​​Підписники запитують лікаря, а за нього відповідає блогерка. Як два бізнес-партнери ділять в суді 18 млн переглядів на Youtube

Олеся Романенко

Розповім вам реальний кейс про партнерство в бізнесі, який я супроводжую як адвокат.

Жила собі в Україні жінка-блогер і було в неї декілька каналів на Youtube, які були не надто успішними. Намагалась вона різні теми висвітлювали, але бажаної популярності не досягала. Одного разу жінка-блогер зустріла знайомого лікаря, який на той момент шукав додатковий заробіток.

Підписники запитують лікаря, а за нього відповідає блогерка. Як два бізнес-партнери ділять в суді 18 млн переглядів на Youtube

Так і виникла спільна ідея поєднати вміння жінки-блогера знімати відео та знання і досвід лікаря в новий проєкт на Youtube про здоров‘я.

Два роки так вони й жили: лікар писав цікаві сценарії про різні хвороби та як їх лікувати, вона – знімала, монтувала та розкручувала канал.

Youtube-канал став дуже популярним і за два роки набрав 340 тис підписників та понад 18 млн переглядів відео за участю лікаря.

Ну і звичайно, в якийсь момент, це стало приносити прибуток від Youtube.

Пройшов час, та партнери посварились. Мені й досі не розповіли чому, але це вже неважливо.

Мирно розійтись вони не змогли: кожен вважав, що канал став таким відомим завдяки йому/їй.

За пів року намагань врегулювати питання спільного використання каналу, лікар опустив руки. По рекомендації звернувся до мене, як адвоката.

Я давно досліджую питання партнерства, тому цей кейс був для мене особливо цікавим, та я взялась за нього без участі команди. І що ж виявилось:

• обліковий запис каналу зареєстрований на електронну адресу жінки-блогерки;
• спільної компанії партнери не створювали, жінка-блогерка була ФОП – так вони й працювали;
• після розриву партнерка подала на реєстрацію ТМ «Назва каналу» на своє ім‘я, хоч назва каналу пов’язана з прізвищем лікаря;
• між партнерами не було жодного договору;
• жінка-блогерка продовжувала отримувати дохід від каналу на свою банківську карту;
• підписники каналу нічого не підозрювали та продовжували в коментарях спілкуватися з лікарем: ставити йому питання, дякували, а від імені лікаря відповідала партнерка-блогерка.

Ми декілька разів пропонували мирно врегулювати спір та укласти угоду між авторами про авторство на канал. Жінка-блогерка відмовлялась. Лише потім пізніше запропонувала лікарю купити канал за $15 тис. 

Я готувалась до судового спору чотири місяці – так довго я ще ніколи не збирали докази. Але в цій справі були важливі купа дрібних деталей. В цій справі я мала довести:

1. Авторство мого клієнта на канал. Що отой лікар на відео саме мій клієнт.
2. Суму доходу, яку отримувала партнерка з моменту їхньої сварки.
3. Умисне порушення партнеркою авторського права мого клієнта.

Найбільша проблема була – отримати докази суми доходу або запит до Google (відправляємо запит на Youtube/отримуємо відмову або ігнор/український суд виносить ухвалу/ перекладаємо/ відправляємо в США  в суд/ американський суд виносить ухвалу/ надсилає Google/ Google надає інформацію). Це могло зайняти вічність! Або?

І я вирішила скомпрометувати партнерку, щоб вона сама принесла в суд докази доходу!

У свої позовній заяві ми просили:

• визнати співавтором лікаря;
• заборонити на каналі демонстрацію відео з його участю без його дозволу;
• стягнути компенсацію за порушення авторського права в розмірі $1.2 млн. 

Звичайно, пані блогерка отримала менше і вона дуже хотіла це довести суду, тому в перше ж судове засідання принесла всі роздруківки з кабінету Youtube з нарахуваннями. За що я, як адвокат, їй дуже вдячна.

І ще. Партнерка не отримувала наші листи, а мені вкрай треба було довести, що вона ігнорує, тобто умисно порушує авторське право.

Я написала їй у Viber та надіслала копію листа. Вона не стала відкривати, та я не мала важливих галочок про прочитання.

Тоді я дочекалась її дня народження і привітала її. Подякувавши мені за привітання, вона підтвердила отримання листа. І я тепер маю важливі галочки про прочитання.

Іноді адвокати вимушені креативити заради перемоги та допомоги клієнтам, це відбувається тоді, коли адвокату не байдуже.

Адже, я могла не напружуватися, отримувати гонорар за кожне засідання і тягнути… тягнути.

Справа ще розглядається в суді, але я вірю, що скоро буде рішення на користь клієнта, та мені вдасться захистити права лікаря.

Цей кейс є яскравим прикладом того, що таке партнерство в бізнесі по-українськи. Хотілось би, щоб більше українців більш свідомо підходили до цього питання. Бережіть себе та свій бізнес!

Джерело: Facebook Олесі Романенко.