72% українців у тривозі. Чому інвестори вкладають у цифрове ментальне здоров’я — Іван Капустін
Іван Капустін, керуючий партнер AmA Invest, розповів MC.today про те, чому інвестори дедалі частіше обирають цифрові сервіси замість класичної фармації, яку роль у ментальному здоров’ї відіграє штучний інтелект і чому війна може зробити Україну світовим лідером у цій галузі.
[social_blue social=“telegram”]MC.today: Ще кілька років тому більшість інвесторів вкладалася в класичний medtech або фармацевтику. Чому сьогодні дедалі більше капіталу спрямовується саме на цифрові сервіси для ментального здоров’я?
Розвиток цифрових сервісів значно пришвидшився. Вони дозволяють створювати рішення, які прискорюють процес лікування й роблять його якіснішим. І насправді це швидший шлях, ніж розробляти нові протоколи лікування, проводити клінічні дослідження чи створювати нові медичні засоби.
MC.today: Чому ментальне здоров’я стало одним із найпривабливіших напрямів для інвестицій? Це відповідь на реальну потребу суспільства чи черговий інвестиційний тренд?
Темпи життя значно пришвидшилися. Якщо говорити глобально, стрес додається через обсяг інформації та необхідність її обробляти, а також через постійне ухвалення рішень. В Україні до цього додається ще й п’ятий рік повномасштабної війни, який для мільйонів людей означає життя в умовах тривалого стресу, тривог і необхідності постійно адаптуватися до нової реальності. Такий ритм висуває зовсім інші вимоги до нервової системи.
Читайте також: Мовчазна криза: як стрес на роботі обходиться бізнесу в мільйони
Згідно з дослідженнями ВООЗ, протягом останнього року з відчуттями тривоги чи депресії зіштовхнулися 72% українців, але за професійною підтримкою звернувся лише кожен п’ятий. Дані Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» також вражають: 58% громадян переживають постійну напругу, 50% скаржаться на проблеми зі сном, а майже половина — 49% — відчуває повну виснаженість.
Ця статистика свідчить про глибокі зрушення в суспільстві. Постійне емоційне напруження, безсоння та хронічна втома перестали бути рідкісними клінічними випадками — сьогодні це щоденна реальність для мільйонів людей. Тому питання ментального здоров’я стає дедалі актуальнішим. Люди шукають, як швидко та якісно вирішити проблеми з психічним здоров’ям, щоб продовжувати гармонійно розвиватися й покращувати якість життя.
MC.today: Чому інвестори дедалі частіше фінансують застосунки, а не лікарні чи клініки? Що вони бачать у цифрових продуктах, чого немає в традиційній медицині?
Традиційна медицина обмежена знаннями конкретного лікаря та його досвідом. Цифрові застосунки можуть розширити та підвищити якість лікування. Але треба розуміти: будь-який застосунок неможливий без лікаря, без його досвіду й роботи з пацієнтом.
Більшість застосунків спрямована на те, щоб покращити якість лікування, сервіс, обізнаність лікарів. Частина mental health-продуктів — це інструменти, за якими навчаються самі лікарі. Тож загалом цей напрям спрямований на покращення роботи наявного медичного сервісу, а не на його заміщення.
Для розуміння масштабів: згідно з дослідженнями Grand View Research, світовий ринок цифрової медицини у 2025 році сягнув $347,4 млрд, а за наступні 8 років має всі шанси зрости до $1,83 трлн. Окремим потужним драйвером є сегмент медичних смарт-пристроїв та гаджетів: з $54 млрд у 2025 році він, за прогнозами аналітиків, зросте до понад $330 млрд до 2033 року. За оцінкою Rock Health, лише впродовж 2025 року американські стартапи у сфері digital health залучили $14,2 млрд венчурних інвестицій.
Читайте також: «Немає сенсу, тільки шлях»: чому побути трохи самураєм захистить вас від вигорання на роботі
MC.today: Які критерії для вас є визначальними, коли ви оцінюєте стартап у сфері mental health? Як зрозуміти, що він здатен вирости в успішний бізнес, а не залишиться просто хорошою ідеєю?
