Дубілет пропонує реформувати судочинство за допомогою ШІ – ось як підприємець це пояснює

Юлія Фещенко

Редакторка новин MC.today

Засновник компанії Fintech Farm Дмитро Дубілет вважає, що одна з причин того, чому Україна недоотримувала інвестиції, а економіка держави розвивалась надто повільно, – це неефективна та корумпована судова система, що потребує реформування. А розв’язання цієї проблеми полягає у впровадженні в цій системі штучного інтелекту.

Дмитро Дубілет вважає, що дієвий та необхідний спосіб реформувати судочинство в Україні – це інтегрувати в цю систему штучний інтелект.. Фото: Facebook / Дмитро Дубілет, Depositphotos

Тему судової реформи підприємець підняв у своєму Telegram-каналі. За його словами, ситуацію з корупцією та іншими недоліками системи неодноразово намагалися виправити, проте причиною невдач на цьому шляху залишилось залучення людей, частина з яких могла мати низьку ефективність, мотивацію та такі ж низькі моральні якості.

«Нарешті ми можемо розв’язати проблему радикально. Спочатку на доповнення, а згодом – на заміну більшості учасників судових процесів має прийти штучний інтелект (ШІ). І я запевняю вас, це – найефективніше і, можливо, єдине рішення», – зазначив бізнесмен.

За його словами, реформування судової системи може відбуватися в кілька етапів.

1. Повний перехід судового процесу в цифровий формат із наданням штучному інтелекту доступу до всієї інформації. «Будь-які скановані документи, будь-які звукові записи можна легко «згодувати» машинам. На щастя, процес цифровізації судових справ в Україні вже триває», – пояснив Дубілет.
2. Паралельний із цим процесом етап – навчання ШІ, тобто завантаження в його базу знань актуальних законодавчих норм, створення спеціальних ШІ-агентів та подальше тренування на прецедентах.
3. Використання на практиці – для початку, за словами підприємця, ШІ може стати помічником суддів, прокурорів, адвокатів. «Наприклад, у наших банках на цьому етапі ШІ готував “чернетки” відповідей, які співробітники перевіряли та надсилали клієнтам», – пояснив Дубілет.
4. Наступний етап розпочнеться, коли штучний інтелект стане стежити за порядком. Для початку – контролювати регламент та інші формальності, а згодом ШІ зможе перейти до оцінювання судових рішень і сигналізувати учасникам процесу в разі виявлення порушень чи суперечностей. Де доречно – агенти робитимуть дані доступними для ЗМІ та громадян.
5. На п’ятій і найрадикальнішій стадії інтеграції ШІ, за словами Дубілета, поступово замінюватиме людей.

«Спочатку – у простих завданнях (наприклад, прийом і перевірка документів). Але із часом ми все більше переконуватимемось у тому, що він виконує найрізноманітніші функції більш професійно, більш чесно та більш оперативно», – пояснив підприємець.

До речі, бізнеси Дубілета, а він зараз будує банки по всьому світу, уже давно інтегрують ШІ. Про цей досвід підприємець також розповів у своїх дописах. Він зазначив, що ШІ присутній у низці процесів уже не один рік, зокрема, а кредитних рішеннях. Але справжній прорив у його використанні відбувся після появи великих мовних моделей, які активно використовуються як помічні інструменти в роботі служб підтримки.

Дубілет відзначив, що впровадження ШІ в судову систему складніше питання, проте етапність і загальні принципи схожі на ті, що застосовуються в бізнесі.

«Впровадження ШІ – це шанс побудувати нову судову систему України, у якій справедливість справді працює. І проводити цю реформу потрібно якнайшвидше», – підсумував він.

Читайте також: Щоб не витрачати кошти й нерви на папірці. В Dubidoc зʼявилась нова функція – деталі від Дубілета

Що відомо про судову реформу в Україні

Питання реформування судової системи періодично постає з 1996 року, коли Верховна Рада України закріпила в Конституції України розподіл державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Судова система дискредитувала себе ледь не найбільше в часи президентства віктора януковича, зокрема через низку гучних процесів проти опонентів тодішнього очільника нашої держави.

Реформу розпочали у 2014 році після Революції гідності та позачергових виборів президента України. Її метою було приведення українського судочинства до європейських стандартів і гарантування прав, свобод та законних інтересів громадян. Основними етапами реформування були внесення змін до Конституції та законів України, деполітизація, перехід до трирівневої судової системи, а також кваліфікаційне оцінювання суддів.

У 2024 році в Офісі президента створили стратегію реформування правосуддя, поділену на два блоки – розвиток системи правосуддя та розвиток конституційного судочинства, як зазначали у виданні Forbes.

У межах першого блоку планувалось розв’язати кадрове питання, налагодити комунікації системи судочинства з громадянами, реформувати адвокатуру, цифровізувати систему, а також покращити якість галузевої освіти.

У частині розвитку конституційного судочинства передбачалося автоматизувати систему розподілу справ, затвердити кодекс суддівської етики суддів Конституційного суду, визначити підстави дисциплінарної відповідальності судді КСУ, удосконалити підстави й порядок відкриття провадження тощо.

Кандидатка юридичних наук Інна Отрош у колонці для «Судово-юридичної газети» в лютому 2025 року зазначила, що з-поміж позитивних здобутків судової реформи вона бачила антикорупційне законодавство та запровадження електронного суду. Водночас експертка відзначила, що «заяви представників державної влади щодо неможливості досягнення успішних результатів судової реформи за відсутності фінансування іноземними партнерами, у першу чергу USAID» мають досить дивний вигляд.

• Нагадаємо, раніше ми переповідали, що Дмитро Дубілет запустив новий закордонний необанк Simbank – що про нього відомо, можна прочитати тут.