Це міф, що зараз важко знайти роботу в Україні. Як я пішла з банку в ІТ

Зараз я працюю в ІТ на посаді HR generalist середнього рівня. Хоча раніше мені це здавалося нереальним, адже я більшу частину свого життя знала, що працюватиму у банківській сфері й там чекатиме мене крута кар’єра.

Я хочу поділитися своєї історією шляху до ІТ. Він показує, як у складні часи можна наважитися на зміни, продовжувати шукати себе і досягати бажаного.

Я розповім:

•  чому робота в банку раніше була для мене догмою;
•  хто мене підштовхнув піти в ІТ;
• чому SkillUP – мій вибір ІТ курсів;
• чому HR-спеціаліст – це моє.

Також розвію міфи про те, що зараз важко знайти роботу в Україні й про те, що варто хапатися за будь-яку. Це все не так! Я відчула на собі.

Роботу знайти не важко, якщо пройти гарне навчання – наприклад, в наших партнерів зі SkillUP. Новий курс починається вже 22 березня.

Про мою першу роботу в банку

Почну з підліткового віку. Це той період, коли вчителі, однокласники, батьки, сестри та брати, усі запитують, ким ти хочеш бути. Я тоді, чесно, не знала куди я хочу йти й де навчатися. Єдине, я добре розумілася в математиці, тож це була підказка для моїх батьків. 

Вони якраз і спрямували мене в економічну сферу. Та ще моя сестра вже на той час навчалася на економіста. Отже, з 9-го класу, я знала свій професійний шлях. І чесно скажу, мені не було складно гризти граніт науки.

Під час університету, я легко виконувала завдання, все вчила і не сиділа до ранку за конспектами. Тож із легкістю здобула диплом магістра за спеціальністю «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність».

Працювати почала на останньому курсі та одразу змогла потрапити у банк. Зайшла на сайт Work.ua, і побачила вакансію банкіра. Пройшла співбесіду й отримала мою першу роботу.

Звісно, я була задоволена собою. Не кожен під час навчання чи після університету може ось так швидко працевлаштуватися.

Та і ця перша робота була для мене не складна. Єдине, важко було звикати до клієнтів, але за пів року, я потроху почала набирати темпи.

Наш банк тоді заявляв про себе на українському ринку, роботи було вдосталь і мене підвищили до старшого спеціаліста, забрали в головний офіс. Там я почала опановувати професію HR-менеджера. Втім поступово почала замислюватися, що варто змінити й місце роботи.

Розчарування в роботі з цифрами та пропозиція піти в ІТ

Мені було тоді 24 роки. І я почала відчувати сумнів. Чи тим шляхом я йду? Цифри – це круто, але справжній драйв я відчувала, коли почала активно працювати з командою і підбором персоналу. Бо по життю, я не можу сидіти на одному місці.

Коли я перейшла в HR-відділ, то почала кайфувати. Я швидко знайшла новий банк, але там було не все так просто. Аби працювати HR-ом, я мала пройти все спочатку. Тобто, аби потрапити в головний офіс, я мала близько року працювати з клієнтами, аби зрозуміти концепцію банку. Така політика. Звісно мене згодом перевели, але це якось виснажило мене.

У цей же період, моя сестра-економіст вирішила кардинально змінити сферу і піти на курси з тестування ПЗ. 

Вона бачила як я хочу розвиватися, але напевно розуміла, що у банках вище голови не вийде стрибнути, і вже тоді почала кликати мене на навчання, аби я могла реалізовуватися в ІТ.

Але тоді я категорично сказала: «Ні! Де я, а де ІТ?!». Згодом під’єднався і мій чоловік, який також працює в ІТ і просто таки наполягав на зміни.

Але я всім відмовила і пояснила, що банк – це моє покликання. Хоча вже тоді, я знову почала шукати нове місце роботи. Я пішла ще в один банк, одразу працевлаштувалася HR-менеджером. Проводила безліч вебінарів, мала круту командну підтримку і наче все почало налагоджуватись.

Війна підштовхнула на ризик

24 лютого кардинально змінилося життя. Я почала хвилюватися за фінансову стабільність. Читала аналітику і бачила, що ІТ-компанії тримаються, 80% вистояли у найскладніший період, а ось решта підприємств і ті ж банки – закривалися. 

