UA RU
logo
11 Жов 2022

Ремонт доріг та ТЕЦ коштує менше, ніж російські ракети

Дмитрий Томчук

Основатель инвестиционного фонда FISON

Місце обстрілів в Києві

Місце обстрілів в Києві

Вчора вдарили по багатьох містах України, здається, було понад 70 ракет. Я не знаю, скільки днів це буде повторюватися по усій Україні. Може не буде, а можливо – кожного дня. Але я знаю, не гіпотетично, як можна цьому протистояти. Тут все розраховано на страх, коли мова йде про обстріли житлових кварталів.

На що розраховані обстріли інфраструктури

Обстріли теплових та електропостачальних об’єктів – то інше, там розрахунок на холодну зиму без тепла та електрики у містах.

Я не знаю, можливо, розрахунок йде з якоїсь російської логіки, яка випливає з якоїсь російської реальності. В ній один раз знищене ніхто не ремонтує, та так воно й стоїть усю зиму, після першого удару.

Але я знаю, що в нас велика частка пошкоджених об’єктів за добу, що пройшла, вже полагоджена, а інші будуть полагоджені протягом найближчих двох днів. І тут рішення тільки одне – бити по одних та самих об’єктах знову й знову.

Правда, вони все одно будуть відновлюватися за кілька днів, та вартість ремонту все одно в нас менша, ніж вартість однієї ракети – навіть найдешевшої й найстарішої, випуску 1970-х років.Х-22, на жаль, – найнебезпечніша, бо летить куди їй заманеться, а не куди запустили, коштує $1 млн.

Більш сучасні та більш точні, які влучать в тепло- чи електрооб’єкт, – ще дорожчі, от і виходить, що ремонтувати нам дешевше, ніж їм бомбардувати.

Я сподіваюся, що встигну дописати цей текст до того, як будуть нові вибухи поряд зі мною, та я не втрачу думку та не забуду, про що я хотів сказати. Але якщо навіть не встигну, це ні на що не вплине, бо я, як і багато українців, продовжую робити те, що робив, навіть під час ударів, якщо це справа, яку можна продовжувати зі сховища.

Протидія страху – холодний розум та чітке планування дій

Тому в нас люди продовжують багато своїх справ навіть під час бомбардувань.

Але я  хочу наголосити: необхідно йти до найближчого сховища, паркінгу, підземної споруди, яка придатна для переховування та не стане могилою. Якщо що – спускатися до метро.

Не треба нехтувати безпекою. Не треба продовжувати стояти у чергах у супермаркетах чи на заправках, чи мити вікна під час ракетного удару. Треба попіклуватися про свою безпеку та зробити це нормально, як треба.

Як багато людей, які з фронту, та мислять так само, скажу наступне. Непогано, якщо у вас буде з собою турнікет та ви будете вміти ним користуватися, попри те, що ви цивільний та знаходитеся у місті.

Дмитро Томчук на фронті

Дмитро Томчук на фронті

Ще краще, коли за обставин, що ми зараз маємо, у вас завжди буде з собою армійська аптечка та ви будете вміти нею користуватися. Бо вона може знадобитися. Тому було б краще, щоб вона була у вас з собою завжди. Просто подивіться на фото постраждалого від ударів транспорту, у якому їхали пасажири, та у вас не буде заперечень.

Що стосується страху – його легше переживати, коли чітко розумієш, що  та як тобі треба зробити відразу після того, як небезпека мине. Чи коли пам’ятаєш, до якої купи роботи треба буде повернутися, коли будуть спокійні обставини.

Я знаю відразу декількох моїх співробітників, яких не лякають вибухи, бо в них є страх сильніший, на тлі якого вибухи – це просто ніщо. До справжньої істерики та депресії їх доводять не обстріли, а обсяги та складність роботи, яку треба виконати за день. Й це для них фактор. Тому вони працюють, з кожною годиною виконаної роботи зменшуючи цей емоційний тиск, та не впадають у розпач від повітряної тривоги – бо треба робити!

Тому я й кажу: розрахунок на страх не спрацьовуватиме в людей, які чітко знають що, як і навіщо їм треба зробити зараз, через годину, через день. На цьому й тримаються багато моїх знайомих, які ще тримаються. Це працює.

А якщо з нами усе отак, та випущені вчора по Україні принаймні $70 млн не тільки не окупилися, але не дали жодної віддачі, бо все в нас продовжує відбуватися так само, як до цього. А це означає, що витрати на обстріли доведеться підняти до  $700 млн (700 шт. Х-22, все що лишилося в арсеналах рф), а коли це нічого не дасть, до $7 млрд. Це буде усе, що може літати з усієї території росії, включно з випускниками льотних училищ, зі шваброю у сраці у якості двигуна та пропановим балоном в руках у якості бойової частини.

Й тоді залишиться тільки тактичний ядерний удар з зоною ураження 15 км, й тільки це, нарешті, призведе до якогось результату: саме – знищення Заходом усіх наземних військ рф, які зараз на нашій території, так само як Чорноморського флоту.

Я розумію, що це серйозний привід підняти ставки та ударити відразу стратегічним ядерним зарядом, з наслідками, які будуть схожі на наслідки чорнобильської катастрофи. Яку ми, до речі, пережили.

Оце, кінець кінцем, дасть великий та відчутний результат, гідний великого полководця другої армії світу, та великого диктатора світової наддержави – росію буде, нарешті, знищено масованими атомними ударами, про що Захід мріє саме з часів Фултонської промови сера Уїнстона Леонарда Спенсера Черчилля.

До речі, ви не замислювалися, чому росія досі не вдарила атомною зброєю? Річ у тому, що якби вона була, вони б вже давно її використали. А так вона просто вже непридатна. Тому й не використали. Тому наразі в нас масові обстріли, але ми хоча б знаємо, що з цим робити.

Встиг-таки дописати перед новими обстрілами.

Джерело: Facebook Дмитра Томчука

 

Этот материал – не редакционныйЭто – личное мнение его автора. Редакция может не разделять это мнение.

По темі:

Спецпроєкти

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: