Фінансові конфлікти в парі: які фрази руйнують довіру та як висловитись інакше

Фінансові суперечки в парі – це не дрібні побутові непорозуміння, а зона, де проявляються влада, кордони й рівень емоційної зрілості. Часто у сварках через фінанси ми не обговорюємо бюджет, а сперечаємось про значення, яке надаємо грошам. Саме тому деякі слова лише підсилюють боротьбу, замість допомогти домовитись. 

Клінічна психологиня, психотерапевтка Анастасія Самайчук на прохання MC: Money & Career пояснила, які фрази не варто говорити партнеру у фінансових суперечках та як висловлювати свої думки, аби не зруйнувати стосунки.

Фрази, які руйнують довіру у стосунках, і як висловитись інакше

«Мені байдуже, роби що хочеш»

На поверхні – це демонстрація байдужості чи прагнення уникнути конфлікту, але під нею часто криється втеча від емоційного контакту. Ця фраза звучить як «мені все одно», хоча насправді людина може почуватися безсилою, невидимою або непочутою у попередніх суперечках. Також ця фраза може означати, що «в мене зараз занадто багато емоцій, мені потрібен час». Але водночас ображати чи знецінювати близьку людину. 

Як сказати інакше:

«Мені важко зараз про це говорити, бо я роздратований/роздратована. Мені потрібно трохи часу, і тоді зможемо спокійно обговорити».

Це залишає «двері» для діалогу відчиненими. Людина навпроти не почуватиметься відштовхнутою, відповідно взаємоповага в парі збережеться.  

Читайте також: «Ти забагато хочеш!». Як фрази з дитинства можуть і досі керувати вашою карʼєрою і фінансами

«Мої гроші – мої правила» або «Почнеш заробляти більше – будеш вирішувати»

Тут звучить влада замість партнерства. І якщо по-чесному – це «токсичні» фрази. Подібні слова вже стають інструментом ієрархії: той, хто більше заробляє, має більше права на рішення.

З погляду емоційно фокусованої терапії, така фраза часто прикриває страх втрати контролю над партнером.

У психоаналітичному сенсі – це «батьківська» позиція, коли один стає авторитетом, а іншого інфантилізують. Тут уже починає розігруватися сценарій «жертва-агресор», що створює не союз, а підлеглість.

Як інакше:

«Я відчуваю, що ми не завжди справедливо розподіляємо фінанси, і мені важливо знайти баланс». Або: «Я хочу, щоб ми разом розв’язували фінансові питання, але мені важливо, щоб моя праця теж була визнана».

Тут говоримо про свої почуття і потреби, а не принижуємо іншого. 

Якщо подібні фрази продовжують звучати в стосунках – це привід звернутися в індивідуальну терапію, а після – в парну. 

«Я не зобов’язаний/а звітувати, куди витрачаю»

Часто за цією фразою стоїть потреба у свободі та автономії, але звучить вона як виклик, відмежування та образа стосовно іншого. У парі така позиція активує тривогу: якщо один «не зобов’язаний звітувати», інший почувається ніби виключеним зі стосунків або знеціненим.

З погляду психоаналітичних процесів, це спроба зберегти «власне Я» у ситуації, де є страх злиття чи контролю.

Як інакше:

«Мені важливо мати особисті гроші, я хочу відчувати свободу. Можемо домовитись про суму, якою кожен розпоряджається самостійно?».

Це формулює межі. Якщо ви, звісно, маєте спільний бюджет, і всі зароблені кошти – ваші спільні. 

«Через тебе ми ніколи не зможемо накопичити»

Ця фраза – звинувачення, яке нерідко маскує тривогу. Людина, яка її вимовляє, часто намагається впоратися зі страхом нестачі, але обирає форму атаки, замість визнання своєї вразливості.

В емоційно фокусованій терапії це називається реактивною позицією. Замість сказати «я боюся», ми кажемо «це твоя вина».

Як інакше:

«Мене лякає, що ми не зможемо накопичити. Мені важливо відчувати, що ми разом про це дбаємо».

Це змінює тон з конфронтації на запрошення до спільності.

Читайте також: Чи існує ідеальна робота – психотерапевтка про міфи та шляхи карʼєрного пошуку себе

«Знову витратив/ла гроші на безглузді речі»

Тут не лише про гроші – це звучить, як оцінка особистості через фінансову поведінку. Для багатьох витрати – це спосіб задовольнити емоційну потребу (у радості, свободі, контролі чи відчутті, що «можна»). Коли ми називаємо це безглуздим, то знецінюємо не вчинок, а почуття, які за ним стоять. І ставимо іншого в інфантильну позицію, бо дорослих не сварять – з дорослими домовляються. 

Як інакше:

«Я бачу, що тобі це важливо. Можеш розповісти, що саме тобі це дає? Мені хочеться зрозуміти» або «Я хвилююсь, що у нас багато імпульсивних покупок, подумаймо, як можна інакше». 

Так розмова переходить з оцінки на емпатію і контакт, на можливість зрозуміти іншого та прояснити, що відбувається. 

Як навчитись висловлювати свої думки про фінанси так, щоб не зруйнувати довіру в стосунках

Важливо частіше рефлексувати і ставити собі ж питання щодо фінансів. Також на цьому етапі може допомогти індивідуальна терапія. Бо щоб щиро поговорити з партнером, важливо вміти щиро поговорити і з собою. 

Щоб дізнатися, як долати суперечки в парі та будувати міцні стосунки, я б також порекомендувала книгу Сью Джонсон «Hold Me Tight» («Обійми мене міцніше»).

Читайте також: Гроші, оцінки й цінності: як говорити з дітьми про фінанси й чому не варто платити за успіхи у школі

У суперечках про гроші в парі програють двоє

Через гроші ми проявляємо не лише наші потреби, а й наш характер, межі, страхи та спосіб поводитися з владою. Коли в розмові про фінанси ми змагаємось, хто головніший, то втрачаємо не лише довіру, а й контакт з реальністю. Адже гроші не визначають, хто «більше вартий».

Іноді бути коректним, уважним, ввічливим і толерантним важливіше, ніж довести свою правоту. Оскільки в суперечках в парі – практично ніколи немає переможців, там програють двоє. 

Вміння розмовляти про гроші – це теж ознака зрілості, не менш важлива, ніж уміння їх заробляти.

• Нагадаємо, раніше фінансова консультантка та психологиня розповіли про змішаний бюджет у парі.