Що з нами відбувається: 5 фактів про хронічний стрес, після усвідомлення яких вам стане легше

На вихідних подивилася лекцію Роберта Сапольскі про фізіологію хронічного стресу. Для тих, хто не в курсі хто це такий.

Роберт Сапольскі – всесвітньо відомий біолог, професор Стенфордського університету, нейробіолог, який вивчає поведінку та фізіологію тварин, в тому числі й людини.

Пару місяців тому Роберт Сапольскі провів лекцію саме для українських психологів про фізіологію хронічного стресу, і що відбувається з нашими організмами.

Це біохімія нашого тіла, робота гормонів, нейронів головного мозку в певних умовах.

Сухі факти. Дуже чіткі та прозорі.

Основні тези його виступу, від яких мені особисто стало набагато легше.

Окрім того, коли знаю, що відбувається, можна просто спостерігати за цими процесами (усвідомлюючи що вони просто є, і закінчаться), аніж витрачати сили, яких і так мало, щоб якось ці процеси зменшити. Бо буде тільки гірше.

Я зрозуміла, що той стан виснаження, в якій я потрапила – це ок.

Що те, що зараз відбувається з моїми клієнтами, друзями та знайомими – теж ок.

Ось основні тези, про те, що відбувається з нашим тілом під час перебування в хронічному стресі: 

1. Зменшується гіпокамп, який відповідає за процеси навчання та запам’ятовування. Тому якщо ви, або ваші діти почали тупіти в процесі навчання – з вами або з іншими все ок. Це нормально, насилування себе призведе до більш поганої ситуації.
2. Збільшення мигдалевидного тіла в мозку, яке відповідає за реакції страху та тривоги. Тобто, страхів та тривог стає більше. Інколи, вони навіть нічим не обумовлені. Це такий фон, в якому просто починаємо жити. Можна пам’ятати про це і спостерігати за деякими тривогами якби зі сторони.
3. Виснаження системи, яка регулює дофамін. Це приводить до депресії або депресивних епізодів. Тобто, це теж закономірно, і не слід відкладати звернення до спеціаліста, якщо у вас проявляються ознаки депресії. Вони не розсосуться в 99%.
4. Йде вплив на фронтальну кору головного мозку, що призводить до втрати самоконтролю та імпульсивної агресивної поведінки. Тобто, якщо ви кидаєтеся на близьких або близькі на вас, на превеликий жаль, це закономірно. Не варто інших сприймати на свій рахунок. Це не про вас. Або пожалійте самі себе. Навіть самі сильні і емоційно стабільні люди зараз почали зриватися просто так.
5. Вплив на фронтальну кору головного мозку, що призводить до зниження емпатії, та поділ людей на своїх та чужих. Емоційне очерствіння теж зустрічається зараз вже в великій кількості.

Що ж треба робити для зниження стресу, ось декілька порад:

• Обов’язково вивільняти з себе негативні емоції: нити, плакати, кричати, жалітися. Навіть якщо ви в повній безпеці, у вас всі живі, і домівки не постраждали.
• Не треба знецінювати свій біль, або удавати, що вам ок. Взагалі не ок, вам також боляче. Саме через це зараз страшений попит на послуги психологів та психотерапевтів.
• Повернути собі відчуття контролю та передбачуваності ситуації. Актуальне планування дій хоч на найближчі дві години. Самостійне прибирання в домі або приготування їжі. Щось, що ви реально можете проконтролювати дають опору в сьогоднішньому дні. Ці дії можуть вам дати відчуття, що життя налагоджується.
• Подумайте, чому ви вчитеся, та за що ви можете бути вдячними? Вдячність життєво необхідна! І для нашого мозку також.
• Соціальна підтримка. Дуже важливо мати хоч одну людину, з якою ви можете по душам спілкуватися, без відчуттів вини і сорому або страху осудження (інакше знову дорога в стрес).

А тепер вже від мене.

Відчепіться від себе там, де ви можете собі дозволити відчепися. Забийте там, де це можливо. Вимагати від себе більшого (що зараз робить страшено велика кількість людей) – це тільки ускладнить ситуацію, а не навпаки її покращить.

Бути частково розваленими зараз – це норма.

Бути чуттєвими та співчуваючими самі до себе – це дуже і дуже важливо.

Бережіть себе, мої любі. Все буде Україна.

Джерело: Facebook Ольги Кравцової