За українські мурали Бенксі можна отримати до $10 млн. Розбираємось, хто тепер їх власник

Художник Бенксі визнав авторство 7 муралів в Україні – у Києві та Київської області. Попередньо оцінна вартість на мурали Бенксі на Київщині може сягати понад $1 млн. І якщо роботи продаватимуть, наприклад, на аукціоні Сотбі в Лондоні чи Нью-Йорку, аби зібрати гроші на благодійність, то сума може сягнути до $10 млн.

Розберімось, кому все ж таки можуть належати ці роботи, та хто може їх продати. Початково, питання власності на роботи арт художників дуже не однозначне, адже створюють їх з порушенням законодавства, без конкретного позначення власності.

Так, наприклад, відомий бренд Guess використав без дозволу роботу художника Flower Thrower для оформлення магазину, на що Бенксі закликав використовувати торговельну марку Guess також без жодних дозволів. І це далеко не перший спір між відомими брендами та так званими «вуличними» художниками. Спробуємо визначитися, кому належать роботи Бенксі та чи законно використовувати їх в комерційних цілях за законодавством України.

Позиція №1. Власник муралів – сам вуличний художник

Бенксі – це псевдонім художника. Арт-роботи на Київщині не підписані автором, але можна вважати, що Бенксі визнав авторство, коли опублікував графіті на офіційних сторінках у своїх соцмережах.

А за відсутності інших доказів вважається, що автором є Бенксі (презумпція авторства). До того ж Бенксі опублікував відео, як створювалися роботи, тим самим ще раз підтвердив, що це його рук справа. Те, що роботи опубліковані під псевдонімом, жодним чином не применшує авторські права на них, адже створення творів під псевдонімом передбачено ст. 11 ЗУ Про авторське право і суміжні права.

Тому, згідно з законодавством, на мурали Бенксі поширюється авторське право протягом 70 років з моменту їх створення. Авторські права на настінний живопис не потрібно реєструвати в відомстві. Лише художник або уповноважена їм особа може розпоряджатися цими правами.

Авторське право дозволяє артхудожникам вимагати оплату за використання твору, вирішувати, як саме його використовувати, а також забороняти використання.

Розпоряджатися роботами, зокрема продавати їх, за замовчуванням може лише автор. Проте, Бенксі – анонімний митець, його інтереси представляє компанія Pest Control Office. Вона ж зареєструвала торговельні марки на низку його робіт.

Здається це логічно: художник створив роботу, йому належать авторські права. Проте, ці роботи створенні на чужій власності й без дозволу, автор жодним чином не визначив, як використовувати ці роботи. Тому виникає питання, чи є якісь права у власника майна на якому створена робота?

Позиція №2. Мурали належать власнику будинку

Окрім авторських прав на роботу, не варто забувати й про право власності на сам об’єкт нерухомості, на якому створений мурал.

І тут виникає конфлікт між різними правами: правом власності на об’єкт нерухомості, правом інтелектуальної власності й тим, яке ж право має пріоритет.

З однієї сторони, саме власник об’єкта нерухомості може розпоряджатися цим об’єктом, як він захоче, і художник не має права порушувати ці права. З іншої сторони, власникові будинку, на стіні якого втілено оригінал твору образотворчого мистецтва, не дозволяється руйнувати цей об’єкт без попереднього пропонування авторові твору ціни, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення.

Але тут можна класифікувати дії артхудожника як дарунок власнику будівлі, без його попередньої згоди (ст. 722 Цивільного кодексу України). Тому якщо власник будівлі негайно не заявить про відмову від прийняття такого дарунка, дарунок є прийнятим і право власності переходить власнику будівлі.

Позиція № 3. Власник – все ж таки художник, адже будівлі зруйновані

Річ у тому, що цінність стін зруйнованого будинку, без артробіт, близька до нуля. Але в результаті створення артробіт вартість такої стіни може сягати більше мільйона доларів.

Право власності припиняється у разі знищення майна (ст. 349 Цивільного кодексу України).

Тобто власники багатоповерхового будинку, який знищений і від якого залишилися одна стіна, на якій виконана артробота Бенксі, не мають права на роботу художника.

 Після нанесення роботи Бенксі на зруйновану стіну була створена нова річ – об’єкт мистецтва, який вже може бути оцінений по іншому. В праві це називається «переробленням» (ст. 332 Цивільного кодексу України). І в такому разі вартість створеної нової речі (артоб’єкту) істотно перевищує вартість самого матеріалу (стіни). Тому право власності на нову річ набуває саме художник. При цьому художник зобов’язується відшкодувати власникові стіни моральну шкоду.

