онлайн покупка фото
Сергій Гузенко
Нещодавно до нас звернулася велика роздрібна українська FMCG-мережа
Ми створили усю IT-екосистему для такого магазину в неймовірні строки – всього за три місяці. Однак у плани клієнта втрутилась війна. Наразі розповімо, як створюються такі продукти, та як вони вплинуть на український ритейл уже в найближчому майбутньому.
Ми всі звикли до торгових центрів та супермаркетів, це важлива частина нашої споживчої культури. Але похід до супермаркету не завжди схожий на прогулянку серед привабливих полиць, часто шопінг лише втомлює та дратує.
Це черги, «перегони» до каси з візками, касири з поганим настроєм. З погляду ритейлерів традиційні супермаркети також не ідеальні: багато грошей витрачається на оренду торгових площ, великий штат співробітників тощо.
Бізнес давно почав шукати нові підходи до ритейлу і знайшов їх. Однією з найкращих ідей можна вважати концепцію DarkStore. Це магазин без торгової площі, який робить наголос на онлайн-продажах та кур’єрському доставленні. Фактично це щось середнє між типовим інтернет-магазином та сервісом доставлення їжі, сервіс рівня Amazon.
Як влаштований даркстор
Наприкінці 2021 року ми провели перші переговори з новим клієнтом – великим українським ритейлером. Це молода компанія, що всього за декілька років побудувала мережу з сотні магазинів по всій країні. Проте клієнт не збирався зупинятися на досягнутому й поставив амбітне завдання – створити інноваційний даркстор із товарами щоденного попиту, який підкорить ринок.
2022 рік клієнт розглядав як поворотний момент в роздрібній торгівлі, коли бізнес на тлі посткризового пожвавлення економіки розпочне перегони стартапів. Нова розробка була потрібна йому якнайшвидше, «на вчора».
Ключова умова була: покупець має отримувати замовлення кур’єром протягом 15 хвилин.
Досягти цього можна через створення розгалуженої мережі малих магазинів-складів у межі міста, які перекривають практично будь-яку адресу. Така система вимагає налагодженої логістики та потужної цифрової екосистеми.
Концепцію проєкту деталізували швидко: вона потребувала створення сайту та мобільного застосунку для електронної комерції, а також застосунку для кур’єрів. Ці продукти потрібно було об’єднати через один бекенд , а також інтегрувати з електронними інструментами для торгівлі: обліком 1С, системою клієнтського менеджменту (CRM) та платформою управління складом (WMS).
Таке завдання може забрати у сильної IT-команди понад рік. Але спираючись на свій досвід та напрацювання, ми підрядилися зробити її протягом трьох місяців. Розганятися було ніколи.
Хоча формат сервісу є новаторським, технічно він не потребує нічого складного. Всі рішення для створення дарксторів так чи інакше давно використовуються в електронній комерції, потрібно лише зібрати їх докупи.
Всі ці інструменти добре знайомі нашим розробникам, у тому числі з досвіду роботи над продуктами для e-commerce. Це дозволило у рази прискорити розробку.
Проте це не означає, що команді бракувало роботи. Навпаки, дедлайни були дуже жорсткими, тож ми вирішили відмовитися від звичайної практики роботи за спринтами.
Розділяти на спринти тримісячний проєкт не мало сенсу, натомість ми сформували спільний пул завдань, які потрібно було розподілити між фахівцями. А потім рухалися від етапу до етапу: відмальовка та затвердження дизайну за кожним окремим продуктом, технічна розробка, проміжні презентації, контроль якості.
Такий рух потребував дуже тісної комунікації команди з клієнтом. Команді постійно доводилося щось уточнювати: вирішувати питання щодо інтеграції CRM, шукати доступ до ресурсів та документів, з’ясовувати тонкощі бізнес-логіки. На час розробки команда та менеджер з продукту з боку клієнта стали однією командою.