Ключове в стартапі — це проблема, яку вирішує проєкт. У будь-якому кейсі може бути дуже гарна ідея зі значним позитивним впливом на нішевих пацієнтів. Але як інвестори, ми маємо розуміти: проблема, яку вирішує проєкт, повинна мати прикладне застосування. І це має бути затребуване серед лікарів і лікарень. Продукт стартапу може бути лише частиною процесу лікування, тоді як лікарям потрібно, щоб він закривав усі потреби.
Наприклад, візьмемо діагностику. Без прискорення роботи лікаря, без рекомендацій і розуміння того, як результати діагностики вплинуть на подальший план лікування, нічого не працюватиме. Сама система діагностики може бути досить якісною, але важливо, щоб лікарі розуміли, як ці результати використовувати в роботі.
Тому, ухвалюючи рішення щодо інвестицій, ми дивимося на продукти з обох боків. З одного боку — яку додану вартість продукт має для пацієнта. З іншого — як він буде інтегрований у сучасну медицину та інфраструктуру.
Один із прикладів із нашої інвестиційної практики — Outro Health, платформа для персоналізованої клінічної підтримки людей, які поступово припиняють прийом антидепресантів під наглядом спеціалістів. Система дозволяє відстежувати симптоми та прогрес людини й адаптувати план відповідно до її індивідуальної реакції. Це показує фундаментальну зміну в медицині: від стандартизованого підходу до рішень, що враховують динаміку стану конкретної людини.
Саме тому найбільший потенціал я бачу у компаніях, які вміють не просто збирати дані, а перетворювати їх на персоналізовані рекомендації. У майбутньому конкурентною перевагою стане не кількість інформації, а здатність правильно її інтерпретувати й допомагати людині ухвалювати кращі рішення щодо власного психічного стану.
MC.today: Останніми роками з’явилися сотні застосунків для медитації, боротьби зі стресом і психологічної підтримки. Як відрізнити продукт, який справді допомагає, від того, що просто вдало продає красивий маркетинг?
Насамперед треба зрозуміти, наскільки цей продукт потрібен конкретній людині в її конкретному стані — будь то стрес, тривога чи емоційне вигорання. Навіть якщо ми обираємо між сотнею платформ для медитації, питання в тому, наскільки людина готова приділяти час медитації та наскільки застосунок для неї кастомізований, адаптований. Грубо кажучи, наскільки він «матчиться» з людиною. Тому головне питання не в самій медитації, а в тому, як людина приймає рішення почати практикувати її для покращення свого стану.
MC.today: Наскільки важливу роль сьогодні відіграє штучний інтелект у розвитку цифрових сервісів для ментального здоров’я? Чи може він стати конкурентною перевагою?
Читайте також: Думджобінг: коли щодня хочеш звільнитися, але роками залишаєшся
Сьогодні неможливо уявити розробку будь-яких продуктів без штучного інтелекту. ШІ — це не лише про знання, а й про всі етапи: від розробки продукту, аналізу наявних даних до нормативної бази та міжнародних дослідницьких робіт. Команда фахівців витратить кілька місяців, щоб зібрати й обробити дані. А завдяки AI сам процес створення продукту прискорюється, як і його якість.
Наявність штучного інтелекту в самому продукті — питання дискусійне. Багато країн зараз намагаються створити законодавчу базу для використання ШІ. Наприклад, в ЄС уже існує Artificial Intelligence Act, згідно з яким рішення в критичних інфраструктурних питаннях мають бути верифіковані людиною. Штучний інтелект не може їх ухвалювати.
Якщо говорити про сферу ментального здоров’я, вирішальне слово буде за лікарем. ШІ може допомогти, але не має приймати рішення чи давати рекомендації замість лікаря.
Поясню на прикладі. Наш фізичний та емоційний стан формується під впливом величезної кількості змінних, що постійно взаємодіють між собою: сну, фізичної активності, пульсу, варіабельності серцевого ритму, когнітивного навантаження, звичок, медичного бекграунду. Усі ці фактори створюють тисячі прихованих зв’язків, які людина фізично не здатна самостійно відстежити й проаналізувати в реальному часі.
