Чому запровадження звітності про КІК може нашкодити українському бізнесу

З 1 січня 2022 року в Україні запроваджені правила контролю за контрольованими іноземними компаніями (згідно з Законами України від 16.01.2020 №466-IX та від 17.12.2020 №1117-IX). Розберімося, що передбачають ці правила та чим це може нашкодити українському бізнес-клімату у період воєнного стану.

Що передбачає закон про КІК

З 1 січня минулого року юридична або фізична особа резидент України, відкриваючи бізнес за кордоном, зобов’язані складати та подавати:

  • інформацію про набуття/припинення участі у КІК, зокрема Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, форму якого затвердженого наказом Міністерством фінансів України №512 від 22.09.2021 року. Це Повідомлення подається по кожній КІК окремо;
  • щорічний звіт про КІК, що подається одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи. Так, згідно п. 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік.

Що ж таке КІК? Відповідно до ст. 39-2 ПК України контрольована іноземна компанія – це юридична особа, яка зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем юридичної чи фізичної особи – резидента України.

Онлайн-курс "CRM-стратегія" від Laba.
Прокачайте комплексне бачення CRM маркетингу, щоб покращити клієнтський досвід і збільшити конверсію.Навчіться вимірювати активність клієнтів та ефективність програм лояльності.
Детальніше про курс

Контролюючою особою є фізична чи юридична особа – резиденти України, які є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Таким чином, з січня 2022 року у фізичних та юридичних осіб – резидентів України виник обов’язок детально проаналізувати умови щодо володіння ними часткою в іноземній компанії, визначитися з наявністю чи відсутністю статусу контролюючої особи такої компанії та здійснити, передбачені ст. 39-2 ПК України заходи щодо звітування.

Строки подання звітності про КІК та штрафні санкції

Подати перший звіт про КІК можна було до 31 квітня 2023 року. Однак для першого Звіту існує також можливість подання без застосування штрафних санкцій та/або пені одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи фізичних осіб або декларацією з податку на прибуток підприємств за 2023 рік, тобто у 2024 році, але відразу за два звітні роки: 2022 та 2023.

За порушення правил КІК у тому числі неподання звітності передбачені такі штрафні санкції:

  1. Неподання контролюючою особою звіту про КІК – 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На сьогодні це штраф у розмірі 268 400 грн.
  2. Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про КІК – штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму за кожний календарний день неподання, але не більше 50 ПМ – штраф до 134 200 грн.
  3. Невідображення контролюючою особою у звіті про КІК відомостей про наявні КІК та/або невідображення інформації, передбаченої пп. «г» – «з» 39-2.5.3. ПК України щодо наявних КІК – 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених у звіті про КІК, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше тисячі розмірів прожиткового мінімуму за кожен факт невідображення КІК та/або всі невідображені суми – штраф до 2 684 000 грн.
  4. Неподання Повідомлення у строки, передбачені п. 39-2.5 ПК України – штраф 300 розмірів прожиткового мінімуму за кожен такий факт, тобто 805 200 грн.
  5. Неподання або подання в неповному обсязі документації з ТЦ, інших документів щодо КІК на запит контролюючого органу – 3% від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії документів, але не більше тисячі розмірів податкового мінімуму – штраф до 2 684 000 грн.
  6. Неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій – 5 розмірів прожиткового мінімуму за кожен календарний день неподання звіту про КІК, але не більше 300 розмірів ПМ – штраф до 805 200 грн.

При цьому, сплата штрафів не звільняє від обов’язку подання звіту про КІК та підтверджуючих документів.

Також варто зазначити, що наразі активно готується на друге читання законопроєкт №8137 від 19.10.2022р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній», який передбачає спрощення деяких норм для КІК, що дозволить зробити процедуру адміністрування контрольованих іноземних компаній досконалішою.

Чому запровадження звітності про КІК може нашкодити бізнесу

Спілка українських підприємців закликає відмовитися від обов’язкового подання звітності щодо КІК на період дії воєнного стану. СУП вважає, що запровадження звітності про КІК погіршить український бізнес-клімат з ряду причин:

  • правила КІК в Україні є інтегрально значно гіршими, ніж у багатьох альтернативних юрисдикціях, і є суттєвою перешкодою для набуття українського податкового резидентства іноземними підприємцями;
  • звіти можуть бути використані недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес. В умовах, коли все частіше фіксується неправомірний та невмотивований тиск з боку правоохоронних та контролюючих органів українські підприємці втратили довіру і мають усі підстави вважати, що відкриття інформації призведе до додаткового тиску;
  • запровадження такої звітності щодо іноземних компаній в умовах воєнного стану повністю відкривають міжнародні бізнес групи українських підприємців, що може призвести до завдання шкоди їх діяльності з боку спецслужб російської федерації;
  • підприємці несуть значні додаткові витрати на підготовку звітності, що в умовах війни зовсім небажано, коли можна направити ці кошти на військову допомогу Україні.

Відповідні рекомендації комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який займається підготовкою законопроєкту №8137 від 19.10.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній», СУП виклав вже у своєму листі від 17 жовтня 2023 року.

Наразі позицію Спілки українських підприємців вже підтримало Міністерство економіки України, яке також вбачає потребу у перенесенні на більш пізній термін звітування по КІК.

Чи дослухається до голосу українського бізнесу Уряд та Верховна Рада України й відкладе терміни запровадження обов’язкової звітності щодо КІК покаже час.

Нещодавні статті

Робочі звички, що допомагають бути продуктивним. Досвід засновниці рекрутингової агенції EvoTalents

«Як ти все встигаєш?» – дуже часто чую це запитання. Засновниця ІТ-рекрутингової агенції EvoTalents, онлайн-школи…

21/06/2024

Як фонд UMAEF допомагає українським підприємцям і ветеранам

Відновлення прямого інвестування малих і середніх підприємств, розширення наявних програм і запуск нових проєктів, у…

17/06/2024

Як довго залишатися продуктивним і не збожеволіти. Рецепт від СЕО GoITeens

Привіт! Я Вячеслав Поліновський, СЕО онлайн ІТ-академії GoITeens для дітей та підлітків. Цим бізнесом я…

17/06/2024

Чому я вирішила піти з роботи й запустити стартап: історія співзасновниці Mentoly

З травня 2022 року я півтора року працювала на трьох роботах – була найманим працівником…

14/06/2024

Як приглушити синдром самозванця: три дієві кроки від кар’єрної консультантки

Ви коли-небудь пробували підрахувати, скільки вам коштує ваш «синдром самозванця»? Оця безкінечна невіра в себе,…

13/06/2024

Естетика та інклюзивність. 5 книжок для тих, хто розвиває бренди, від СЕО Havas Ukraine

За вікном – літо 2024, ви – автор чи рушій одного з українських брендів, перечитали…

13/06/2024