«“Дія.Сіty”має отримати спецзахист від зловживань правоохоронців». Інтерв’ю з виконавчою директоркою бізнес-спілки Diia.City United

Минулого року спеціальний податковий і правовий простір «Дія.Сіty» почали критикувати представники української влади. У заявах чиновників та депутатів частіше стали траплятися згадки про відносно незначну кількість учасників спецпростору, а також щодо ексклюзивної можливості для його резидентів сплачувати в Україні податок на виведений капітал (ПнВК).

Водночас, існуючі резиденти зацікавлені у подальшому доопрацюванні і розвитку простору. Так, влітку 2023 року продуктові компанії-резиденти «Дія.Сіty», стурбовані ризиком дострокового скасування спецрежиму, вирішили стати на його захист, об’єднавшись у незалежну бізнес-спілку Diia.City United, одним із головних пріоритетів якої є захист і розвиток простору.

Редакція MC.today запитала у виконавчої директорки Diia.City United Наталії Микольської чи не стане спецпростір на заваді євроінтеграційним процесам, коли він почне привертати увагу іноземних компаній, що ще не працюють в Україні, а також про позицію спілки щодо бронювання айтівців від мобілізації і тиск правоохоронців на бізнес.

Навіщо була створена Diia.City United

Спілка Diia.City United була презентована 6 лютого 2024 року, за два дні до другої річниці роботи спецпростору. У її склад увійшли такі помітні резиденти «Дія.Сіty», як Ajax Systems, Genesis, MacPaw, Monobank, Netpeak Group, Roosh. Згідно із коментарем Наталії Микольської ЗМІ, одна з причин створення спілки – публікація Міністерством фінансів Національної стратегії доходів до 2030 року, з якої випливає можливість потенційного скасування спецрежиму.

«Основне завдання спілки – розвивати Україну як зручну юрисдикцію для технологічного бізнесу, щоб він міг зростати на глобальному рівні. Наші засновники вірять, що “Дія.Сіty” є саме тим простором, який допоможе Україні стати такою юрисдикцією. Основний пріоритет Diia.City United – захищати і розвивати спецпростір», – каже Наталія Микольська.

Під «захистом», додає вона, мається на увазі не тільки запобігання згортанню «Дія.Сіty», але й опікування його правильним функціонуванням: «Існують випадки неоднозначного застосування фіскалами норм Податкового кодексу щодо простору “Дія.Сіty”».

Чи стане податок на виведений капітал на заваді інтеграції з ЄС

Відповідаючи на питання про ПнВК, виконавча директорка Diia.City United не погодилася з тезою про те, що саме цей тип податку є ключовим елементом спецпростору, в якому також мають місце пільги по зарплатним податкам і елементам англійського права. Серед іншого, вони передбачають можливість для інвесторів вимагати собі першочергове погашення їхньої інвестиції та право інвестора на збільшення своєї частки у статутному капіталі компанії у разі її успішного росту.

Микольська посилається на дані спільного дослідження Міністерства цифрової трансформації України та Diia.City United, згідно з яким у 2024 році 40% опитаних компаній, перебували на ПнВК, решта – на загальній системі оподаткування. Цей факт, на який не раз звертав увагу один з найбільших критиків ПнВК, голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев, Микольська пояснює тим, що у «кожної компанії є власні бізнес- і фінансові моделі».

Виконавча директорка Diia.City United не вважає, що спецпростір і його норма про ПнВК можуть стати бар’єром для євроінтеграції України. «Простір “Дія.Сіty” не є унікальним – такі ж є і в інших країнах, у тому числі в ЄСПільгові ставки корпоративного податку застосовує Естонія та Кіпр», – аргументує свою думку Микольська.

«Я не чула, щоб ЄС або будь-які інші наші міжнародні партнери порушували питання “Дія.Сіty”». Навпаки, у рамках програми Ukraine facilityПрограма ЄС щодо підтримки економіки України до 2027 року на 50 млрд євро, який фактично є планом відбудови України, чітко зазначено – технологічний бізнес і диджиталізація є пріоритетом», – говорить виконавча директорка Diia.City United.

Чи окупаються знижені податки для «Дія.Сіty»

За підсумками 2023 року резиденти «Дія.Сіty» сплатили до бюджету 8,5 млрд грн податків. Хоча це більше ніж удвічі перевищує показник 2022 року, але все ще вполовину менше від загального рівня сплати податків IT-галуззю (20,8 млрд грн). Проте, як зазначає Микольська, ефективність «Дія.Сіty» не можна вимірювати лише за податковим критерієм.

