Фінансова безпека для підлітків: 5 поширених шахрайських схем і як від них уберегтися

Юлія Фещенко

Редакторка новин MC.today

Сучасні підлітки добре вправляються з технологіями, створюють власні стартапи і вчаться поводитись із грошима, адже мають кишенькові кошти або й починають заробляти самі. Але це не означає, що в їхньому житті не буде фінансових пасток, говорить фінансова планерка iPlan Юлія Бабенко. Вона розповіла про найпоширеніші шахрайські схеми, націлені також на підлітків, та про те, як їх уникати.

Онлайн-шахрайство – це спланована психологія впливу, а не випадковість: як вберегти підлітка від фінансового скаму. Фото: Юлія Бабенко

Про базові правила фінансової безпеки, яких потрібно навчати дітей, Бабенко розповіла в нещодавньому відео на YouTube-каналі «Сімейний бюджет».

«Підлітки у великій зоні ризику. Тому що хоча це вже й не мала дитина, усе ще не доросла людина. Підліток хоче швидких грошей, легких заробітків, хоче вражень та нових емоцій. І саме тому це ідеальна жертва для шахраїв», – пояснює експертка.

За її словами, діти часто діють емоційно й можуть стати жертвами схем, що обіцяють, наприклад, швидке збагачення. Водночас онлайн-шахрайство – це спланована психологія впливу, а не випадковість.

П’ять типів основних фінансових загроз для підлітків

1. Фейкові розіграші в соцмережах. Наприклад, шахраї можуть пообіцяти дитині можливість виграти значні кошти, якщо вона сплатить умовні 50 грн та перейде за пропонованим зловмисниками посиланням. «Підлітки точно мають знати, що жоден бренд, жодна нормальна компанія ніколи не проводить розіграшів за незрозумілими посиланнями. І якщо просять кудись перерахувати кошти і ви бачите неофіційний сайт – 99%, що це скам» – попередила Бабенко.
2. Шахрайські інвестиційні платформи, що обіцяють надприбутки, до прикладу, в 15% річних просто сьогодні. «Якщо вам щось пропонують і ви бачите, що прибуток надто хороший, щоби бути правдою, то це точно брехня і це точно шахрай. Покажіть дитині на прикладі, що банки дають на ставки за депозитами 15% річних гривень на рік, а не на один день», – порадила експертка.
3. Продаж акаунтів, речей, скинів і втрата доступу до них. Шахраї часто пропонують певні товари (також цифрові продукти) за невелику суму, але просто не надають їх або зникають, коли отримають гроші. «Вчіть, будь ласка, свого підлітка ніколи не платити наперед незнайомим людям. Й особливо нікому не давати логіни, паролі та секретні коди», – зауважила Юлія.
4. Фішинг, або крадіжка даних. Експертка нагадала, що шахраї нерідко маскують підроблені сайти під справжні (наприклад, банківські або той самий OLX) з метою отримання доступу до персональних даних користувача. Бабенко радить навчити дитину завжди перевіряти URL сторінки й зважено підходити до того, чи варто ділитися інформацією про себе на незнайомих, підозрілих ресурсах, особливо, якщо це вимагають зробити терміново.
5. Маніпуляції через почуття. Це поширена схема – до людини звертається «друг» чи «знайомий», який опинився в скрутній ситуації. У такому випадку завжди варто перевірити інформацію – наприклад, перетелефонувати людині, від імені якої прийшов запит про допомогу.

Читайте також: Почніть з найпростішого. Як контролювати витрати та вберегти бюджет – поради

Юлія Бабенко зазначила, що завдання батьків – не налякати дитину потенційними небезпеками, а пояснити, що робити в таких ситуаціях.

«Точно говоріть регулярно, а не після провалу, тому що скамери працюють 24/7. І краще бути завчасно убезпеченим і розуміти, що робити, ніж потім відчувати сором. Дозвольте дітям помилятись у малому. Краще втратити 100 гривень, перерахувавши в незнайомий акаунт, в 15 років, ніж потім у 25 злити 10 тисяч доларів», – зазначила експертка.

Вона сформувала кілька правил, що допоможуть навчити підлітків правил фінансової безпеки.

• Діліться власними прикладами. Якщо ви свого часу стали жертвою фінансового шахрайства, розкажіть про цей досвід. Такі історії працюють краще за лекції та моралі.
• Сформуйте базове правило – зупинитись, перевірити, подумати. Навіть із невеликими сумами потрібно діяти зважено та усвідомлено.
• Розвивайте критичне мислення підлітків. «Допоможіть їм, як батьки, зрозуміти, що не кожна можливість насправді чесна, не кожен акаунт правдивий і що не кожен друг – це насправді ваш друг», – підсумувала Бабенко.

Читайте також: Як навчити дитину розуміти цінність грошей – 3 прості правила

В Україні зростає кількість афер із використанням ШІ та QR-кодів

Фото: Анна Довгальська

Заступниця голови правління «Глобус Банку» Анна Довгальська відзначила, що в Україні збільшилась кількість випадків онлайн-шахрайств, а аферисти нині працюють не технікою, а психологією. Вони не зламують сервери – вони зламують довіру, тобто маніпулюють свідомістю.

«Спільною рисою більшості випадків шахрайства є те, що зловмисники “переконують” людину добровільно розголосити свої персональні дані. Вони можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або навіть вашим родичем – голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається», – пояснила вона в коментарі для MC.today.

Довгальська назвала три нові схеми, які набувають популярності:

• цифровий скімінг – під час покупки в онлайн-магазині користувач вводить дані картки на нібито звичайному сайті, але через прихований шкідливий код їх миттєво перехоплюють шахраї;
• квішинг – шахраї заманюють користувачів на фейкові сайти через шкідливі QR-коди, що можуть міститися на афішах, банкоматах або й надсилатися в месенджерах;
• ШІ-підсилене шахрайство – йдеться про шкідливі листи, повідомлення в чат-ботах та навіть голосові дзвінки, що здійснюються за допомогою генеративних технологій.

«Сьогодні deepfake може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) і просити «терміново переказати гроші», на жаль такі «голоси» поки що дуже важко відрізнити від справжніх. У таких випадках найкращим рішенням стане просто перетелефонувати близькій людині, щоби пересвідчитися, що з нею насправді все гаразд», – застерегла Довгальська.

Щоб убезпечити себе, експертка радить:

• ніколи не передавати особисті дані картки – навіть якщо телефонують із «банку» чи «поліції»;
• уникати публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або здійснення оплат;
• активувати двофакторну автентифікацію на всіх сервісах;
• сканувати QR-коди лише з перевірених джерел;
• використовувати віртуальні картки для онлайн-покупок;
• увімкнути сповіщення про всі транзакції.

Нагадаємо, раніше фінансова планерка iPlan.ua та кураторка проєкту iPlan Teens Юлія Бабенко розповіла, коли та з чого варто починати накопичувати на освіту дітей, які стратегії обрати і на що ще потрібно зважати.