Чому бізнеси потрапляють до переліку ризикових платників ПДВ, які наслідки і що робити, якщо це сталося

Що таке перелік ризикових платників податків, чому компанії потрапляють до нього, якими можуть бути наслідки й що робити якщо це вже сталося? Відповіді на ці та інші пов’язані з так званим «чорним списком бізнесів» питання надали в компанії buh.ua.

Як бізнеси потрапляють в перелік ризикових платників і що робити, якщо це сталося. Фото: Depositphotos

Перелік ризикових платників ПДВ – це список компаній, які, за висновками ДПС, можуть порушувати правила при роботі з ПДВ, пояснили в новому YouTube-відео компанії. Потрапити до нього можуть підприємства, щодо яких є підозри в схемах або непрозорих операціях, як-от фіктивні закупівлі, штучне нарощування ПДВ-кредита, посередництво без здійснення реальної підприємницької діяльності тощо.

Рішення про внесення бізнесу до переліку ризикових платників податків ухвалюється комісією регіонального органу ДПС. Його виносять за наступними критеріями:

• реєстрація на підставі недійсних чи підроблених документів;
• формальне володіння чи управління компанією особами, які значаться померлими, зниклими безвісти або не існують;
• платник зареєстрований особами, що заявили про відсутність планів на ведення бізнесу;
• здійснення фінансово-господарської діяльності компанії без відома її керівника чи засновника;
• відсутність банківських рахунків компанії за наявності рахунку юрособи тільки в Казначействі;
• неподання звітності з ПДВ за два останні періоди поспіль;
• неподання фінансової звітності за останній звітний період (для тих, хто перебуває на загальній системі оподаткування);
• наявність ознак ризиковості платника відповідно до спеціальних кодів ДПС.

«Це ті ознаки, які для податкової означають: цей бізнес може бути проблемним. Десь невідповідність у документах, десь директор лише на папері, десь відсутні звіти або реальна діяльність. Якщо хоч один критерій спрацьовує, компанію автоматично вважають ризиковою», – йдеться у відео.

Наслідки потрапляння до переліку ризикових компаній

Найнегативніший наслідок – це блокування податкових накладних. Майже всі вони зупинятимуться автоматично, навіть якщо раніше подібних проблем не виникало.

«А це означає, що ваші клієнти не зможуть отримати податковий кредит. І знаєте, що вони зроблять? Правильно, підуть до іншого постачальника. Хто хоче працювати з тим, чиї накладні постійно блокують», – зазначають у відео.

Також у низці договорів можуть бути прописані штрафи за блокування податкових накладних, тож доведеться ще і платити контрагентам.

Другий наслідок – Податкова служба перевірятиме транзакції. У зв’язку із цим можуть затримувати платежі, а в окремих випадках навіть блокувати рахунки в банках.

Потрапляння до переліку ризикових бізнесів означає додаткові податкові перевірки, здебільшого позапланові. Вони можуть стосуватися реальності операцій, наявності товару, перевірки контрагентів тощо.

Також бізнес може втратити статус платника ПДВ, а разом із ним – можливість працювати з більшістю компаній.

Нарешті, інформація про перебування в такому реєстрі нікуди не знає, навіть після виходу з категорії ризикових бізнесів. Тобто її зможуть побачити потенційні партнери та клієнти, що своєю чергою також може вплинути на рішення працювати з вами.

Читайте також: Що можна й не можна робити з бізнес-рахунком: поширені міфи для ФОП

Що робити, якщо бізнес потрапив у список ризикових платників ПДВ

Рішення про внесення до переліку ризикових бізнесів можна побачити в електронному кабінеті платника податків.

У ньому має зазначатись:

• критерій внесенні до переліку;
• код податкової інформації – через який вид операції це сталося, за який період тощо.

«У такому випадку найшвидший і найефективніший варіант – подати адвокатський запит. Податкове зобов’язані відповісти на нього протягом п’яти робочих днів. В окремих випадках термін можуть продовжити до 20 днів, але це рідкість», – пояснюють у відео.

Вихід із переліку ризикових платників відбувається в кілька етапів.

1. Подання пояснення до податкової – це можна зробити через електронний кабінет платника податків або систему Medoc. Ваше завдання – чітко пояснити, чому внесення до переліку ризикових платників помилкове, і надати документи на підтвердження цього. «Комісія розглядає документи сім робочих днів і приймає рішення. Виведуть зі списку ризикових – чудово, залишать – у рішенні напишуть, чого не вистачає. Хороша новина в тому, що подавати документи можна скільки завгодно разів. Відмовили, доповнили пакет документів і подали знову», – деталізували у відео.
2. Адміністративне оскарження. До нього вдаються, якщо документи, що спростовують ризиковість бізнесу, надано, але компанію не виводять із «чорного списку». Скаргу можна подати до Центральної комісії ДПС протягом 10 робочих днів після винесення рішення регіональної комісії. До неї потрібно долучити ті ж документи, які використовувались як спростування ризиковості. «Центральна комісія розглядає скаргу за двома сценаріями. Якщо ви не хочете бути присутнім на розгляді – 10 календарних днів. Якщо хочете бути присутнім – 30 календарних днів. Важливий нюанс: якщо в ці терміни вам не надішлють рішення, скарга автоматично вважається задоволеною на вашу користь. Тобто податкова мовчить, ви виграли. Але є обмеження. Як тільки подали скаргу до Центральної комісії, більше не можете подавати нові документи через кабінет», – зауважили в buh.ua.
3. Звернення до суду у визначені терміни. Якщо ви не звертались до Центральної комісії, тобто оминули попередній етап, до суду можна звернутися впродовж шести місяців із моменту отримання інформації про внесення до переліку ризикових платників. Якщо ж ви оскаржували внесення до переліку – маєте три місяці, якщо отримали рішення від неї, і шість – якщо такого рішення не отримували.

Як уникнути потрапляння до переліку ризикових бізнесів

Запобігти виникненню проблеми легше, ніж потім її розв’язувати, наголосили у відео. В buh.ua порадили дотримуватися кількох принципів.

• Уважно обирайте контрагентів. Перед тим як почати працювати з новим партнером, просто перевірте його. Запитайте прямо, чи не має він статусу ризикового. Спробуйте зареєструвати тестову податкову накладну – якщо вона проходить, значить, усе добре.
• Зареєструйте таблицю даних платника ПДВ, якщо ви регулярно продаєте одні й ті ж товари або послуги.
• Дисципліна. У Податковій звертають увагу на прострочені декларації, неподані звіти, несплачений ПДВ. Навіть якщо бізнес абсолютно реальний, це автоматично формує ризиковий портрет.
• Уникайте сумнівних схем. Йдеться про оптимізацію без залучення компаній-одноденок, ланцюжки без реальних товарів тощо.
• Зберігайте підтвердження для кожної операції – стежте за порядком у первинних документах.
• Зважайте на ресурсність бізнесу. Одна людина в штаті навряд чи може забезпечити десятки мільйонів виторгу, так само питання можуть виникнути щодо того, що всі в компанії незалежно від посад отримують мінімальні зарплати.

«Прозора діяльність, адекватний штат, реальні документи й нормальні операції – це те, що формує вашу позитивну податкову історію. Якщо ваш бізнес уже потрапив до переліку ризикових – не чекайте. Що швидше почнете діяти, то більше шансів вийти із ситуації без наслідків», – підсумували в buh.ua.

Також пропонуємо вам почитати, яка група ФОП – друга чи третя – вигідніша у 2026 році та про те, що варто знати про перевірки податкової після закриття ФОП.