«Крім прямої вигоди від сплати податків, треба пам’ятати про високий рівень заробітної плати, яку отримують працівники компаній-резидентів “Дія.Сіty”, і з якої, зокрема, сплачується військовий збір. Також треба зважати на заведення в Україну валютного виторгу резидентівЗа даними НБУ, у 2023 році український експорт IT-послуг склав $6,7 млрд. Для порівняння, експорт всіх товарів приніс Україні $35,8 млрд та загалом на зростання технологічних бізнесів, яке обумовлено конкурентними умовами спецпростору. Якщо мультиплікувати всі ці фактори, вийдемо на зовсім іншу картину економічних переваг “Дія.Сіty”», – каже Микольська.

В Diia.City United вже опитали та зробили глибинні інтерв’ю резидентів, щоб зрозуміти, які механізми спецпростору вони вважають найбільш привабливими, які з них працюють, а які – ні.

«Це необхідно враховувати в економічному моделюванні, щоб розуміти стимули компаній приєднуватися до “Дія.Сіty”. Ми також будемо опитувати потенційних резидентів, які поки не приєдналися до спецпростору, і ті іноземні компанії, які ще не зайшли в Україну: що вони вважають бар’єрами для початку роботи, які інструменти та переваги “Дія.Сіty” могли б їх переконати відкрити в Україні дочірню компанію чи R&D центр», – зазначає Микольська.

Виконавча директорка Diia.City United пояснює, що раніше у бізнесу була певна пересторога, що “Дія.Сіty” ненадовго. Підприємці не хотіли йти у простір, який через певний час можуть скасувати, бо для цього треба перебудувати корпоративну, організаційну, фінансову схему діяльності: «Компаніям важлива передбачуваність. На наш погляд, коли позиція влади щодо “Дія.Сіty” стала чіткішою, коли свої заяви щодо нього зробили Михайло Федоров, Данило Гетманцев, кількість резидентів почала збільшуватися».

Микольська визнає, що основна частина нинішніх резидентів – бізнеси, що вже працювали в Україні, або розглядали її як країну потенційного відкриття офісу.

Зараз резидентами є 921 компанія, що на 100 більше, ніж на початку лютого 2024 року. При цьому ще у лютому 2023 учасниками спецпростору було лише 430 компаній.

«Були компанії, що після запуску “Дія.Сіty” взяли невелику паузу, щоб побачити, чи працює спеціальний правовий та податковий простір, чи дотримані всі заявлені умови і привілеї. Щодо участі нових іноземних компаній – треба бути реалістами і розуміти, що якби в Україні не було повномасштабної війни, їх частка була б набагато більшою», – каже Микольська.

При цьому вона зазначає, що не для всіх сфер повномасштабна війна стала перепоною для відкриття бізнесу. Найбільш помітним винятком є miltech-підприємства, серед яких станом на лютий вже 100 компаній приєдналося до «Дія.Сіty».

«Іноземні компанії, які зараз приєднуються до “Дія.Сіty”, зацікавлені ставати учасниками нашої спілки. Бо для іноземців приймати участь у бізнес-об’єднаннях, бути у бізнес-ком’юніті є частиною корпоративної культури. Спілка є для них джерелом інформації, а також можливістю продемонструвати, у тому числі своїм акціонерам, що вони в Україні не одні», – додає Микольська.

На її думку, фактор війни, як найбільший інвестиційний ризик України, можна помітно зменшити лише механізмом страхування воєнних ризиків для підприємців і інвесторів. Коли він запрацює на законодавчому рівні, в Україні буде більше іноземних компаній.

Задачі Diia.City United: прозора і передбачувана процедура бронювання для резидентів Дія.City

У інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» Наталія Микольська називала «супертерміновим і суперважливим» пріоритетом діяльності спілки питання бронювання IT-спеціалістів. Наразі парламент готує ряд законодавчих змін до цього процесу, який поки, каже Микольська, не є ідеальним. «Зараз відбуваються великі затримки по діючій процедурі бронювання», – констатує вона.

Микольська наголошує, що для учасників спілки більш важливим є не лише конкретні механізми бронювання від мобілізації, а прозорість, простота і передбачуваність. Щоб прийняті правила не піддавалися регулярним змінам, а також їх прозорість і доступність до виконання підприємцями.

«Процедура бронювання не має бути занадто складною. Через складність діючої процедури, через те, що вона в дечому є незрозумілою, багато бізнесів або нею взагалі не користуються, або не користуються в потрібному для них обсязі», – пояснює Микольська.

Також при цьому важливо мати можливість бронювати спеціалістів різних кваліфікацій – не тільки мідлів і сеньйорів, але й джунів, бо без них «технологічний бізнес не може працювати». Також строки бронювання не мають бути занадто короткими, а повинні тривати «певний період часу».

«В контексті прозорості для нас дуже важливо, щоб було якомога менше фізичного контакту працівників із державою. Все, що можна диджиталізувати – варто диджиталізувати. Бо в той час, коли спеціалісти йдуть до ТЦК, вони фактично не працюють», – зазначає Микольська.