Як часто буває, поставлені завдання виявилися значно складнішими, ніж уявлялося спочатку. Знання технологій не врятувало команду від несподіваних складнощів з розробкою нових модулів, інтеграцією API
Найбільше труднощів виникло у мобільній розробці. Застосунок посідає в екосистемі даркстору центральну роль, адже переважна більшість користувачів користуватиметься сервісом зі смартфона. У платформі потрібно було реалізувати складний ланцюжок здійснення замовлення з різними сценаріями, врахувати безліч взаємозв’язків з інструментами та базами даних компанії. Певні труднощі принесла й інтеграція API
Попри складнощі розробку вдалося вписати у встановлені строки із невеликим запізненням до дедлайну. Сьогодні проєкт повністю готовий до релізу.
Він складається з трьох продуктів:
Сайт поєднує у собі можливості електронної комерції та корпоративного порталу. На його сторінках покупці можуть ознайомитись з товарним каталогом, сформувати свій кошик та зробити замовлення, вказати адресу доставляння.
Наявність товарів прив’язана до конкретного даркстора з конкретною зоною роботи. На сайті також можна знайти інформацію щодо працевлаштування та подати заявку на співбесіду. Є і окрема сторінка для постачальників та дистриб’юторів.
Сайт даркстора
Застосунок користувача надає ті ж можливості, що і сайт, але забезпечує також розсилку повідомлень. Досвід користування додатком – це щось середнє між класичним інтернет-магазином та сервісом замовлення їжі. Користувач може в режимі реального часу відстежувати статус замовлення: від обробки та комплектування до доставляння.
Застосунок користувача
Застосунок кур’єра максимально простий, його без проблем може освоїти будь-який співробітник. Платформа надає кур’єру безліч зручностей: картографію, мобільні повідомлення, базову бухгалтерію, особистий кабінет з історією виконаних замовлень. Картка замовлення містить не лише адресу, але й суму та спосіб оплати.
Застосунок кур’єра
Всі ці продукти працюють через спільний бекенд. До екосистеми вбудовані й сторонні інструменти: API мап Google та платіжних сервісів, засоби бухгалтерського обліку, CRM та складського менеджменту.
Головна мета екосистеми – максимально спростити шлях користувача до покупки та забезпечити доставляння його замовлення протягом 15 хвилин.
Ззовні система виглядає простою, але це враження оманливе. Чимало її функцій довелося винаходити ледь не з нуля.
Наприклад, кожен магазин є локацією зі своєю зоною дії, з власними вулицями. Це потребувало точкової розмітки на мапі. Цілком імовірно, що зони покриття на практиці змінюватимуться, тому важливою була можливість легко редагувати їх. Крім того, кожен даркстор має власний актуальний асортимент, який важливо оновлювати в режимі реального часу. Від цього залежить, які товари зараз може знайти в каталозі окремо взятий користувач. Нарешті, даркстори в різних містах та локаціях відрізнятимуться за часом роботи та за вартістю доставляння, тож система має адекватно презентувати цю логіку.
Звісно, традиційний ритейл із фізичними магазинами нікуди не дінеться. Адже брендам важливо привертати до себе увагу й забезпечувати присутність офлайн, а покупці цінують можливість побачити товар, який їх цікавить, «наживо», й часто розглядають шопінг як розвагу.
Проте це більшою мірою актуально для торгівлі одягом, електронікою тощо, та меншою мірою – для товарів повсякденного попиту. Якщо йдеться про буденний похід до магазину по фрукти, то люди дедалі рідше хочуть витрачати на це час. Це робить формат даркстору дуже перспективною моделлю. Але він має й інші переваги:
Війна та криза загальмували розвиток українського ритейлу, але точно не зупинили його. У міру пожвавлення ринку ринок онлайн-доставки швидко зростатиме, й найближчими роками ми побачимо цілу низку подібних стартапів.
У моєму ком’юніті Marketing Office збори на ЗСУ проводяться щомісяця. Від старту заснування в перші…
Зараз я працюю в компанії, хоча свій професійний шлях копірайтера починав на біржах фрилансу. За…
Продовжуємо говорити про співбесіди, маю надію, що перший допис цієї теми бачили. Так от! Мені…
Цифровізація починається не з комп’ютерів чи програм, а з людей, які вирішують, що пора щось…
Тривожність – один з найчастіших запитів до психотерапевтів та психіатрів за останні два роки. І…
Займаючись проєктами комерційного дизайну інтер’єрів, левова частка з яких припадає на офіси, ми з командою…