Позиція № 4. Власник – адміністрація, адже мурал безхазяйний

Чи можна встановити достеменно, хто ховається за псевдонімом Бенксі? На разі ні. Окрім того, й не можливо встановити, чи уповноважив когось Бенксі на представлення його інтересів саме за цими роботами. Бенксі лише опублікував фото і відео в соцмережі та жодним чином не визначив, як надалі можна використовувати роботи.

В такому разі можна вважати, що ці роботи Бенксі є безхазяйною річчю, справжній власник яких – невідомий. В українському законодавстві ці роботи можуть бути передані в комунальну власність за рішенням суду (ст. 335 Цивільного кодексу України).

Для цього:

1. Орган місцевого самоврядування (адміністрація), на території якої розміщені артоб’єкти, має звернутися з заявою про взяття на облік цього нерухомого майна до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
2. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
3. Через один рік після взяття на облік, безхазяйна нерухома річ може за рішенням суду бути передана у комунальну власність.
4. Після чого вже відповідна територіальна громада може продати ці роботи на аукціоні.

Позиція № 5. Чи можна використовувати роботи Бенксі під час створення мерчу

Комерційне використання робіт Бенксі заборонено, про це зазначив його представник Pest Control Office.

З метою захисту прав Бенксі було зареєстровано декілька торговельних марок на найбільш популярні роботи Бенксі, проте жодна з них не поширюється на територію України. Також з метою захисту був навіть запущений онлайн-магазин з мерчем на роботи Бенксі.

Але спори щодо використання робіт муралів Бенксі не вщухають. Один з найвідоміших – це спір між Pest Conntrol Office та  Full Color Black щодо ряду робіт, використаних в комерційних цілях.

У травні 2021 року європейський регулятор (EUIPO) постановив, що реєстрація торгових марок Бенксі «не була призначена для їх використання» і визнав реєстрації торговельної марки недійсною.

EUIPO заявила, що Бенксі не можна ідентифікувати як «безсумнівного власника» його муралів, оскільки художник зберігає повну анонімність і не бажає розкривати свою особу з метою захисту прав.

Не останню роль зіграли заяви самого Бенксі в його книзі Wall and Piece, де художник заявив, що «авторське право – для невдах», припускаючи, що все, що зображено публічно, може вільно використовуватися всіма і без дозволу.

Проте новий виток у цій справі відбувся буквально пару днів тому, коли апеляційна комісія EUIPO скасувала власне рішення 2021, зазначивши те, що не було достатньо доведено нечесну поведінку з боку Pest Control під час реєстрації торговельної марки, а отже торговельна марка все ще є чинною.

Таким чином EUIPO з початку дозволив використовувати торговельні марки всім бажаючим, а новим рішенням встав на сторону представника художника.

Тому наразі всі бренди, які не побоюються використовувати роботи Бенксі, порушують права художника та його представника Pest Control. Інша справа, що для захисту авторського права на роботи, для яких не зареєстрована торговельна марка, Бенксі доведеться розкрити справжнє ім’я, що він поки не планує робити.

Українська практика

Спори щодо робіт стріт-арт художників вже були й в Україні.

Так у 2016 році суди вирішували спір між Мистецьким арсеналом та художником, який мав створити роботу на стіні галереї, проте не вклався у строк. Мистецький арсенал зафарбував стіну з роботою художника, на що художник вимагав компенсацію у розмірі 121,800 грн і 1 тис грн моральних збитків за знищення його роботи.

 Суд відмовив в компенсації автору твору, виходячи з наступного:

•   Авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного.
•   Якщо збереження об’єкта мистецтва є неможливим, власник матеріального об’єкта повинен дозволити авторові зробити копію твору, наприклад у вигляді фотографії.
•   Картина, як незакінчений твір, не могла бути відділена від стіни, на якій створена.
•   Проте автором твору була виготовлена фотографія твору, що відповідає законодавству.
•   Відсутній факт порушення Мистецьким арсеналом авторських прав автора твору, а отже відсутні підстави для компенсації.

Тут ще варто наголосити, що художній твір – це нематеріальний об’єкт, який можна відтворити в будь-якій формі і будь-яким способом (ст. 9 Бернської конвенції). Тому твір не слід ототожнювати з формою його втілення на матеріальному носії або в цифровому вигляді.

Лише суди можуть визначити вірну позицію в цих кейсах, або ж сам автор роботи. Але адміністрація може отримати дозвіл художника, так наприклад було в кейсі Mobile Lovers, де Бенксі передав роботу the Boys’ Club Stinchcombe.

Тому найкраще – звернутися безпосередньо до представника Бенксі Pest Conntrol Office та попросити дозвіл для продажу цих робіт на благодійність чи перенесення їх до музею.