Чи скасують акти виконаних робіт повністю – податковий консультант пояснив нюанси

Законопроєкт про скасування актів виконаних робіт схвалений і чекає на підписання президентом України, але чи справді йдеться саме про повне скасування цього типу документів? Що відбувається насправді, кому з підприємців набуття законом 14023 полегшить роботу та про інші нюанси розповів податковий консультант Михайло Смокович.

Що насправді зміниться з підписанням законопроєкту про скасування актів виконаних робіт – пояснення. Фото: Depositphotos

Що відомо про скасування актів виконаних робіт

Отже, Верховна Рада України 24 лютого 2026 року ухвалила законопроєкт № 14023 щодо скасування обовʼязковості другого підпису на актах виконаних робіт та інших первинних документах (за згодою сторін). Про це повідомляв очільник податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев.

«Український бізнес отримав можливість працювати за інвойсами – як це вже давно роблять бізнеси європейські та американські. Тепер для простих задач не потрібні купи паперу, і додаткові бухгалтери, аби ці папери обслуговувати», – зазначав парламентар.

Читайте також: Скриншоти та «мокрі» печатки більше не потрібні: в Україні оновили сервіс перевірки КЕПів

Чи справді акти виконаних робіт більше не потрібні

У новому відео на своєму YouTube-каналі Михайло Смокович відзначив, що після підписання законопроєкту президентом акти справді можна буде не підписувати, якщо вся необхідна інформація зазначається в рахунку. Проте для цього має бути щонайменше підписаний обома сторонами договір, на основі якого ці рахунки виставлятимуться, зауважив експерт. Тільки в такому випадку рахунок буде повноцінною заміною акту виконаних робіт.

За словами Смоковича, це справді спростить документальну рутину для тих підприємців які працюють зі своїми клієнтами давно й надають їм постійні послуги. Тобто роботи виконуються не разово.

Якщо ж послуга разова, то акти виконаних робіт усе ж краще оформлювати й підписувати, щоб уникнути штрафу за порушення правил ведення первинної документації (1 020 грн).

«Але є ще одне круте рішення, яке можна буде реалізувати і яким я точно скористаюсь – це точно спростить мені життя в плані того, що працювати я стану правильніше й не буду себе наражати на цей штраф 1020 грн», – додав податковий консультант.

Читайте також: Що варто знати про перевірки податкової після закриття ФОП – пояснення

Як договір оферти може спростити документообіг

Смоковий пояснив, що якщо в підприємця чи компанії є офіційний договір оферти, то просто в ньому можна прописати, що ви не надаєте акти виконаних робіт. Тобто просто виставляється рахунок, в якому зазначається назва послуги, дата її надання та вартість.

«І я справді зможу працювати без актів наданих послуг. просто договір оферти й рахунки, які я сам складаю і сам підписую. Можна навіть ЕЦП», – пояснив Смокович.

Це також може спростити життя тим підприємцям, які продають свої послуги за кордон, тобто виставляють інвойси на основі попередньо укладеного договору з клієнтом. Зараз (до підписання законопроєкту № 14023) акти наданих послуг потрібно оформлювати для кожного виставленого валютного рахунку на суму від 400 тис. грн (в еквіваленті). Це важливо у випадку податкової перевірки.

«Може скластися враження, що акт наданих послуг скасовано і його тепер не можна використовувати. Це не так. Акт наданих послуг і далі можна виставляти. Просто в нас з’явилось спрощення – замість акту наданих послуг може бути інший документ, який не містить реквізити сторони, що послуги приймає, як-от рахунок. Але акти використовувати можна й надалі», – підсумував Смокович.

• Також пропонуємовам почитати, які помилки електронного обігу документів можуть призвести до штрафів і зайвих податків.