1000 днів боротьби: в чому проявляється сила українських волонтерів

Україна вже понад тисячу днів живе у стані повномасштабної війни, і понад тисячу днів волонтери безупинно підтримують тих, хто боронить нашу країну. Волонтерський рух став символом єдності нації, але за цим героїзмом стоїть щоденна боротьба із численними викликами.

ГО Kyiv Defend­ers, як одна з організацій, що постійно працює для фронту, ділиться досвідом подолання труднощів і тим, що стоїть за кожною успішною історією допомоги військовим. Війна висвітлила незамінність волонтерів у забезпеченні потреб армії, але цей шлях далеко не простий.

1. Брак фінансування

Попри масштабні інформаційні кампанії та підтримку українців, зібрати необхідні суми на техніку чи обладнання – це виклик. Часом волонтерам доводиться покривати потреби з власних ресурсів, залучати бізнес або шукати закордонних партнерів.

«Коли ми розпочинали збір на 24 дрони, нас хвилювало, чи вдасться зібрати 1 мільйон гривень. Усі розуміють важливість таких речей для армії, але з часом стає дедалі важче утримувати увагу суспільства. Тому кожна гривня, кожен донат – це вже маленька перемога», – каже Роман Могильницький, співзасновник ГО.

2. Логістика в умовах війни

Доставка автомобілів, дронів чи гуманітарної допомоги в зони бойових дій – справжнє випробування.

«Після купівлі автомобіля тільки починається складна частина: його потрібно доставити в Україну, відремонтувати, підготувати до роботи у прифронтовій зоні. Іноді авто потрібно доставити через небезпечні маршрути, де навіть дорога стає загрозою життю», – розповідає Іва Кошова, СЕО ГО Kyiv Defend­ers.

Навіть техніка, яка вже передана на фронт, з часом потребує обслуговування, ремонту або заміни. Ці витрати теж лягають на плечі волонтерів.

3. Вигорання та емоційний тиск

Волонтери працюють у режимі постійного стресу, адже від їхньої швидкості й рішень часто залежить життя військових.

«Дуже важко залишатися у формі, коли ти кожного дня чуєш запити: дрони, медичні набори, бронежилети. Ти розумієш, що часу на роздуми немає – потрібно діяти. Але з цим постійним тиском приходить вигорання. Ми підтримуємо одне одного всередині команди, бо розуміємо: якщо хтось зупиниться, це вплине на загальний результат», – ділиться Іва.

4. Зношеність ресурсів та постійна необхідність оновлення

Передані авто, обладнання й техніка працюють у найжорсткіших умовах, через що швидко зношуються. Кожен новий запит – це пошук додаткових фінансів і ресурсів.

«Ми постійно отримуємо запити від військових, яким потрібна техніка або ремонт. Це нескінченний цикл, бо навіть найкраще обладнання з часом виходить із ладу. Але ми знаємо, що без цього вони не зможуть виконувати свої завдання», – додає Роман Могильницький.

Попри всі труднощі, волонтери не зупиняються. Вони стали фундаментом, який підтримує військо й дозволяє армії зосередитися на головному – боротьбі з ворогом.

«Ми завжди показуємо людям результат: фотографії, відео, історії тих, хто вже отримав допомогу. Це мотивує не тільки нас, але й усіх, хто долучається до зборів. Волонтерство – це не про подвиги, а про щоденну, системну роботу», – наголошує Інна Дорн, керівник PR напрямку ГО.

Ці 1000 днів показали силу волонтерського руху в Україні. Волонтери – це не лише логістика чи збори коштів. Це про згуртованість, небайдужість і готовність кожного допомагати, де це можливо.

«Волонтерство – це те, що об’єднує людей навколо спільної мети. Кожен із нас, навіть найменшою допомогою, робить крок до перемоги», – зазначає Роман Могильницький.

Україна вистоїть і переможе завдяки своїм людям. І поки військові борються на фронті, волонтери залишаються надійним тилом, готовим забезпечити все необхідне. Разом – ми сила. Разом – до перемоги.