Ідеального варіанту немає. Як просувається економічне бронювання від мобілізації

У Верховній Раді є три схожі законопроєкти про економічне бронювання від мобілізації. Усі вони пропонують інший підхід у цьому процесі – участь держави має бути мінімальна, а рішення має ухвалювати сам бізнес. Для чого нардепи внесли відразу три документи, чим вони відрізняються та чи є серед них лідер «депутатських симпатій» – розповів співавтор законопроєктів Дмитро Наталуха.

Зараз в Україні діє стратегічне бронювання від мобілізації (за постановами Кабінету міністрів №45 і №76). Згідно з ним, бронюванню підлягають підприємства, які відповідають трьом із семи критеріїв. Зараз за таким підходом бронювання отримали 800 тис. працівників, повідомив Наталуха в інтервʼю OBOZ.UA. Паралельно до цього нардепи хочуть ввести економічне бронювання, за яким провідну роль у процесі відіграє сам бізнес.

Що пропонують законопроєкти про економічне бронювання

Перша модель пропонує, щоб роботодавець щомісячно сплачував 20 тис. військового збору за одного заброньованого співробітника. У другій є умова, щоб працівник мав мінімальну зарплату в 36 тис. грн (і, відповідно, більше). Третя – змішана модель – передбачає і мінімальну зарплату для найманого працівника, і 20 тис. збору для ФОП.

У законопроєктах прописано, що заброньованих працівників може бути не більш як 50% від загальної чисельності військовозобовʼязаних на підприємстві. Однак нардеп вважає, що цю позначку буде знижено до 30%.

Читайте також: «Не можуть бідні воювати за багатих». Гетманцев про «платне» бронювання від мобілізації

Навіщо нардепи подали відразу три законопроєкти про економічне бронювання і який у лідерах

Наталуха пояснив, що вся справа в дискусіях, насамперед з бізнесом, який схиляється до різних моделей. У результаті на розгляд винесли три найпопулярніші підходи, щоб не обмежувати обговорення (зокрема і в Уряді та ВР).

До прикладу, в першій моделі ВР не подобається те, що вона не привʼязана до податків, тож пропонується запровадити другу модель. Однак тоді враховуватимуться податки, які просто не повністю підуть на потреби війська (на відміну від першої моделі, де йдеться про військовий збір).

До того ж другу модель можуть сприйняти як розділення суспільства за рівнем зарплати, зауважив Наталуха. Крім цього, якщо питання бронювання вирішуватиме роботодавець, то тоді він отримує надто багато повноважень. 

Читайте також: Працюй або воюй. Як айтівці відреагували на ідею спростити бронювання за податки

«Такі дискусії тривають, вони абсолютно конструктивні, вони адекватні, у них є аргументи та об’єктивне зерно. Просто в якийсь момент нам доведеться ухвалити, скажімо так, певне політичне рішення щодо того, на якій саме моделі ми зупиняємося, розуміючи всі переваги і недоліки тієї чи іншої моделі і певні ризики. Тому що, на жаль, ідеальної моделі в цих умовах бути не може», – сказав нардеп.

Наталуха додав, що зараз усі три моделі мають рівні шанси на затвердження. І якщо ухвалять будь-яку з них, то це буде «надзвичайна перемога для економічного блоку, це буде краще на 100% ніж те, що є зараз».

  • Нагадаємо, раніше очільниця Мінекономіки повідомляла про зміни у бронюванні військовозобовʼязаних з держсектору.

Нещодавні статті

Начальник Управління IT в Міноборони Берестовий іде з посади за півтора року служби

Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…

18/04/2025

Visa запустила в Україні оплату за обличчям та відбитком пальця – що відомо

Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…

18/04/2025

Майже 1750 компаній є резидентами «Дія.City». Скільки податків вони сплатили в першому кварталі 2025-го

Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…

18/04/2025

Для обʼєднання менторів і менті. Українські айтівці запустили платформу mentor.sh

Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…

18/04/2025

CEO BetterMe Рєпа назвала пораду, про яку хотіла б знати 8 років тому

Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…

18/04/2025

Будують кар’єру та стають впевненими в собі. Як можна зростати в «Аврорі»: три мотивуючі історії

Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…

18/04/2025