«Завжди добивай ворога. Не давай його ранам загоюватись, аби він знов ішов на тебе»: в України дійсно великий шанс на незалежність, ось чому

Точки над Ї. Сьогодні не будемо про переваги ЗСУ, непросування противника, а зупинимося на зовнішніх фактах.

• рф отримує потужний удар від санкцій. Спрацювали саме виходи компаній, відмова від закупівель без фактичного оголошення ембарго. Це вже валить економіку росії, але фінал буде далі, це не фінал. Уся надія на незастосування не справдилась. Усе що намагається чи намагався зробити путін, це більшовицькій хід. Захопимо, як можемо, а за 20–30 років все проковтнуть. Але не вдалося.
• росія стала синонімом «токсичний». Це та сама історія, коли тобі відмовляються подати руку. А ті, хто тобі симпатизував і продовжує спілкуватися, не хочуть публічно показувати це, аби не заляпатись твоїм брудом.
• США роблять дійсно великі речі для нас, подивіться на ринок нафти. США намагаються домовитись усього лише з трьома гравцями: Саудівська Аравія, Венесуела та Іран, з останніх обіцяють зняти санкції. Тобто зло рф оцінено найвищими, і тут спрацьовує «ворог мого ворога – мій друг». Я впевнений, що Іран та Венесуела, скористаються своєю історичною можливістю та стануть гравцями на нафтовому ринку.
• Обвал трудового ринку в росії, який викликаний масовим виходом з ринку. І тут можна знайти плюси для рф, наприклад, заводи залишаться, а компанії підуть. Але занадто багато технологій, а залишений молоток не зробить комп’ютер. Такого прорахунку Штірліц не міг і очікувати.
Онлайн-курс "Фінансовий аналіз" від Laba.
Навчіться читати фінзвітність так, щоб ухвалювати ефективні бізнес-рішення.Досвідом поділиться експерт, що 20 років займається фінансами і їхньою автоматизацією.
Детальніше про курс
• Китай явно встає в супротив рф, свого друга, хоча дуже лагідно. Тут потрібно вчити історію та знати, що китайці воювали багато між своїми царствами, але ці війни навчили їх бути дуже хитрими. Тож вони скуповують, повзуть, чекають обезкровлення, аби просто спихнути. Як тут забути прислів’я старовірів «падаючого – підштовхни». Що і скажеш, оцінка з історії – «рівень путін».
• Літаки і все інше буде, і погрози рф про пряму допомогу від НАТО нічим не допоможуть. Атака члена НАТО автоматично стане нагодою для атаки росії всіма членами альянсу. Чому досі росія атакує нас із Білорусі – невідомо.
• Україна жодного разу (окрім двох аеропортів) не застосувала свої «точки У» проти ворога, який б’є з окупованих чи своїх, або білоруських територій. Чому? Бо це не високоточна зброя, тож може зачепити і міста. Але, якщо так буде продовжуватися, удар може бути нанесений. Удар не наносять ще й тому, аби не провокувати агресора на «ми казали, вони саме нас хотіли атакувати». Але за перебігом війни і просуванням ЗСУ, втратами і тут усе може змінитися в тактиці українських військ.
• Жодна країна не дасть Україні капітулювати. Чому? Бо це призведе до розвалу НАТО, ЄС, нової війни в Європі. Усі це добре розуміють. Що поганого? Що Україна завжди була буфером, як за часів Золотої орди, Османської імперії, так і зараз. Ми завжди спиняли ворога і були буфером, у цей час Європа мирно існувала.

Перемовини, від яких багато хто щось чекає. Багато хто, окрім мене, бо: 

• не можна погоджуватися на те, аби тебе ґвалтували, відбирали кошти та дітей, а ти мовчав. Якщо так, то людині чи країні немає різниці, а ось у боротьбі, у стрибку завжди є шанс задавити навіть самого сильного ворога.
• рф не готова і не хоче йти на поступки і з повної наглості ще і вказує, якого прем’єра призначити. Це сюр. Територіальна претензія такий саме сюр.
• Одне з основних правил влади ще з часів нульових років нашої ери вказує на те, що ворог має бути добитим. Недобитий ворог і заморожений конфлікт у 2014 році саме і приводить до подальшої війни. Погляньте на інші локальні конфлікти: усі вони закінчилися маріонетковими урядами або новою війною. Завжди добивай ворога до кінця. Не давай, аби він загоював рани та йшов на тебе знов.
• В України є дійсно великий шанс. Дуже великий. Він дуже дорого коштує вже зараз, а буде ще більше. Але це шанс мати свою незалежність, державу і тримати ворога назавжди в клітці і з поламаними зубами. Фінляндія – яскравий приклад.

Якщо хтось із вас має думку, що війни могло не бути і треба було піддатися на ґвалтування і потерпіти, сказавши, що нам подобається, – ви помиляєтесь, ми б усе одно воювали, але на іншому фронті. Як? Розповім у наступній публікації із висновками.

Джерело: Facebook-сторінка Тараса Гетманського