Знайомий купив банановий гай та продає фрукти за кордон. Про життя в Туреччині та релокейт бізнесу в цю країну

Компанія, в якій я працюю, займається продажем закордонної нерухомості. І Туреччина завжди була для нас одним із ключових напрямків – українці охоче купують тут нерухомість: як для інвестицій, так і для проживання.

Я переїхала до турецької Аланії за два роки до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Починаючи з 2019 року я часто їздила до Аланії у відрядження – супроводжувала клієнтів у турах, допомагала їм вибирати нерухомість на місці.

Вже тоді я закохалася у це курортне місто на березі Середземного моря та у вересні 2020-го зважилася на переїзд. Тоді в Аланії вже існував офіс нашої компанії, але в ньому працювали всього кілька людей: наш центральний офіс розміщувався в Києві.

Мені стало зрозуміло, що треба посилювати аланійський офіс, і я написала бізнес-план зі своїм баченням, як це зробити. Презентувала план засновнику Hayat Estate В’ячеславу Фоменко та отримала схвалення.

У вересні 2021-го разом із моєю колегою Софією Драгункіною ми відкрили новий офіс в Аланії. Офіс, в якому ми розмістилися, розташований на центральній вулиці аланійського району Махмутлар, за кілька хвилин ходьби від пляжу. До речі, на території житлового комплексу є власний басейн – для Аланії це норма. На той момент в аланійському офісі працювало вісім осіб.

Війна та релокація

Коли розпочалося повномасштабна війна, ми зрозуміли, що потрібно релокувати наших київських фахівців до Аланії. Комусь пропонували переїхати, хтось виявив бажання сам. Компанія допомагала з організацією переїзду і пошуком житла.

З житлом проблем не виникало, оскільки ми обслуговуємо низку квартир, придбаних нашими клієнтами – допомагаємо здавати їх в оренду. Комусь із співробітників житло було надано безкоштовно, хтось орендував його за спеціальною ціною.

Деякі київські співробітники й зараз мешкають у цих квартирах, хтось уже переїхав, обравши інший район міста чи квартиру з іншими характеристиками.

Також ми забезпечили всіх релокантів робочими місцями в офісі, ноутбуками, місцевими SIM-картками та допомогли легалізуватись, оформивши турецький ВНЖ.

Київський офіс Hayat Estate продовжує роботу, але тепер у ньому працюють переважно чоловіки. Сьогодні в нашому аланійському офісі понад 60 співробітників, і він є нашим центральним представництвом.

Не всі співробітники аланійського офісу – релоканти. Багатьох фахівців ми знайшли на місці, з-поміж українців, які переїхали до Туреччини після 24 лютого. Оскільки колектив значно зріс, в одному офісі ми вже не розміщуємося – використовуємо розташований неподалік коворкінг і шукаємо новий офіс, більш місткий.

Українці у Туреччині

У Туреччині величезна українська діаспора – друга за величиною після Польщі. А Аланія – одне з найпопулярніших міст для переїзду. Причин для такого вибору безліч: відмінний клімат, прекрасні пляжі, хороша екологія, недорога оренда житла. Втім, як я вже казала, українці не лише орендують тут нерухомість, а й купують її, а наша компанія їм у цьому допомагає.

Тут, в Аланії, як і в сусідній Анталії, українці не почуваються повністю відірваними від дому. Тут є українські кафе та ресторани, українські дитсадки та школи, групи для спілкування – як у соцмережах, так і офлайн. Є в Аланії і своя православна церква. Українські громадські організації періодично проводять тут заходи, на яких можна зустрітись із земляками, завести нові знайомства.

Ставлення до українців з боку турків дуже привітне та доброзичливе. Тут мені часто доводиться чути слова підтримки – усі мої місцеві знайомі переймаються тим, що зараз відбувається у нас.

На державному рівні мігрантам з України жодні виплати не передбачені, але деяких біженців забезпечують житлом. Крім цього, ставлення до українців у держорганах більш лояльне, ніж до приїжджих з інших країн.

Українцям легко отримати ВНЖ, нам безкоштовно продовжують право знаходження автомобіля в країні. А якщо ви виїжджатимете з Туреччини, перевищивши допустимий термін перебування в країні, то швидше за все з вас не вимагатимуть штрафу, який у цьому випадку сплачують власники інших паспортів.

Турецька специфіка

Звісно, життя в Туреччині відрізняється від життя в Україні та Європі взагалі. Мені не вистачає тут багатьох товарів та сервісів, до яких я звикла на Батьківщині. Натомість є безліч бонусів: Середземне море в пішій доступності, 9 місяців літа на рік, екзотичні фрукти цілий рік, чудовий шопінг та гуманні ціни.

Щоб не відчувати дискомфорту у спілкуванні з місцевими, потрібно поважати їхню культуру та традиції. Але різниця в менталітеті не така вже помітна. Хоча Туреччина – мусульманська країна, Аланія – курортне місто зі світськими порядками. Ніхто нікого не засудить за коротку спідницю, але вже дуже зухвалі вбрання тут зустрічаються рідко, хоча й зустрічаються. Однак якщо ви розпиватимете алкоголь на вулиці, місцеві вас швидше за все не зрозуміють.

Про турків кажуть, що вони бувають не пунктуальними та необов’язковими. Частково це правда: тут ніхто нікуди не поспішає, всі достатньо розслаблені – і в особистих справах, і в бізнесі. Ділова зустріч може тривати півдня і, звичайно, супроводжуватись величезною кількістю випитого чаю. 

А ще майже у всіх турецьких офісах є кухарка, що приходить і готує обід для всіх співробітників. Щодо необов’язковості, то туркам буває складно висловити пряму відмову, тому вони швидше пообіцяють щось зробити, але потім можуть не виконати.

При цьому майже всі місцеві, з якими я стикалася, дуже дружелюбні та чуйні. Швидше за все, ви порозумієтеся з ними без знання турецької – більшість турків, що живуть в Аланії, хоча б на базовому рівні володіють англійською.

Ідеї для бізнесу

Багато українців, які приїжджають до Туреччини, відкривають тут бізнес. По-перше, це нескладно: бюрократичні процедури – максимально простими. А по-друге, є безліч вільних ніш. Все те, до чого ми звикли на Батьківщині і те, чого поки що немає тут – чудові ідеї для бізнесу. Клієнтура обов’язково підтягнеться – як із української діаспори, так і з-поміж інших експатів.

Серед моїх знайомих українців, які ведуть бізнес у Туреччині, є і власник коворкінгу, і господиня салону краси, і ресторатори, і власники пляжних клубів.

Впевнена, що тут також будуть потрібні сервіси доставки їжі, українські навчальні заклади, студії йоги та танцювальні студії, а також магазини українських книг. Більшість наших бізнесменів просто запитують себе, що вони любили в Україні і чого не вистачає в Туреччині, а потім відкривають це тут.

Зустрічаються й досить оригінальні ідеї – наприклад, коворкінг для дітей, які перебувають на дистанційному навчанні: тут їх нічого не відволікатиме від навчання. А один мій знайомий придбав банановий гай на околиці Аланії та вирощує банани для продажу за кордон.

А якщо вирішите спробувати себе у сфері нерухомості, то у нас якраз є вакансії. Роботи вистачить на всіх!