Дарма сміялися. Репортаж з «пункту незламності» в Лук’янівському СІЗО

Після новини про те, що у Київському слідчому ізоляторі облаштували «пункт незламності», соціальні мережі вибухнули жартами й мемами. Та й ми в редакції MC.today теж повеселилися, не будемо лукавити.

Але жарти жартами, а нині багато українців мерзнуть у своїх домівках без опалення й електрики через пошкодження інфраструктури внаслідок російських обстрілів. Тож ми вирішили проінспектувати найвідоміший київський «пункт незламності». Спойлер: були приємно вражені.

«Пункт незламності» – проєкт української влади, ініційований у листопаді 2022 року через масовані обстріли критичної інфраструктури з боку росії під час російсько-української війни. Це місця, де для всіх громадян є тепло, вода, електрика, мобільний зв’язок тощо.

Раніше я ніколи не була в Лук’янівському СІЗО, тож боялася, що пів години шукатиму вхід. Але я марно переймалася – пункт розташований просто на центральній прохідній.

Заходжу всередину, тут людно. Але, виявляється, що всі, хто є в приміщенні, – відвідувачі пенітенціарної установи, вони чекають на оформлення перепусток, які видають також тут.

У приміщенні тепло, на столику стоїть кулер з водою, лежить чай, кава, печиво, вафлі, навіть вівсянка й локшина швидкого приготування. На кріслах лежать ковдри.

За столиком чергує співробітниця СІЗО пані Ірина. Напрочуд усміхнена й приємна дівчина. Вона дає мені пароль від вай-фаю, після того, як я її про нього спитала. Перевіряю – інтернет працює. «В нас же й телевізор працює від Wi-Fi, тож інтернет хороший», – зазначає чергова.

Пункт працює з вечора 28 листопада, питаю в пані Ірини, чи багато людей до них приходило за цей час.

«За сьогоднішній день поки не було, вчора було три людини. Я слідкую за порядком. Вони прийшли, каву-чай попили, зарядили мобільні телефони й пішли».

Співробітниця установи розповідає, що в пункті є зарядні пристрої для різних мобільних телефонів, аптечка, антисептик.

«Є підгузки. Плануємо надалі зробити кімнату матері й дитини, щоб вона була трішки більш ізольована».

Але туалету на території пункту поки немає, але пані Ірина розповідає, що його планують облаштувати.

Генератора, з якого всі потішалися, нема – він на режимній території, його принесуть і увімкнуть за потреби.

Пан Сергій – адвокат. Він чекає на оформлення перепустки в СІЗО. Відзначає, що ініціатива з облаштуванням «пункту незламності» йому подобається. Чоловік розповідає, що відвідує цю установу для спілкування з підзахисними з 2006 року, і за цей час дуже багато що змінилося.

Почувши моє питання до пані Ірини про вбиральню, зауважує, що найкраще було б поставити біля пункту біотуалет, бо «ніхто ж не буде водити на територію СІЗО в туалет».

«Приємно, що ми всі об’єднуємося, приємно, що ми підтримуємо одне одного. І це, можливо, невеличкий внесок для нашої великої Перемоги», – каже адвокат.

Люди помаленьку заходять на режимну територію СІЗО, підходить черга пана Сергія на видачу перепустки, тож він теж іде. А я лишаюся в «пункті незламності» із пані Іриною і дивним відчуттям, що найприємніших і найусміхненіших людей за день зустріла саме в СІЗО. Хто б міг подумати?!