Фінансова грамотність – це база. Як навчитися керувати своїми грошима, створити подушку безпеки та почати інвестувати

Базовий комфорт, матеріальні мрії та цілі, вищий рівень життя – всі ці аспекти безпосередньо пов’язані з фінансами. Якщо ми візьмемо це питання під контроль, наші потреби й завдання будуть закриті. Ні, це не означає, що у грошах щастя. Але з ними однозначно легше його очікувати.

За радянських часів людей переконували в тому, що гроші – це погано. Багатим бути не потрібно. Люди в такі нарративи вірили, а системі це було вигідно. Сьогодні ж є усвідомлення, що гроші – це адекватне бажання й потреба кожного. У магазині, хочете ви того чи ні, а розраховуватися за продукти харчування треба. Обираючи послуги у салонах краси, треба розуміти, що вони коштують певну ціну. Навіть здоров’я здебільшого можна купити. А мрії? Нерідко вони коштують чітко визначену суму. І заробити гроші, щоб їх реалізувати, може кожен – цього ресурсу точно вистачить на всіх.

Розрив «токсичних стосунків» із кредитами. В якому напрямку рухатися далі?

Кредитні ліміти, які є частиною життя багатьох людей, на перший погляд не здаються чимось страшним. Взяти бодай ті самі США – в американців усе зав’язане на кредитах. Безумовно, «чарівна паличка» у вигляді кредитки може врятувати у різних життєвих обставинах. Але нерідко така опція заганяє людей у «мінуси», які породжують нескінченне сплачування відсотків та складнощі з погашенням боргів…

Проблема виникає тоді, коли людина плутає необхідність та забанку. Кожен із нас повинен мати стійке усвідомлення: витрати не можуть перевищувати доходи. Заграєтеся – це справжнісінька «кабала».

Якщо ви впізнали себе, докладіть максимум зусиль, щоб позбутися боргових зобов’язань. Продайте непотрібні речі, візьміть понаднормові зміни на роботі, дещо зменшіть свої «хотілки». Закрийте це питання і почніть вже жити, як казав класик, по-новому.

Наступний крок доволі очевидний: слід прагнути заробляти більше та навчитися поводитися з грошима. Заможні люди – це не лише діти багатіїв, жінки, які вдало вийшли заміж, чи то кримінальники, яким загрожує в’язниця. Є чимало прикладів, коли прості люди стали успішними завдяки ідеї, таланту, випадку, праці, допомозі.

Згадаймо хоча б співачку Адель, яка зробила кар’єру після того, як її пісня потрапила до потрібної людини. Або ж засновника McDonald’s Рея Крока, до якого успіх прийшов лише у 54 роки. Всього можна досягти/накопичити. Так само, власне, й втратити/витратити, якщо ти виявився не готовим до багатства.

Створюємо «подушку» та вчимося інвестувати: покрокові рекомендації

Базовий та логічний підхід – спершу зробити подушку, а вже потім інвестувати. Також ці процеси можуть йти паралельно, відсоток залежить від заробітків. Повірте, накопичена сума точно мотивуватиме вас рухатися далі.

Важливий нюанс. Придбати квартиру – не дорівнює створити «подушку безпеки». Уявімо ситуацію: людині потрібна операція вартістю 10 000 доларів. На жаль, за той час, поки продаватиметься нерухомість, операція може вже не знадобитися.

Також враховуйте, що накопичувати краще високоліквідні гроші, як от долари чи євро. Щось слід тримати на рахунку, щось готівкою, щось у криптовалюті. Остання наразі є одним із доволі ефективних інструментів примноження коштів.

Якщо ми говоримо про інвестування, цю культуру важливо прищеплювати дітям у ранньому віці. Усе починається з кишенькових грошей, а вже до 17-18 років дитина матиме власний капітал на навчання, оренду, подорожі тощо. Батьки, демонструйте власним прикладом, як накопичення дозволяють забезпечити собі переваги у майбутньому.

