Інтерактивна підлога, бібліотека з фітодизайном. Як ми облаштовуємо ненудні дитячі простори

«Дитину виховує те, що її оточує». Ця проста, але глибока теза Марії Монтессорі лежить в основі нашого підходу до проєктування дитячих просторів – дитячого садка, школи, магазину іграшок чи ігрової зони для маленьких гостей в ресторані. Що важливо враховувати при облаштуванні дитячого простору?

Сценарний підхід: емоційна подорож

Ми з командою завжди використовуємо сценарний підхід: ретельно плануємо послідовність емоцій, які проживатимуть діти. Уявіть дитину, яка входить до магазину іграшок. Перше, що вона бачить – велетенський калейдоскоп на стелі, який змінює кольори та візерунки. Це викликає захват і цікавість. Далі вона потрапляє до зони з інтерактивними дисплеями, де можна «оживити» іграшки за допомогою доповненої реальності. Тут народжується відчуття дива та можливостей. Нарешті, вона доходить до затишного куточка з м’якими подушками та книжками, де можна відпочити і поринути у світ фантазій.

Кожен етап цієї подорожі створює емоційний зв’язок з простором, робить його відвідування незабутнім досвідом. І це працює не лише в магазинах. Дитячий садок може стати «містом професій», де кожна зона – новий світ для досліджень. Початкова школа може перетворитися на «космічну станцію», де навчання – це підготовка до великої місії. Наприклад, наш бутик шкільної форми, який розробляли для замовника на Кіпрі, став казковим лісом, де живе добрий фіолетовий Єті. 

Асоціативна інтерпретація: світ очима дитини

При створенні дитячих просторів ми прагнемо дивитися на світ очима дитини. Асоціативний дизайн – це міст між фантазією та реальністю. Я, як мама, на власному досвіді знаю, чим захоплюється дитина й що їй потрібно. Дуже надихають розповіді сина, його фантасмагорична уява та незвичні ідеї.

Уявімо концепцію дизайну інтер’єру початкової школи «Місто знань». Кожен клас стане окремим «будинком» зі своєю тематикою: клас математики перетвориться на банк, де діти «рахують гроші», клас природознавства – на ботанічний сад, а клас мови – на бібліотеку. Коридори будуть «вулицями» з дорожніми знаками, які допомагають орієнтуватися. Така асоціативна інтерпретація не лише робить навчання цікавішим, але й допомагає дітям краще засвоювати інформацію, створюючи емоційні та візуальні якорі для знань.

Психологія в дизайні

Ми спираємося на рекомендації дитячих психологів, щоб створювати простори, корисні для розвитку дитини. У зонах для активних ігор використовуємо яскраві кольори та динамічні форми, а в куточках для зосередження – спокійні тони та м’які обриси.  Це допомагає природним чином регулювати рівень активності дітей. 

Співпраця з дитячими психологами відкриває нові горизонти в дизайні. Наприклад, підказка психолога щодо створення «кімнати настрою».  Це не лише весело, але й допомагає малюкам краще розуміти свої емоції. Діти можуть «намалювати» свій настрій на стіні долонькою, спостерігаючи, як тепло їхньої руки змінює колір поверхні. За дизайнерами задача – втілити таку ідею в життя. Для цього потрібно підібрати для  стін спеціальну фарбу, яка змінює колір залежно від температури.

Технології та природа

Сучасні діти живуть у світі технологій, і я з командою інтегруємо їх у дизайн. Але робимо це грамотно, створюючи баланс між високотехнологічними елементами та природними матеріалами.

Наприклад, інтерактивна підлога, яка реагує на рухи дітей, створюючи ефект ходіння по воді з рибками – wow, а поруч – справжній міні-сад, де діти можуть доглядати за рослинами. У кіпрській школі ми робили бібліотеку, обладнану новітніми гаджетами, але облаштували й  куточком з класичними старими-добрими книгами та повноцінним фітодизайном. 

Адаптивність та зростання

Важливо створювати адаптивні простори, які однаково підходять для дітей різного віку. Використовуємо для цього модульні меблі, які можна перебудовувати, регульовані по висоті столи та стільці, трансформовані зони. Це дозволяє простору «рости» разом з дітьми. 

Безпека та інклюзивність

Безпека – фундамент, на якому будується весь дизайн. Наша команда використовує екологічно чисті матеріали, округлює кути, встановлює протиковзке покриття. Але безпека – не означає нудьга. Наприклад, «скеледром» з м’яких модулів цілком безпечний, але надзвичайно захоплюючий.

Інклюзивність є ключовим аспектом. Я ставлю в пріоритет, щоб  простори були доступними для дітей з різними можливостями. Це включає не лише пандуси та широкі проходи, але й тактильні елементи для дітей з вадами зору, візуальні підказки для дітей із порушеннями слуху.

Створення дитячого простору – це ціле мистецтво. Мистецтво балансу між фантазією та функціональністю, між безпекою та пригодами, між навчанням та грою. Це породження середовища, яке впливає на естетичний смак, творення світогляду, навичок та характеру нової особистості. Кожен проєкт для дітей – можливість створити міні-світ, який буде формувати майбутнє покоління.