Не намагайтеся догодити усім. Як варто (і ні) сприймати критику і залишатися собою
Як же сприймати критику? І без мене існує безліч порад різної корисности та шкідливости, тож усе, що я зроблю – просто поділюся власним досвідом.
Може здатися, що таким бородатим мамонтам, як я чужі поради ні до чого і до критики ці мамонти так само чутливі, як і до стріл печерних людей. Проте це хибне уявлення. Просто з досвідом приходить розуміння, що варто відсіяти, на що звернути увагу, а кого й забанити до дідька.
Однак цей досвід здобувається нелегко, і часто реакція на критику нагадує метроном, хитаючись з крайності у крайність.
Тож давайте розповім спочатку, як зовсім не треба реагувати, базуючись на власному метрономі.
Найперша крайність, очевидна та притаманна усім без виключення новачкам у будь-чому – сприймати все максимально близько до серця та реагувати на буквально кожне зауваження.
Це дуже шкідлива звичка і може вартувати вам всього – нового захоплення, жаги до навчання, потягу до незвіданого. Бо завжди знайдуться ті, кому горизонт завалений, шов недостатньо рівний, картинка поганої якости чи написане дуже очевидне.
Колись я теж дуже гостро реагував на будь-яку критику, будь-які випади в мою сторону, і, до прикладу, скасував подію, що організовував у Івано-Франківську. Через коментарі під рекламою у фейсбуці. Це сьогодні я б посміявсь та підкинув дровенят до вогнища сварки, аби підняти охоплення, але тоді це коштувало мені невеличкого, проте особистого бюджету на рекламу та непроведеної події.
А друга крайність – вважати, що ви настільки у всьому розбираєтесь, що жодні поради вам не потрібні, а будь-яка критика і не критика взагалі, а жалюгідні потуги невдячних заздрісників зіпсувати ваш день.
Це теж дуже хибний підхід, бо закриває вас у комфортну бульбашку, в межах якої усе райдужно та прекрасно. Тут, звісно, залежить усе від мети, з якою ви робите те чи інше. Якщо це виключно для себе, то, в принципі, цей підхід теж годиться. Ну бо кому яка справа до того, чим ви тішитесь у свій особистий час у своєму особистому просторі? Але якщо ви усе-таки плануєте діяльність на загал, то прислухатися до порад варто, аби навчитися робити добре і якісно, однак, що дуже важливо, у своєму особистому стилі.
А істина, як завжди десь поряд. Потрібно навчитися просіювати увесь шквал зауважень, порад, побажань, бо вгодити усім неможливо, а не дослухатися ні до чого – немудро. Прагніть порад від тих, чия думка для вас дійсно цінна. Звертайте увагу на часті зауваження, але визначайте важливість самі. Вам часто пишуть, що у вас неякісний звук на відео? Замініть мікрофон. Вимагають аби ви зробили контент вам непритаманний та який вам не пасує, не подобається? Сміливо ігноруйте. Інакше ви будете робити не для душі, а для рутини.
А найголовніше – робіть те, що вам подобається так, як вам подобається. В першу чергу задоволення маєте отримати ви. Як я часто кажу про себе, я роблю це все, бо мені по кайфу, а той факт, що це подобається ще й вам – це просто щасливий збіг обставин.
Джерело: LinkedIn Сергія Бабіча
Задонатити на Сили оборони України та отримати сувенір, який нагадує про важливість забезпечення ЗСУ автомобільною…
Знову про «дякую». Так, тема стара, але якщо почитати блоги американських чи європейських лідерів думок, то…
Наприкінці квітня Асоціація видавців Сполученого Королівства представила план із відродження дитячого читання для задоволення –…
В одній з попередніх статей я вже висвітлював тему користі штучного інтелекту. Тоді говорив здебільшого…
Безперечно, івенти – це можливість не лише заявити про себе, а й вибудувати стосунки з…
«Штучний інтелект забере роботу, клієнтів та замовлення в агенцій» – теза, яку я чула неодноразово.…