Мабуть, ви чули про поняття складний відсоток? Суть полягає в тому, що від прибутку треба відкладати певну частину. Людина проінвестувала 1000 доларів – отримала 1100. Потім починає працювати 1100 доларів, згодом 1210 і так далі. За декілька років вкладені 10 000 доларів перетворюються на примножені 50 000 доларів. Отже, інвестовані гроші відпрацювали й зробили нові гроші. Розглянемо цей підхід на конкретних сумах та відсотках:

• початковий внесок – 200;
• щомісячний внесок – 100;
• відсоткова ставка на місяць – 5%;
• термін депозиту – 1 рік.

• початковий внесок – 200;
• щомісячний внесок – 100;
• відсоткова ставка на місяць – 20%;
• термін депозиту – 1 рік.

Чотири поради, які допоможуть бути в гармонії з власними фінансами та рівнем життя

1. Щоб допомагати іншим, треба спочатку допомогти собі

Найбільш егоїстична теза, яка водночас є найкориснішою: спершу потрібно думати про себе. У 2022 році, коли почалася повномасштабна війна, українці «люто» донатили й подекуди забували, що це має бути «адекватний» відсоток від доходів. Допомагати іншими потрібно без шкоди для власного бюджету.

Погодьтеся, нелогічно заробляти 50 000 гривень і віддавати 25 000 грн, тобто 50%? Є базові потреби й платежі, які у будь-якому випадку треба закривати. Їжа, оренда, школа, бензин, мобільний зв’язок тощо. Це ті кошти, які неможливо не витрачати щомісяця.

У заможних людей заведено виділяти на благодійність 5-10% від своїх статків. Чим швидше людина створить капітал і стане більш заможною, тим об’ємніше й регулярніше вона допомагатиме іншим. Формула проста й вперта.

2. Не недооцінюйте дрібні суми

Безумовно, коли людина ще не дійшла до бажаного рівня заробітку, який дозволить і якісно жити, і відкладати, і подорожувати – шлях здається дуже довгим. Подекуди відкладені 10 чи 100 доларів сприймаються чимось незначним. Дійсно, в моменті ви не відчуєте покращення свого життя. А ось нова сукня забезпечить неймовірне задоволення! Знову ж таки, в моменті.

3. Правильно розставляйте пріоритети

Бажана річ чи захмарний мільйон? Вибір здається очевидним. Але чим довше ви ігноруватимете необхідність створення капіталу, тим довше доведеться обирати. Цікаво, що наш мозок, який не любить бездумних завдань, знайде аргументи, чому відмовляти собі не варто. «Війна в країні, взагалі-то! Коли жити, як не зараз?». Спробуйте візуалізувати, як умовні 100 доларів накопичуватимуться і впливатимуть на ваш комфорт. З капіталом 10 000 доларів обирати більше не доводитиметься.

4. Застосовуйте практику вдячності

Будьмо реалістами: вам завжди на щось не вистачатиме, і це нормально. Зростатимуть статки – зростатимуть апетити. Як то кажуть, комусь не вистачає на хліб, а комусь на яхту. Проте важливо пам’ятати про шлях, який пройдений. І бути вдячним за це. Собі.

Так, я не піду у бутік Chanel, щоб бездумно витратити 100 000 доларів капіталу на одяг. Звичайно, я можу дозволити собі прикраси Cartier, але наразі «спустити» на це левову частку накопичених коштів вважаю нелогічним. Натомість я зроблю з них ще більше грошей, а той «заповітний» браслет, можливо, придбаю тоді, коли його вартість перекриватимуть декілька годин моєї роботи.

А головне, що я кожного дня пишаюся собою і вдячна собі за той рівень життя, на якому перебуваю сьогодні.

Мріяти сміливо, ставити глобальні цілі, брати нові вершини – в цьому і полягає саморозвиток. Водночас треба чітко розуміти, що тобі навряд чи потрібно і без чого ти точно не станеш менш щасливим. Це характерна риса свідомих заможних людей.

• Читайте також: Секрети ведення особистого бюджету: фінексперти поділились порадами щодо керування коштами