Уявімо собі: одного ранку вам дзвонить власник компанії і каже щось на кшталт: «Ми тут подумали… Ти будеш СЕО».

І далі: пафос, фанфари, повітряні кульки. А у вас в голові білий шум і думка: «Що тепер з цим усім робити?!».
Внутрішній монолог для виживання
Перше, що треба сказати собі: «Так, можливо, є хтось розумніший, досвідченіший і в дорожчому костюмі. Але обрали мене. Обирали розумні люди. Значить, працюємо».
Сумніви у шухляду. Вмикаємо режим «Старт». Не «Паніка», не «Кого я обманюю», а саме «Старт».
Маленька плюшка на вхід
Якщо ви ще на етапі обговорень з власником, домовтеся про щось приємне для команди. Ні, не корпоратив у Туреччині. Хоча б щось просте: бонус, обід, нова кава – щось, що співробітники відчують одразу після вашого призначення. Це буде «сигнал з космосу», що з вами буде не страшно.
Інша стратегія – «прийде новий СЕО і наведе порядок». Але тут обережно: нова мітла мете по-різному, а ще й по ногах буває. Не поспішайте ставати грозою відділів. Почніть з іншого.
Режим «великі вуха»: слухати, не ламати
Перший місяць – це не про «все поламати і зібрати заново». Це про слухати, слухати і ще раз слухати. Особливо:
- ключових співробітників;
- топів;
- і, дуже бажано, представників другої лінії та лінійного персоналу.
Зустрічайтесь, ставте відкриті питання, записуйте. Навіть те, що звучить як маячня, може потім скластися в пазл.
Ключ: слухати всіх, але не поспішати всіх рятувати. Бо іноді ті, хто голосніше кричить, просто хочуть під себе «підчистити».
Стратегія «30-30-30» (моя версія)
- Перші 30 днів спостерігайте і не чіпайте (якщо це не криза).
- Наступні 30 адаптуйтеся, працюйте з процесами, спостерігайте динаміку.
- І ще 30 – переходьте до перших стратегічних рішень разом з власником і командою.
Важливо: не закохуйтесь одразу в «провідника», який все розповідає про всіх. Бо ризикуєте побачити компанію лише його очима. А реальність складніша, завжди.
Діяти точково – це не слабкість, це мудрість
Щось прилетіло? Занурюйтесь. Наприклад, питання щодо клієнта: хто веде, які умови, що болить, де проблема. Точково – це не про повільно, це про точно. Іноді саме ці точкові кейси формують вашу репутацію на старті.
Команда має приносити не «ой, що ж робити», а «в нас є три варіанти, ось плюси-мінуси». Тоді ваше завдання – обрати і нести відповідальність.
Перші рішення
Є дві стратегії:
- Обережна – нічого не змінювати, занурюватися повільно, радитись.
- Показова – одразу кілька рішень, що демонструють стиль і темп.
У мене, наприклад, був мораторій на звільнення. Повноваження широкі, але будь-яке рішення про звільнення ухвалювалося тільки з погодженням власника.
І знаєте що? Це не стало гальмом. Навпаки – це був сигнал безпеки для команди: «ніхто вас не винесе за три дні».
Але коли я показала, що є люди, які просто не готові рухатись далі, – власник погодився. І команді, по факту, стало легше дихати.
Комунікація – не пункт, а режим існування
На старті багато говоріть. Пояснюйте, питайте, не закривайтесь у кабінеті (навіть якщо там зручне крісло).
Люди мають розуміти, що ви з ними, а не над ними.
Це особливо важливо, якщо компанія з відкритою культурою. Люди не працюють за страх. Вони працюють за сенс. А ще, дуже часто, просто тому, що люблять свою справу. І хочуть робити її добре.
Підсумок
Ваше завдання – не вразити всіх за перші 5 днів, а зробити так, щоб за 90 днів з вами хотіли працювати далі. Тому: слухаємо, спостерігаємо, будуємо довіру. Не ведемося на маніпуляції, не панікуємо, не рятуємо світ одразу.
І головне – залишайтесь собою. СЕО – це не маска. Це можливість масштабувати свій стиль управління.
Якщо дуже коротко: перші три місяці – не ваш концерт. Це репетиція з оркестром, який уже давно грає. І тепер у вас нова партитура, тож не загубіться в ній.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: