Якщо у ваш київський офіс нічого не прилетіло, це не означає, що війни немає

Днями я була на зустрічі в одній немаленький модній косметичній компанії. Перемовини були непростими, з завідома незручної для мене позиції. Але то дрібниці.

Юлія Савостіна нагадала київським підприємцям, що війна триває

І тут в середині розмови топменеджерка компанії заявляє:

«І я б хотіла додати, що в Києві війни вже нема, тут абсолютно нормальне життя, повертаються люди, як і раніше стабільно працюють бізнеси, обертаються гроші, збільшується кількість покупок, тому списати не війну вже нічого не вийде».

Одразу додам ремарку: на війну під час переговорів ніхто нічого і не списував. Сьогодні зранку, коли я пакувала зимову форму для свого малого брата, мене наздогнала ця фраза. І я маю що сказати.

Дорогі київські бізнеси, їхні власники та топменеджмент, яким здається, що війни у Києві немає. Я вам просто дуже сильно раджу вийти зі своєї бульбашки.

  • Пройтись до госпіталю, де нон-стоп оперують хлопців, яких вивезли з Авдіївки чи з іншої гарячої точки.
  • Пройтись на цвинтар, де кожного дня з’являються свіжі могили з прапорами та портретами молодих і не дуже, але дуже красивих хлопців та дівчат, які загинули, захищаючи нашу країну.
  • Подивитися на соціальні мережі Ірини Гук з Лелеки, Лесі Литвинової, Тати Кеплер, Оксани Мандрики та всіх інших волонтерів, що працюють для фронту, і які падають з ніг, бо допомога, як і раніше, потрібна щодня.

І нарешті хоч щось збагнути. Наприклад те, що якщо в ваш офіс чи магазин нічого не прилетіло за останній місяць чи в цілому, це означає, що нас і вас дуже добре захищають ті, в кого нічого, крім війни, немає.

Якщо ви можете заробляти гроші та бачити збільшення прибутків, десь є ті, хто так і не повернувся ні на свою роботу, ні до свого бізнесу, аби в тих, у кого війна щохвилини, було забезпечення.

І що єдина можлива опція тут, у відносно «тихому» тилу, це замовчати, працювати та донатити. Працювати та донатити. Бо якщо хтось на передовій вирішить, що війна закінчилася, не буде у «мирному» Києві ні вашого чи будь-якого іншого бізнесу, ні тиші, ні грошей, ні людей… Від себе додам, що співробітництво з компаніями з такою корпоративною політикою для мене неможливе. Бо в мене війна – кожного дня. Навіть якщо наразі без тривог у Києві.

Джерело: Facebook Yuliia Savostina


Раніше ми писали, що держава вимагає 30 тис. грн у бійця ЗСУ за оренду приміщення, яким він не користується

Нещодавні статті

«Не “помічник”, а реставратор тиші». Чому керівникам бізнесів варто дозволити собі мати асистентів

Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…

17/06/2025

Ці обійми тримають світ: 4 миті, які сформували мене як тата

Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…

16/06/2025

«Ви не процес. Ви – людина». Як запобігти вигоранню, якщо ви працюєте в операційній ролі

Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…

11/06/2025

«Від малого до великого»: як проєкт «ГеройCar» перетворює сувенірні автомобілі на справжні пікапи для ЗСУ

Задонатити на Сили оборони України та отримати сувенір, який нагадує про важливість забезпечення ЗСУ автомобільною…

03/06/2025

Не мила дрібничка, а стратегічний інструмент – як вдячність змінює комунікацію у команді

Знову про «дякую». Так, тема стара, але якщо почитати блоги американських чи європейських лідерів думок, то…

02/06/2025

Замість TikTok – книжки. Як зробити так, щоб діти читали і їм це подобалось

Наприкінці квітня Асоціація видавців Сполученого Королівства представила план із відродження дитячого читання для задоволення –…

21/05/2025