1000 днів боротьби: в чому проявляється сила українських волонтерів

Україна вже понад тисячу днів живе у стані повномасштабної війни, і понад тисячу днів волонтери безупинно підтримують тих, хто боронить нашу країну. Волонтерський рух став символом єдності нації, але за цим героїзмом стоїть щоденна боротьба із численними викликами.

ГО Kyiv Defenders, як одна з організацій, що постійно працює для фронту, ділиться досвідом подолання труднощів і тим, що стоїть за кожною успішною історією допомоги військовим. Війна висвітлила незамінність волонтерів у забезпеченні потреб армії, але цей шлях далеко не простий.

1. Брак фінансування

Попри масштабні інформаційні кампанії та підтримку українців, зібрати необхідні суми на техніку чи обладнання – це виклик. Часом волонтерам доводиться покривати потреби з власних ресурсів, залучати бізнес або шукати закордонних партнерів.

«Коли ми розпочинали збір на 24 дрони, нас хвилювало, чи вдасться зібрати 1 мільйон гривень. Усі розуміють важливість таких речей для армії, але з часом стає дедалі важче утримувати увагу суспільства. Тому кожна гривня, кожен донат – це вже маленька перемога», – каже Роман Могильницький, співзасновник ГО.

2. Логістика в умовах війни

Доставка автомобілів, дронів чи гуманітарної допомоги в зони бойових дій – справжнє випробування.

«Після купівлі автомобіля тільки починається складна частина: його потрібно доставити в Україну, відремонтувати, підготувати до роботи у прифронтовій зоні. Іноді авто потрібно доставити через небезпечні маршрути, де навіть дорога стає загрозою життю», – розповідає Іва Кошова, СЕО ГО Kyiv Defenders.

Навіть техніка, яка вже передана на фронт, з часом потребує обслуговування, ремонту або заміни. Ці витрати теж лягають на плечі волонтерів.

3. Вигорання та емоційний тиск

Волонтери працюють у режимі постійного стресу, адже від їхньої швидкості й рішень часто залежить життя військових.

«Дуже важко залишатися у формі, коли ти кожного дня чуєш запити: дрони, медичні набори, бронежилети. Ти розумієш, що часу на роздуми немає – потрібно діяти. Але з цим постійним тиском приходить вигорання. Ми підтримуємо одне одного всередині команди, бо розуміємо: якщо хтось зупиниться, це вплине на загальний результат», – ділиться Іва.

4. Зношеність ресурсів та постійна необхідність оновлення

Передані авто, обладнання й техніка працюють у найжорсткіших умовах, через що швидко зношуються. Кожен новий запит – це пошук додаткових фінансів і ресурсів.

«Ми постійно отримуємо запити від військових, яким потрібна техніка або ремонт. Це нескінченний цикл, бо навіть найкраще обладнання з часом виходить із ладу. Але ми знаємо, що без цього вони не зможуть виконувати свої завдання», – додає Роман Могильницький.

Попри всі труднощі, волонтери не зупиняються. Вони стали фундаментом, який підтримує військо й дозволяє армії зосередитися на головному – боротьбі з ворогом.

«Ми завжди показуємо людям результат: фотографії, відео, історії тих, хто вже отримав допомогу. Це мотивує не тільки нас, але й усіх, хто долучається до зборів. Волонтерство – це не про подвиги, а про щоденну, системну роботу», – наголошує Інна Дорн, керівник PR напрямку ГО.

Ці 1000 днів показали силу волонтерського руху в Україні. Волонтери – це не лише логістика чи збори коштів. Це про згуртованість, небайдужість і готовність кожного допомагати, де це можливо.

«Волонтерство – це те, що об’єднує людей навколо спільної мети. Кожен із нас, навіть найменшою допомогою, робить крок до перемоги», – зазначає Роман Могильницький.

Україна вистоїть і переможе завдяки своїм людям. І поки військові борються на фронті, волонтери залишаються надійним тилом, готовим забезпечити все необхідне. Разом – ми сила. Разом – до перемоги.