Саме тут ключову роль відіграє штучний інтелект. AI здатен об’єднувати дані з носимих гаджетів, медичних карток, поведінкових сигналів і суб’єктивного самопочуття, виявляючи унікальні закономірності для кожного користувача. Наприклад, система може зафіксувати, що зниженню концентрації регулярно передують дефіцит сну та зниження рівня активності. Водночас у когось іншого той самий симптом зумовлений зовсім іншим набором чинників.
Це робить штучний інтелект цінним не лише в обробці великих масивів даних, а й у переході від універсальних порад до персоналізованих сценаріїв підтримки, що спираються на індивідуальний стан кожної людини.
MC.today: Чи бачите ви ризик, що ринок цифрового ментального здоров’я сьогодні переоцінений? Які бізнес-моделі, на вашу думку, не переживуть найближчі роки?
Наразі ринок не може бути переоцінений, бо він розвиватиметься так само, як ринок технологій загалом і як будь-яка галузь. Єдине — продукти, які називаються продуктами ментального здоров’я, треба відрізняти від продуктів, пов’язаних із загальним здоров’ям.
Зараз дуже мало глобальних продуктів у сфері ментального здоров’я — світових лідерів, присутніх у всіх країнах. Адже в кожній країні їх потрібно адаптувати до законодавства та протоколів. Тому ринок однозначно розвиватиметься.
MC.today: Україна переживає повномасштабну війну, і потреба в психологічній допомозі лише зростатиме. Чи може це стати поштовхом для розвитку українських технологічних рішень у сфері ментального здоров’я?
Читайте також: Що таке професійне вигорання: як розпізнати симптоми небезпечного синдрому
За спостереженнями фахівців, саме члени родини та найближче оточення найчастіше стають першими, хто підтримує військових і ветеранів, які стикаються з ПТСР та іншими наслідками бойового досвіду. Це означає, що допомога має бути доступною не лише самим ветеранам, а й людям поруч із ними. В Україні близько мільйона військових та близько двох мільйонів ветеранів — за офіційними даними Міністерства у справах ветеранів на середину літа 2026 року. І значна частина з них потребує підтримки ментального здоров’я.
Крім того, в Україні активно формується ринок технологій, спрямованих на роботу з ментальним здоров’ям, психологічною стійкістю та адаптацією до тривалого стресу. Майже п’ять років країна в стані війни. Суспільство тривалий час перебуває під тиском системного колективного стресу, високої невизначеності та необхідності постійно адаптуватися до нових викликів. Порушення сну, хронічна тривога, емоційне вигорання та наслідки травм стали викликом для мільйонів людей.
З одного боку, це формує величезний запит на нові інструменти. З іншого — дає унікальний досвід для створення технологічних рішень, які справді працюють на практиці. Поєднуючи цей досвід із сильним ІТ-сектором, глибокою експертизою в AI та HealthTech, українські команди здатні створювати цифрові продукти світового рівня. Нові індустрії зазвичай зароджуються там, де критична потреба проявляється найгостріше. Саме тому Україна має всі шанси не просто імпортувати чужі розробки, а ставати трендсетером у сфері ментального здоров’я.
MC.today: Як, на вашу думку, виглядатиме сфера психічного здоров’я через десять років? Яку роль у ній відіграватимуть лікарі, а яку — цифрові технології?
Люди стануть більш обізнаними в питаннях ментального здоров’я. Зараз уже багато хто знає, що таке психологічна терапія, психіатрія. Медицина працює переважно з наслідками, реагуючи лише на фактичні захворювання. Сьогодні ж спостерігається зсув у бік превентивності: здоровий спосіб життя та планова діагностика стали частиною щоденної рутини. Аналогічна трансформація неминуче відбудеться й у підході до психофізичного стану людини.
Постійне виснаження, тривожність і розлади сну більше не сприйматимуться як невід’ємна частина сучасного темпу життя. На зміну цьому прийде системний підхід — постійний моніторинг власного самопочуття. Тож через десять років точно покращиться розуміння ментального здоров’я, власного стану та факторів, що на нього впливають. А застосунки створюватимуться на основі вже накопиченого досвіду.