Новий рік без салютів, день народження за дві години. Про особливості святкування у Канаді

Канадці не дали мені жодного шансу сильно розкиснути на Новий рік.

Nathan Phillips Square in Toronto, Canada

31 грудня я вирішила піти у тренажерний зал. Але не тому, що я така молодець, а тому що проблеми зі спиною, що загострилися, жорстоко нагадали мені про тривалу перерву в спорті. І тому що спорт для мене – найкращі ліки від депресії та поганого настрою. А настрій у мене був огидний.

Зал був повний. Канадці приходять на тренування в шортах у нуль градусів, тягають залізо до п’ятого поту, потім накидають на плечі худі і в такому вигляді виходять із зали та їдуть по справах.

Я абсолютно впевнена, що вони ходитимуть у шортах і в -15.

Сьогодні о 10-й ранку я вже була на дні народження однокласниці свого молодшого сина.

Тут не прийнято святкувати Новий рік так пафосно, як ми це робимо в Україні. Різдво – головне зимове свято.

Думаю, тому 1 січня у Канаді – це практично звичайний день без салютів та феєрверків. Принаймні, у нас їх не було.

Хтось проводить невеликі вечірки, зустрічається з друзями та родиною. 31 грудня я лягла спати о 23:00, і проспала до ранку, попередньо виплакавши всі сльози під промову Зеленського о 18:00 за місцевим часом.

Але не тільки про мій homesick буде цей допис, а ще й про канадські дитячі дні народження. Адже не просто так мій рік розпочався саме із цього заходу.

Я була вже на двох дитячих днях народження тут, і що мене здивувало – це максимальна простота у підході та організації.

Обидва свята мали одну і ту ж повістку.

Тривалість заходу – 2 години, перша з яких – будь-яка активність для дітей. У нашому випадку ми вже побували у тутешньому басейні та в батутному містечку. Друга година – це піца, торт та вручення подарунків.

На обох івентах на вході в басейн і в зал з батутами нас зустрічали батьки іменинників, дбайливо пояснювали, куди йти і що робити, і скільки це триватиме.

Усі дотримуються плану та часу, старші діти контролюють молодших, дорослі контролюють, щоб діти не травмувалися під час «бесилок».

Дитячий день народження

По суті, ти можеш просто привести свою дитину і поїхати, бо батьки іменинника беруть відповідальність за контролювання твоїх дітей.

Але я звичайно скрізь присутня зі своїми, оскільки, по-перше, вони не дуже говорять англійською і, по-друге, дні народження дітей – це чудовий нетворк. А від цього я ніколи не відмовляюся.

Рівно через годину після дитячих активностей усі гості збираються за столом, з’їдають шматок піци, потім майже відразу – шматок торта.

На торт попередньо ставлять свічку, іменинник її задує під хор Happy BDay, після чого йому вручають подарунки, і він їх розпаковує в присутності гостей.

Все максимально просто та швидко.

Після закінчення свята всі діти отримують невеликі подарунки як подяку за те, що прийшли розділити свято іменинника.

І всі розходяться. На все про все – дві години.

Діти не встигають втомитися і розбалуватись, у батьків залишається купа часу на свої справи.

Жодних ресторанів, довгого застілля, алкоголю чи дорогих подарунків. Звичайно, напевно батьки святкують окремо у родинному колі, але що стосується збору дітей – це відмінне проведення часу, яке дає можливість дітям побачитися і подружитися ще більше.

Дуже ціную канадську простоту, порядок та організованість.

Сподіваюся, що саме таким буде мій новий рік.

Джерело: Facebook Ольги Озерян.