Звісно державні фінансові установи працювали, але ніхто не знав, що буде далі. Мою роботу перевели на дистанційку. Ми переїхали з орендованої квартири до друзів. Я намагалася працювати та заспокоювати клієнтів, що з їхніми грошима все добре.

Перші тижні були дуже напруженими. І ось настав цей кризовий і переломний день для мене. Я наважилася ризикнути й вирішила спробувати себе в ІТ – записалася на курси в SkillUP. 

Так, я розуміла, що буде складно. До того ж бачила як працював мій чоловік. Постійні зустрічі, якась складна термінологія, було реально страшно.

Бо коли працюєш з 21 року в одній сфері, важко щось змінювати. Але мене ще й підбадьорила моя сестра, яка реально просто була для мене великим прикладом і яка вже змогла працевлаштуватися тестувальником.

Не чекай, поки близькі почнуть наполягати – записуйся на курси SkillUP вже зараз:)

Новий пошук себе був на екстримі

Усе почалося з курсів SkillUP, де я почала навчання з рекрутингу. Було складно! Звісно, щось вже й було знайоме для мене. Але! Нова термінологія в ІТ мене просто кидала в холодний піт. 

Було складно ще через те, що треба було постійно шукати електрику та інтернет, тож онлайн-заняття я проводила на лавці, в авто, чи в кав’ярні.

Також я шукала додаткову інформацію в інтернеті. Постійно тримала контакт зі своїм тренером, який мене заспокоював, допомагав і говорив, що все вийде.

На курсах отримала нові навички з пошуку кандидатів, вчилася складати оффери, вчилася говорити «ні» умовним кандидатам, або навпаки пропонувати йти на цю посаду.

Паралельно, я пішла на курси з англійської також у SkillUP, бо в ІТ без знання іноземної мови – нереально. Я не здавалася, не мала сумнівів і не хотіла все це кидати. А період був такий, що просто можна було лежати та нервувати через великий потік новин у соцмережах. Я просто не шукала причини, які б привели мене до цих сумнівів, що це не моє. А навпаки, шукала можливості, знайти ще більше інформації.

SkillUP мені допоміг пропрацювати й створити своє перше резюме і профіль в Linkedin, аби круто стартанути та знайти першу роботу.

Що цікаво: за три місяці я гарно прокачала свій Linkedin, нині у мене 1 тис. + підписників, це не багато. Але це всього за три місяці:) 

Так ось вже під час навчання я активно розсилала своє CV і змогла потрапити на першу співбесіду. І хоча оффер я не отримала, але трималася доволі впевнено. Вже тоді я знала про конкретні інструменти пошуку кандидатів.

Після закінчення курсу мені вже самі почали телефонувати компанії. Їх було вісім. Я навіть сама відмовляла. Мені не підходила зарплатня, місце розташування, не подобалося, як зі мною спілкувалися під час інтерв’ю. Мені було некомфортно. Я вже тоді зрозуміла, що якщо роботодавець на початку себе так поводить, не варто йти в компанію і витрачати час.

Щоб знайти роботу мрії в IT і найкращого роботодавця, приєднуйся до курсів SkillUP. 

Моя перша ІТ-компанія

Чергова пропозиція на співбесіду – мене знайшли через Linkedin. Ми спілкувалися близько години, і вже після першої співбесіди я отримала оффер. Все було дуже просто. Хоча раніше, я завжди намагалася бути кращою. Я зрозуміла, що варто бути собою, говорити чесно, як є.

Бо досвідчений рекрутер бачить, що людина може говорити не правду. Тож просто не варто домальовувати те, чого у вашому досвіді немає. Зі мною говорили два власники компанії, й ця розмова не мала ніяких бар’єрів. Було максимально комфортно, я не нервувала.

І найголовніше, я не фантазувала страшні картинки майбутнього. Що можуть не взяти, що моя кандидатура не підходить. Я просто існувала тут і тепер.

