Новий рік без салютів, день народження за дві години. Про особливості святкування у Канаді

Канадці не дали мені жодного шансу сильно розкиснути на Новий рік.

31 грудня я вирішила піти у тренажерний зал. Але не тому, що я така молодець, а тому що проблеми зі спиною, що загострилися, жорстоко нагадали мені про тривалу перерву в спорті. І тому що спорт для мене – найкращі ліки від депресії та поганого настрою. А настрій у мене був огидний.

Зал був повний. Канадці приходять на тренування в шортах у нуль градусів, тягають залізо до п’ятого поту, потім накидають на плечі худі і в такому вигляді виходять із зали та їдуть по справах.

Я абсолютно впевнена, що вони ходитимуть у шортах і в -15.

Сьогодні о 10-й ранку я вже була на дні народження однокласниці свого молодшого сина.

Тут не прийнято святкувати Новий рік так пафосно, як ми це робимо в Україні. Різдво – головне зимове свято.

Думаю, тому 1 січня у Канаді – це практично звичайний день без салютів та феєрверків. Принаймні, у нас їх не було.

Хтось проводить невеликі вечірки, зустрічається з друзями та родиною. 31 грудня я лягла спати о 23:00, і проспала до ранку, попередньо виплакавши всі сльози під промову Зеленського о 18:00 за місцевим часом.

Але не тільки про мій homesick буде цей допис, а ще й про канадські дитячі дні народження. Адже не просто так мій рік розпочався саме із цього заходу.

Я була вже на двох дитячих днях народження тут, і що мене здивувало – це максимальна простота у підході та організації.

Обидва свята мали одну і ту ж повістку.

Тривалість заходу – 2 години, перша з яких – будь-яка активність для дітей. У нашому випадку ми вже побували у тутешньому басейні та в батутному містечку. Друга година – це піца, торт та вручення подарунків.

На обох івентах на вході в басейн і в зал з батутами нас зустрічали батьки іменинників, дбайливо пояснювали, куди йти і що робити, і скільки це триватиме.

Усі дотримуються плану та часу, старші діти контролюють молодших, дорослі контролюють, щоб діти не травмувалися під час «бесилок».

По суті, ти можеш просто привести свою дитину і поїхати, бо батьки іменинника беруть відповідальність за контролювання твоїх дітей.

Але я звичайно скрізь присутня зі своїми, оскільки, по-перше, вони не дуже говорять англійською і, по-друге, дні народження дітей – це чудовий нетворк. А від цього я ніколи не відмовляюся.

Рівно через годину після дитячих активностей усі гості збираються за столом, з’їдають шматок піци, потім майже відразу – шматок торта.

На торт попередньо ставлять свічку, іменинник її задує під хор Happy BDay, після чого йому вручають подарунки, і він їх розпаковує в присутності гостей.

Все максимально просто та швидко.

Після закінчення свята всі діти отримують невеликі подарунки як подяку за те, що прийшли розділити свято іменинника.

І всі розходяться. На все про все – дві години.

Діти не встигають втомитися і розбалуватись, у батьків залишається купа часу на свої справи.

Жодних ресторанів, довгого застілля, алкоголю чи дорогих подарунків. Звичайно, напевно батьки святкують окремо у родинному колі, але що стосується збору дітей – це відмінне проведення часу, яке дає можливість дітям побачитися і подружитися ще більше.

Дуже ціную канадську простоту, порядок та організованість.

Сподіваюся, що саме таким буде мій новий рік.

Джерело: Facebook Ольги Озерян.