Як ШІ підвищив продуктивність моєї команди на 30%: три уроки та правда про перешкоди

Коли мене питають, чим я займаюся на роботі, я кажу: «Навчаю машини допомагати людям». Звучить просто, але насправді це один із найскладніших викликів, з якими я зіштовхнувся за всю кар’єру.

«Я зрозумів просту річ: треба запитувати не “які круті штуки спробувати?”, а “що реально дратує наших людей щодня і як ШІ може це виправити?”». Фото: Артем Попов

Керуючи роботу відділу AI Research, я часто спостерігаю парадокс сучасного бізнесу: багато компаній експериментують із ШІ, але не можуть отримати від нього реальну користь. У Boston Consulting Group підрахували: 74% організацій не масштабують ШІ-проєкти.

Я вирішив, що TA-DA! не стане черговою компанією в цій статистиці. Тому за пів року роботи продуктивність співробітників, які почали активно використовувати ШІ-інструменти, зросла на 30%. Ось кілька уроків, які допоможуть цього досягнути.

Урок 1: перестати фокусуватися лише на технологіях

Зізнаюся чесно – спочатку я теж захоплювався «вау-ефектом» нових ШІ-інструментів. Постійно читав про них, складав списки must-have рішень. Поки не зрозумів просту річ: треба запитувати не «які круті штуки спробувати?», а «що реально дратує наших людей щодня і як ШІ може це виправити?».

Усе виявилось цілком очікувано:

• маркетологи витрачали години на створення візуалів для соцмереж;
• після брейнштормів частина ідей губилася;
• пошук інформації по різних системах займав купу часу;
• ключові домовленості із зустрічей фіксувалися вручну.

Отже, почали з найочевиднішого – автоматизації та генерації контенту. Ми з командою запустили внутрішній сервіс для генерації банерів, ілюстрацій, базових текстів. Нічого революційного, але тепер у маркетологів з’явився час думати про стратегію, а не займатись рутинними завданнями.

Наступним кроком стали «розумні» зустрічі. ШІ почав записувати все, що говоримо, створювати підсумки, виділяти рішення та план дій. Відтепер не виникає питань у стилі «А що ми там вирішили минулого разу?».

Тоді я зрозумів головне: люди не хочуть працювати з ШІ заради ШІ. Їм потрібно, щоб їхня робота при цьому ставала легшою.

Урок 2: побудувати екосистему ШІ-рішень

Успіх перших проєктів надихнув експериментувати далі. Але тепер ми думали не про окремі інструменти, а про те, як вони можуть працювати разом.

Найамбітніший проєкт – комп’ютерний зір для аналізу клієнтів. Моделі аналізують портрет відвідувачів маркетів та відстежують конверсію.

Після цього зупинитися вже було складно. Наступною інновацією стала персоналізація покупок – це коли ШІ аналізує, що людина купувала раніше, і пропонує те, що їй справді може сподобатися. Стара технологія, але коли вона правильно вбудована в процеси, то працює магічно.

А ще зірка проєкту, якою я особисто пишаюся, – корпоративний AI-асистент. Робота над ним ще продовжується, але потенціал уже колосальний. Навчений на внутрішній документації, базі знань та даних про продукти, він стає єдиною точкою входу для будь-якого питання. Потрібен звіт? Шукаєте інформацію про продукт? Розробляєте стратегію? AI-асистент справляється швидше за будь-якого колегу.

Урок 3: створити систему, яка працює сама на себе

Справжнє «вау» сталося, коли всі інструменти почали працювати як єдиний організм.

Записи зустрічей не просто лежать в архіві: ШІ сам створює події в календарі, додає короткі підсумки, додає посилання на повні записи.

Кожна проблема та її рішення автоматично потрапляють у загальну базу знань із розумним пошуком. Замість годин блукання по теках – секунди до потрібної відповіді.

Це кардинально змінило й мій особистий підхід до роботи. Раніше все тримав у голові або в нотатках на телефоні. Тепер ми маємо систему, яка пам’ятає краще за мене та організовує інформацію так, як мені зручно.

Правда про перешкоди

Шлях до 30% зростання продуктивності був схожий на американські гірки з крутими підйомами та болючими спадами.

Найважче виявилося переконати людей. Не в тому сенсі, що вони проти технологій. Просто змінити звичний спосіб роботи психологічно складно. Я зрозумів: не треба вчити людей користуватися інструментами. Треба показати, як ці інструменти роблять їхнє життя кращим.

Технічна інтеграція стала справжнім випробуванням. Під’єднати нові ШІ-рішення до нашої старої IT-інфраструктури виявилося дорого та болісно. Але технічні проблеми все одно вирішувалися швидше за людські. Налаштувати алгоритм – справа тижнів. А ось на те, щоб змінити звички команди, можуть піти місяці.

За час роботи над ШІ-проєктами я сформулював для себе три принципи.

• Розв’язуйте проблеми, а не грайтеся з технологіями. Кожен новий інструмент повинен долати конкретний біль.
• Будуйте поступово. Почніть із чогось простого, доведіть, що воно працює, потім додавайте складності. Революції рідко бувають успішними.
• Головне люди, а не код. 70% зусиль та ресурсів йде на процеси та навчання команди. Тільки 30% – на саму технологію.

Мені подобається думати про це так: ШІ не замінює людей. Він повертає людям час для того, заради чого вони справді прийшли на роботу.

Мій досвід показує: успіх впровадження ШІ залежить не від того, наскільки круті у вас технології. А від того, наскільки добре ви розумієте потреби своїх людей та наскільки готові разом із ними вчитися і експериментувати.