Чим особлива робота у Nvidia і як готуватись до співбесіди – досвід і поради українського інженера

Робота у найбільших та найвідоміших світових компаніях вже стала реальністю для тисяч талановитих українців. Але як потрапити, до прикладу, до Nvidia? «Якщо чесно, мене вразили дві речі: наскільки нереально висока планка для того, щоб увійти, і шалена швидкість, коли ви вже всередині», – говорить SRE-інженер Nvidia Станіслав Підгаєцький. Він розповів, як проходив відбір сам, як підготуватися до співбесіди в міжнародній компанії, які помилки можуть коштувати офера, а також чому міфи про роботу у Big Tech насправді тільки почасти є міфами. 

«Тут панує зовсім інша культура»

Зараз я обіймаю посаду Senior Site Reliability Engineer у найдорожчій компанії світу. Свого часу я не просто приєднався до проєкту, а був SRE-засновником (founding SRE) – я буквально з нуля будував багато ключових процесів, інструментів моніторингу та інфраструктурних рішень.

Українців дуже добре сприймають в закордонних компаніях. Існує стійка впевненість у тому, що українські інженери технічно сильні. Нас поважають за глибоку технічну базу, за наполегливість і за те, що ми не боїмося складних проблем. Та почнімо від початку – з найму.

Щоб потрапити в Nvidia, я пройшов 7 етапів інтерв’ю. Але по-справжньому я усвідомив масштаб, лише коли вже отримав офер. Рекрутер, вітаючи мене, сказав: «До речі, щоб ти розумів: за останні пів року нам надійшло 600 тисяч резюме, а на роботу ми взяли лише 1 438 людей. Ти в менш ніж одному відсотку тих, хто пройшов». Це, звичайно, було неймовірно приємно чути. Така селективність фундаментально відрізняється від усього, що я бачив раніше.

Але що вразило ще більше – це швидкість. В українських компаніях, навіть у дуже динамічних стартапах, нормально щось відкласти. Тут панує зовсім інша культура. Є залізне правило: якщо щось можна зробити сьогодні, ніхто не відкладе це на завтра, навіть якщо на годиннику вже 7 вечора.

Інакше просто неможливо, бо ми працюємо як єдиний глобальний організм. Коли твої команди одночасно в Індії, Польщі, Ізраїлі та Китаї, і всі працюють над одним продуктом, – ти не можеш собі дозволити гальмувати.

Власне, одна з ключових цінностей (core values) компанії так і звучить: with a speed of light (зі швидкістю світла). І це не просто гарний лозунг на стіні, це те, як компанія живе щодня. Я думаю, саме ця культура – найвища планка для талантів плюс нереальна швидкість – і дозволила Nvidia стати лідером нової AI-революції та найдорожчою компанією у світі.

Як «підкорити» міжнародного техгіганта

Як і в більшості компаній світу, у Big Tech співбесіда – один з етапів відбору. Але це окремий жанр, це спорт, до якого треба цілеспрямовано готуватися. Тут не пройде «я просто прийду й розповім про свій досвід».

Ось що я раджу з власного досвіду.

• • Розв’язуйте алгоритмічні задачі. Це головний фільтр. В українських компаніях тебе питають про твій досвід, а в Big Tech – дають задачі з LeetCode. Це тест на те, як ви підходите до невідомої проблеми. Щонайменше 50-100 задач (medium/hard) – це гігієнічний мінімум.
• Готуйтеся до System Design. Для Senior-позицій це навіть важливіше. Вас попросять «спроєктувати Twitter». Оцінюють ваш хід думок: як ви збираєте вимоги, які «трейд-офи» (trade-offs) пропонуєте, як мислите про масштабування.
• Запам’ятайте абревіатуру STAR. На всі поведінкові питання («Розкажіть про ваш найбільший провал/конфлікт») відповідь має бути за структурою:
  • Situation (ситуація): Який був контекст?
  • Task (завдання): Яка була ваша роль?
  • Action (дія): Що конкретно ви зробили?
  • Result (результат): Який був вимірний результат?
• Практикуйте «мислення вголос». Найгірше – це замовкнути на 5 хвилин, щоби «подумати». Інтерв’юер хоче бачити процес вашого мислення. Коментуйте все.