Окрім того, виконавча директорка спілки резидентів підтвердила нам, що її учасники підтримують, додатково до існуючої, процедуру економічного бронювання, коли компанія має можливість бронювання своїх працівників відповідно до розміру заробітної плати чи військового збору. Також в Diia.City United вважають за потрібне дати можливість бронювання для працівників, які працевлаштовані за гіг-контрактом.

Як спілка планує захищати учасників від тиску правоохоронців

За останній рік український бізнес відчув посилення тиску з боку правоохоронних органів. Винятком не стали і члени «Дія.Сіty», яких, каже Микольська, згідно з проведеним Diia.City United опитуванням «турбує питання кримінальних справ і слідчих дій». Тому одним із напрямків роботи спілки буде донесення до представників влади позиції підприємців щодо роботи силових структур. Для цього спілка вже зараз бере участь у засіданнях Ради бізнес-омбудсмена і тимчасової слідчої комісії (ТСК) при Верховній Раді.

Але для захисту резидентів спецпростору від зловживань правоохоронців Diia.City United планує добиватися і системних змін у законодавстві.

Микольська нагадує, що первинно в законопроєкті щодо впровадження «Дія.Сіty» передбачалося, що слідчі дії стосовно резидентів або їх посадових осіб можуть проводитися тільки з санкції заступника генерального прокурора.

«Ми вважаємо, що “Дія.Сіty” і його резиденти мають отримати спеціальний рівень захисту в контексті проведення слідчих дій у рамках простору “Дія.City”. Оскільки компанії-резиденти “Дія.Сіty” повинні відповідати певним критеріям, щоб стати резидентами, регулярно проходити аудит для підтвердження відповідності вимогам. У нас є обґрунтовані очікування, що ми можемо отримати такий рівень захисту», – вважає Микольська.

Також спілка планує надавати учасникам публічну і юридичну підтримку у разі, якщо до них застосовуються «незаконні, необґрунтовані та неспівмірні слідчі дії в рамках кримінальних проваджень».

«“Неспівмірні” – це, скажімо, коли до компанії, яка займається розробкою IT-продукту, в момент відео-переговорів із західним партнером заходять маски-шоу, конфіскують комп’ютерне обладнання і тримають на складі 2-3 місяці. Тим більше, що обладнання, яке для техкомпаній є основним знаряддям праці, конфіскувати взагалі непотрібно, бо інформацію з комп’ютерів можна отримати і в інший спосіб», – описує Микольська випадки необґрунтованих заходів правоохоронців.

Виконавча директорка також зауважила, що три учасники стратегічної ради Diia.City United – Олег Гороховський, Олександр Конотопський і Артем Бородатюк, зараз працюють над декількома проєктами, що потенційно мають вплинути на роботу силовиків. Серед них – посилення відповідальності за незаконні заходи правоохоронців і створення публічного реєстру слідчих дій, вказує Микольська.

«Техкомпанії та стартапи мають залишатися в Україні якомога довше»

Ще однією задачею Diia.City United Микольська називає включення «Дія.Сіty» до економічних програм відбудови України від міжнародних організацій. Зокрема, мова може йти про вищезгадану програму ЄС Ukraine facility, або ж про інструменти від організацій на кшталт МВФ чи країн G7.

«У контексті відбудови України має приділятися увага не тільки фізичній інфраструктурі. На системному рівні інвестиції потрібно залучати й в технологічний сектор, щоб він зростав, платив податки і в результаті держава отримувала не тільки донорські, але й податкові надходження з діяльності бізнесу на відбудову країни й на покращення обороноздатності», – каже Микольська.

Відповідаючи на питання про доступність приватних іноземних інвестицій для українських техкомпаній під час війни, виконавча директорка бізнес-спілки резидентів «Дія.Сіty» зауважила, що ще одним завданням цієї організації є проведення системних змін у судочинстві, захисту інтелектуальної власності, які б збільшили середній строк перебування в українській юрисдикції холдингових офісів українських технологічних компаній і стартапів до моменту їх виходу на IPOПервинне розміщення акцій або екзіту.

«Звичайно, коли компанія збирається виходити на IPO, вона перереєстровує свою холдингову компанію у відповідній юрисдикції. Те саме відбувається у випадку екзіту.

Але нам потрібно змінити системні правила гри таким чином, щоб українські компанії якомога довше залишалися в Україні і генерували свій дохід тут.

Або якомога швидше вступити в ЄС. Адже, якщо компанія є резидентом ЄС, ніхто не буде ставити питання, чи безпечно в неї інвестувати, чи компанія в іншій юрисдикції», – впевнена Микольська.