковими резидентами країни проживання.

Читайте також: Чому ви можете опинитися в реєстрі боржників, навіть не підозрюючи про це, і як це перевірити

Що відомо про угоду CRS

Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки, або CRS, набрала чинності 28 червня 2024 року, йдеться на сайті Державної податкової служби України. Це міжнародний стандарт, який передбачає регулярний обмін інформацією про фінансові рахунки між податковими органами різних країн для боротьби з ухиленням від сплати податків.

Податковим резидентом називають особу, яка за законодавством певної держави підлягає оподаткуванню в ній. Підставами для цього можуть стати місце проживання чи постійного перебування, місця реєстрації або аналогічного критерію.

Серед ознак, що можуть вказувати на наявність іноземного податкового резидентства, виокремлюють:

• іноземне громадянство;
• тісні особисті чи бізнесові (економічні) зв’язки в іншій країні;
• володіння нерухомістю в цій країні або перебування в межах її кордонів від 183 днів на рік;
• а також те, що людина має номер податкового резидента (TIN) в іншій юрисдикції.

У межах обміну передаються дані не тільки фізичних осіб, а й компаній, включно з інформацією про самі підприємства, їхніх контролюючих осіб, рахунки та доходи по них.

До переліку установ, що звітують у межах CRS, належать:

• банки;
• кредитні спілки;
• платіжні системи;
• компанії-емітенти електронних грошей;
• учасники ринку цінних паперів та інвестицій (брокери та компанії з управління активами);
• недержавні пенсійні фонди;
• компанії зі страхування життя;
• фонди фінансування будівництва.

Нагадаємо, раніше Олександр Зарайський розповів, чи потрібні первинні документи для продажу власних вживаних товарів, а також що варто усвідомити і зробити, якщо ви продаєте речі в соцмережах, як-от Facebook чи Instagram.