Не намагайтеся догодити усім. Як варто (і ні) сприймати критику і залишатися собою
Як же сприймати критику? І без мене існує безліч порад різної корисности та шкідливости, тож усе, що я зроблю – просто поділюся власним досвідом.
Може здатися, що таким бородатим мамонтам, як я чужі поради ні до чого і до критики ці мамонти так само чутливі, як і до стріл печерних людей. Проте це хибне уявлення. Просто з досвідом приходить розуміння, що варто відсіяти, на що звернути увагу, а кого й забанити до дідька.
Однак цей досвід здобувається нелегко, і часто реакція на критику нагадує метроном, хитаючись з крайності у крайність.
Тож давайте розповім спочатку, як зовсім не треба реагувати, базуючись на власному метрономі.
Найперша крайність, очевидна та притаманна усім без виключення новачкам у будь-чому – сприймати все максимально близько до серця та реагувати на буквально кожне зауваження.
Це дуже шкідлива звичка і може вартувати вам всього – нового захоплення, жаги до навчання, потягу до незвіданого. Бо завжди знайдуться ті, кому горизонт завалений, шов недостатньо рівний, картинка поганої якости чи написане дуже очевидне.
Колись я теж дуже гостро реагував на будь-яку критику, будь-які випади в мою сторону, і, до прикладу, скасував подію, що організовував у Івано-Франківську. Через коментарі під рекламою у фейсбуці. Це сьогодні я б посміявсь та підкинув дровенят до вогнища сварки, аби підняти охоплення, але тоді це коштувало мені невеличкого, проте особистого бюджету на рекламу та непроведеної події.
А друга крайність – вважати, що ви настільки у всьому розбираєтесь, що жодні поради вам не потрібні, а будь-яка критика і не критика взагалі, а жалюгідні потуги невдячних заздрісників зіпсувати ваш день.
Це теж дуже хибний підхід, бо закриває вас у комфортну бульбашку, в межах якої усе райдужно та прекрасно. Тут, звісно, залежить усе від мети, з якою ви робите те чи інше. Якщо це виключно для себе, то, в принципі, цей підхід теж годиться. Ну бо кому яка справа до того, чим ви тішитесь у свій особистий час у своєму особистому просторі? Але якщо ви усе-таки плануєте діяльність на загал, то прислухатися до порад варто, аби навчитися робити добре і якісно, однак, що дуже важливо, у своєму особистому стилі.
А істина, як завжди десь поряд. Потрібно навчитися просіювати увесь шквал зауважень, порад, побажань, бо вгодити усім неможливо, а не дослухатися ні до чого – немудро. Прагніть порад від тих, чия думка для вас дійсно цінна. Звертайте увагу на часті зауваження, але визначайте важливість самі. Вам часто пишуть, що у вас неякісний звук на відео? Замініть мікрофон. Вимагають аби ви зробили контент вам непритаманний та який вам не пасує, не подобається? Сміливо ігноруйте. Інакше ви будете робити не для душі, а для рутини.
А найголовніше – робіть те, що вам подобається так, як вам подобається. В першу чергу задоволення маєте отримати ви. Як я часто кажу про себе, я роблю це все, бо мені по кайфу, а той факт, що це подобається ще й вам – це просто щасливий збіг обставин.
Джерело: LinkedIn Сергія Бабіча
Винахід автомобілів на початку ХХ століття докорінно змінив життя людей. Конюхи та виробники карет боялись…
«Дитину виховує те, що її оточує». Ця проста, але глибока теза Марії Монтессорі лежить в…
Сьогодні я розповім, як ми з моєю бізнес-партнеркою Наталією Новгородською запустили в період війни онлайн-центр…
Відпустка зазвичай триває 10-14 днів. Якщо вдало складуться обставини – до трьох тижнів. Але працівники,…
Мене звати Даша, я понад шість років працюю у SMM, а зараз займаюся розвитком власної…
«Як утримати найкращих співробітників?», «Чому вони йдуть?», «Плинність кадрів: як зупинити?» – щоранку ці питання…