Про мою посаду HR generalist

Нині я на посаді HR generalist середнього рівня. Моя зарплата у півтора раза вище, ніж у банку.Це реальна зарплата middle-спеціаліста. Щобільше, це тільки початок, і я можу підвищити свій рівень і свій бюджет.

HR generalist – посада, яка передбачає виконання всіх HR-функцій. Це: наймання спеціалістів; оцінка персоналу; адаптація та мотивація персоналу; навчання співробітників; розвиток корпоративної культури тощо. І це лише частина основних обов’язків.

Залежно від напряму діяльності компанії та кількості співробітників, вони можуть доповнюватись, або видозмінюватися. Компанія, в яку я потрапила, працює на український ринок і нині розвивається і розширює штат. Розробляє необанки – вже зовсім скоро українці дізнаються про новий тип банку.

Тож я рада, що потрапила в компанію, яка тільки набирає обертів, адже можна прокачати безліч скілів і запропонувати купу ідей, які можуть спрацювати.

Я можу сказати, що мені пощастило. Дійсно, якась частка правди у цьому є. Але я не здавалася, багато працювала, вдосконалювала англійську, читала тонну інформації та постійно консультувалася. Я не ставила собі питання: «Що буде далі?», я просто рухалася вперед.

Про безробіття в Україні

Зараз існує міф, що роботи немає, або її важко знайти. Це не так. Робота є і її багато. Я спілкуюся з багатьма, хто так само як і я з «нуля» наважився піти в ІТ і зараз шукають роботу. Минають тижні, але люди наполегливо ходять на співбесіди й таки знаходять те, що їм підходить.

Важливо мати правильну думку в голові. Якщо вам відмовлять 2-3 компанії, це ще нічого не означає, 4-та точно запропонує роботу.

Я відчула це на собі. Навіть не очікувала, що й сама можу відмовити, якщо мені не підходять цінності компанії. Це нормально. Але дуже важливо не розчаровуватися, якщо на перших етапах скажуть «ні». Чим більше ви будете ходити на співбесіди, тим більший досвід у вас буде.

Ви вже добре знатимете, що від вас хоче роботодавець, які навички треба ще більше прокачати та поступово ви прийдете до бажаного. Головне – почати.

Ба більше, коли я проходила курси в SkillUP, нам постійно показували купу вакансій і підбадьорювали нас, що влаштуватися у круті компанії реально, даючи конкретні поради і кроки як це реалізувати. Тож, навчаючись ви вже бачите реальну картину на ІТ-ринку. 

Поради з власного досвіду

Почати з «нуля» в ІТ – важко, але реально. По-перше, важливо знайти професійні курси, які б вас надихали й давали знання. І я дуже рада, що натрапила на круту освітню платформу SkillUP і познайомилися з фаховими викладачами, які не тільки прокачали мої скіли, а й підтримували психологічно і були постійно зі мною на зв’язку.

По-друге, під час навчання варто виконувати всі завдання, багато читати додаткової інформації, шукати можливості спілкуватися більше з ІТ-фахівцями. А ще вдосконалювати англійську.

По-третє, професійно написати резюме. Опрацювати кожну деталь, адже це ваше зелене світло у вхід в ІТ.

По-четверте, не боятися ходити на співбесіди. Не боятися говорити «ні» і не змушувати себе працювати там, де не відчуваєте справжнього драйву.

У стресових ситуаціях під час спілкування з роботодавцями, поводити себе як завжди. Глибоко дихати й не нервувати. Пам’ятати, що найкращий варіант для співбесід – це бути собою і демонструвати реальні знання.

І ще, якщо ви відчуваєте, що втрачаєте орієнтир свого кар’єрного шляху, просто зупиніться. Напишіть свої найкращі якості, навички, сильні сторони у роботі. Зрозумійте, що вас найбільше надихає. Паралельно опишіть те, що вас втомлює і не дає руху вперед.

Аналіз дуже допомагає зробити наступний крок без жодних сумнівів. Якщо відчуваєте зараз, що готові до змін у своєму житті – дійте! Не шукайте кращого часу, здійснюйте це зараз і не втрачайте момент!

В наших партнерів зі SkillUP  22 березня стартує новий курс. Приєднуйтеся, щоб потім знайти роботу в IT!:)