Але й підготовки може бути замало. Коли ви пробуєте свої сили в міжнародній компанії, важливо не просто спиратись на власну експертизу – ви маєте враховувати також контекст, культурні відмінності, та навіть спілкування в процесі відбору має свої особливості. Те, що ми часом вважаємо дрібницями або очевидними речами, може в результаті коштувати омріяного офера.

Спостерігаючи за індустрією та колегами, я виокремив кілька типових помилок, яких варто уникати.

• Помилка 1: «Мій досвід говорить сам за себе». Наші інженери приходять із крутим досвідом, але повністю провалюють «спортивну» частину з алгоритмами. Вони ображаються: «Навіщо це, я ж Senior SRE?». А треба просто прийняти правила гри.
• Помилка 2: «Мовчазний геній». Наш інженер отримує задачу, мовчки її вирішує і видає ідеальну відповідь. Й отримує «ні», тому що інтерв’юер оцінив це як «нуль комунікації». Потрібно постійно вести діалог.
• Помилка 3: Фокус на обов’язках, а не на досягненнях. Це, мабуть, найбільша культурна відмінність, яка починається ще з резюме. Ми звикли писати, що ми робили: «Я займався підтримкою інфраструктури». В американській культурі це не має ваги. Їх цікавить вплив (impact): «Я імплементував автоматичне масштабування, що зекономило компанії $X мільйонів». Ця ж помилка переходить і на співбесіду. На питання «Розкажіть про проєкт» треба говорити про результат («зекономило $X»), а не про процес («Я взяв Kubernetes…»). Вони наймають не «процес», вони наймають «результат».

Читайте також: Механізм для міркування в реальному часі: як українець створив AI-агента, який Nvidia подала на патентування

Чому міфи про роботу в Big Tech не такі вже й міфи

Звісно, є і чимало міфів про роботу в Big Tech, але ось яка річ – я погоджуюсь із більшістю з них. Вони значною мірою правдиві. Питання лише в тому, чому вони правдиві.

• Міф № 1: «У Big Tech жахлива бюрократія і все рухається дуже повільно». І це правда, якщо ви намагаєтеся змінити щось за межами вашої зони. Але всередині своєї команди та проєкту швидкість просто шалена. Одна з ключових цінностей Nvidia – «зі швидкістю світла» (with a speed of light). Коли ваші команди одночасно в Індії, Польщі та Китаї, ви не можете собі дозволити гальмувати.
• Міф № 2: «Ви будете займатися лише однією мікроскопічною задачею, “фарбувати одну кнопку”». І цей міф теж правдивий, якщо подивитися на нього зі сторони. Тебе дійсно наймають для вирішення дуже глибоких, вузькоспеціалізованих проблем. Але (і це головне) – ця «зона» може бути величезною. Моя «зона», наприклад, – це надійність гігантських GPU-кластерів. І в межах цієї «зони» я мав повну свободу з нуля побудувати цілу AI-систему діагностики, яка виросла в патентну заявку США та наукову статтю.
• Міф № 3: «Головне в техгігантах – це “плюшки” на кшталт безплатної їжі». Цей міф частково правдивий. Компанія справді дбає про ваш комфорт, але, до речі, в Nvidia їжа не безплатна – просто ціни дуже низькі, я думаю, на рівні собівартості. Але справжня «плюшка», заради якої всі тут, – це масштаб: масштаб проблем, ресурсів (тисячі GPU) і впливу на індустрію.
• Міф № 4: «Неможливо потрапити без “реферала”». І цей міф, значною мірою, теж правдивий… для 99% людей. Так, реферал – це найпоширеніший спосіб бути поміченим у тому потоці із 600 тисяч резюме. Але (і це ключове) існує фактор, який може бути навіть сильнішим за реферала, – це ідеальний «метч» із вакансією. Мій випадок це доводить. Я потрапив у Nvidia, просто подавши резюме на сайті без жодних знайомств, бо мій профіль на 100% збігся із тим, кого вони шукали. Тож, хоча реферал значно підвищує ваші шанси, ідеальна відповідність ролі – це самодостатній фактор, який може спрацювати абсолютно самостійно.

Тож так, більшість міфів правдиві. Просто реальність за ними набагато цікавіша.

• Нагадаємо, раніше Станіслав Підгаєцький розповів про свій кар’єрний шлях, типовий робочий день Senior Site Reliability Engineer у Nvidia, а також про ключові риси та навички, що відрізняють хорошого інженера від крутого.