Чи зможе податкова побачити ваші доходи через відкритий банкінг – пояснення адвоката

Адвокат Богдан Янків розповів про те, чи зможе відкритим банкінгом користуватися Податкова служба України й у такий спосіб отримати доступ до доходів та взагалі руху коштів на ваших рахунках.

Богдан Янків розповів, чи зможе ДПС через відкритий банкінг отримати доступ до ваших рахунків. Фото: Facebook / Yankiv Bogdan

У серпні цьогоріч в Україні запускається відкритий банкінг. Він передбачає обмін даними користувачів між надавачами платіжних послуг через АРІ. Як саме це працюватиме, які переваги та недоліки нової системи, MC: Money & Career раніше розповіла заступниця голови правління «Глобус Банку» Анна Довгальська.

У новому відео на своєму YouTube-каналі Богдан Янків зазначив, що запровадження відкритого банкінгу не дає податковій можливостей чи повноважень переглядати транзакції українців. Співробітники ДПС не матимуть таких доступів принаймні до того часу, поки на рівні закону не скасували банківську таємницю.

«Нагадаю, що в Національній стратегії доходів чітко прописано, що податкові органи мають мати легкий доступ до банківської таємниці з метою фіксації ухилення від сплати податків. Тому рано чи пізно це точно станеться, але явно це відбувається не зараз», – сказав Янків.

Експерт нагадав, що Кабінет міністрів України вже неодноразово подавав законопроєкти, що передбачали розкриття банківської таємниці, включно із законопроєктом, що передбачає звітування маркетплейсами. Янків не виключає, що одного дня один із таких законопроєктів стане реальним законом і відкриє дані про фінансові операції українців для податкової.

Читайте також: Тотальний контроль, автосписання коштів і не тільки – експерт спростував три міфи про відкритий банкінг

Ще одне питання, яке хвилює населення, – чи може податкова або фінансовий моніторинг перевірити доходи за попередній період.

«Насправді, і так, і ні. Формально і податкова, і банки мають право перевіряти доходи за попередні періоди в межах ста років давності. Податкова має зараз три роки базового строку давності плюс пауза воєнного стану та карантину. І аналогічно банки теж це (право – ред.) мають. Але з того, що я бачу на практиці, банки перевіряють доходи переважно в межах поточного року й дуже-дуже рідко можуть запитати про доходи за попередній рік», – пояснив Янків.

Ключова думка, яку прагнув донести експерт, полягає в тому, що коли ви офіційно декларуєте доходи і сплачуєте податки, проблем із фінмоніторингом, швидше за все, не виникатиме.

До речі, адвокат наголошував у тому самому відео, що сьогодні фінансовий моніторинг – це обов’язок кожного банку з’ясувати, чи офіційні ваші доходи та сплачені з них податки. На основі цієї інформації фінустанови зобов’язані блокувати клієнтів, які не довели законність походження коштів, і звітувати про такі випадки до Держфінмоніторингу. Тут уже своєю чергою можуть передати цю інформацію БЕБ або ДПС.

«Можливо, банки й не хотіли б цього робити, щоб не втрачати клієнтів. Але їх штрафують на мільйони гривень за ухилення від проведення фінмоніторингу», – додав Янків.

Так, у травні 2025 року Нацбанк наклав штрафи на два банки та шість небанківських організацій. У липні штрафи отримали ще два банки і 21 небанківська фінорганізація.

«Очевидно, це змушує банки задумуватись, як посилити фінмоніторинг, щоб не отримувати мільйонні штрафи. І саме тому фінмоніторинг щомісяця стає складнішим», – зауважив Янків.

До речі, 31 липня в податковій повідомили, що ДПС, Держфінмоніторинг та БЕБ удосконалять механізм обміну інформацією.

«Це те, що дозволить більш оперативно та якісно виявляти економічні правопорушення», – написала у Facebook в. о. голови ДПС Леся Карнаух.

Зокрема, під час обговорення механізму обміну інформацією особливу увагу приділили питанням транскордонних операцій і дропів.

Нагадаємо, раніше Леся Карнаух розповіла, чи справді податки в Україні різко зростуть після приєднання до Євросоюзу й чи буде зміна ставок ще під час війни.