Треба працювати в IT або бути бізнесменом. Скільки грошей потрібно українцям, щоб вважатися середнім класом

Прочитав дискусію в Facebook про бажані доходи середнього класу в Україні. Найбільш вразливого, до речі. Бо сильно багаті люди все одно не зостануться без засобів для існування. Бідних трохи підтримує держава коштом дотацій, пенсій, субсидій тощо.

Треба працювати в IT або бути бізнесменом. Скільки грошей потрібно українцям, щоб вважатися середнім класом

Середній клас вразливий до перетворення на бідний. Хіба ІТ-спеціалісти є виключенням. Так от.

Середній та вищий середній клас в США на свої доходи купують собі будинки та квартири в кредит, мають автомобілі та медичну страховку. Вони є уособленням американської мрії.

Середній дохід домогосподарств середнього класу у 2020 році був на 50% вищим, ніж у 1970 році ($90 131 проти $59 934), виміряний у доларах 2020 року.

Порахуймо, який щорічний дохід визначає середній клас в Україні. Простіше всього по рівню ВВП на душу населення. Для коректних розрахунків оберемо 2020 рік.

• США – $63 530 на людину;


• Україна – $3 751 на людину.

Тобто, річний дохід середнього класу в США – на 30% більший за ВВП на людину. Тоді річний дохід середнього класу в Україні мав становити $4 876 у 2020 році. Дуже мало. Не сходиться.

Йдемо далі. Беремо дослідження сайту Expatistan, де сказано, що сім‘ї з чотирьох людей потрібно 75 301 грн на місяць для життя в Києві. Це близько $2 тис. І це не середній клас. Просто, щоби їсти, оплачувати рахунки й закривати інші базові потреби сучасної людини.

Виходить $24 тис. на рік для домогосподарства з 4 людей, які живуть в Києві.

Але чи зможуть вони організувати собі життя, яке можна назвати «Українською мрією»? Купити два автомобілі (кожному дорослому), будинок чи квартиру, мандрувати?

Ні. Бо для цього у нас має бути «американська» ставка іпотеки на житло. Близько 5-7%. Так, американці не збирають гроші десятиліттями, щоби купити нерухомість. Це нормально – брати кредит, обслуговувати його згідно з планом й жити тут і зараз.

В Україні так. Щоби взяти кредит на квартиру на вторинному ринку потрібно зробити перший внесок мінімум 30% від вартості.

Уявімо, що сім‘я з чотирьох людей планує купити квартиру на 100 квадратних метрів за $100 тис. $30 тис. має внести відразу. Це більше їх річного доходу середнього класу. Має років 5 збирати гроші на цей внесок.

Далі іпотека – від 10 до 18%.

Це без урахування купівлі б/у чи нового авто. Щоб накопичити $30 тис. на перший внесок, потрібно відкладати хоча б $1 тис. щомісяця. Це 30 місяців. На бодай один автомобіль (кросовер для міста) потрібно також $20–30 тис., в залежності від стану. Тобто, відкладати ще $1 тис. кожного місяця.

Таким чином потрібно мати дохід домогосподарства на рік – мінімум $48 тис. Не рахуючи відпусток (хоча б дві – влітку та взимку) та купівлі гастрономічних товарів (нормального вина, сиру, риби), витрат на освіту та няню для дітей, побутову техніку, електроніку та предметів розкоші.

Це розрахунки для, будемо так казати, скромного середнього класу.

Якщо додати до витрат зазначені вище побутову техніку, відпочинок та інші обовʼязкові для середнього класу атрибути, то отримаємо суму, як мінімум, на $12 тис. вища – тобто $60 тис. на домогосподарство на рік. Або $5 тис. доходу сім‘ї на місяць.

Такий дохід може бути в айтівців рівнем не нижче «мідл», або у топменеджменту, або у підприємців хоча б середнього рівня.

Загалом я бачу, що росту середнього класу без розвинутих фінансових інструментів у нас не буде. Без дешевої іпотеки, дешевих та довгих кредитів на розвиток бізнесу, без можливості купувати акції українських компаній на українській фондовій біржі.

Для того, щоби людина будувала своє комфортне життя, вона має або оптимізувати податки (підживлювати корупційне середовище), або працювати в ІТ-сфері, або бути талановитим та успішним бізнесменом (це не всім дано).

Саме тому середній клас в Україні є доволі примарним явищем, і за існуючих економічних умов його стрімкий розвиток неможливий.