Працюй або воюй. Як айтівці відреагували на ідею спростити бронювання за податки

Влада розглядає оновлення механізму мобілізації, зокрема йдеться про зміни в бронюванні військовозобов’язаних. Згідно із пропозиціями, бронювання зможуть отримати ті, хто багато заробляє та сплачує податки. Така новина викликала дискусії в мережі, зокрема і в ІТ-спільноті.

Українські ІТ-спеціалісти активно обговорюють пропозиції до змін у бронювання від мобілізації. Фото: depositphotos

Наразі бронювання доступне лише працівникам підприємств зі статусом «критично важливих». Влада розглядає ще один критерій – обсяг сплачених до бюджету податків на доходи фізосіб з офіційної зарплати чи доходу.

Як може змінитися процедура бронювання

Як пише Forbes, влада обговорювала автоматичне бронювання від мобілізації у разі, якщо фізособи сплачують мінімально визначену суму ПДФО на місяць. На нараді в ОП звучав поріг у 6 тис. грн. Це означає приблизно 33 400 грн окладу26 900 грн зарплати на руки, бо найманий працівник також сплачує 1,5% військового збору. Ще 22% від розміру окладу має сплатити роботодавець як ЄСВ.

Також обговорювали поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 тис. грн (ця умова майже відповідає першому варіанту). Третій параметр на обговорюванні – на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить приблизно 14 500 грн ЄСВвідповідає окладу 66 тис. грн.

Читайте також: «Треба було йти у футболісти». Як українські айтівці реагують на зміни до мобілізації

Згаданий принцип може бути розповсюджений на ФОП, але чіткі критерії для цієї групи поки невідомі. А для спеціального податкового режиму «Дія.City» для IT-індустріїМожна обирати між податком на прибуток у 18% та податком на виведений капітал у 9% йдеться про мінімальний поріг зарплати в еквіваленті $3200.

Бронювання здійснюється через синхронізацію державних реєстрів. Йдеться про «Оберіг» та інформацію про сплату податків. Якщо військовозобовʼязаний сплачує ПДФО у потрібному обсязі та в нього все в порядку з документами, в «Оберіг» генерується QR-код про бронювання. Він діє 45 днів.

Як відреагували українські айтівці

На момент написання статті обговорення цієї теми на форумі DOU зібрало більш як 100 коментарів. Додаємо деякі з них, зокрема найпопулярніші.

«Мабуть, єдина гарна новина за останні півтора року. Навіть якщо буде 50% податку, це все одно буде вигідніше, ніж мобілізація для працюючих людей. Але, на жаль, українці з совковим мисленням уже не раз виражали думку з цього приводу – “погано має бути всім, особливо тим, хто заробляє більше”» – прокоментував програміст Євгеній Олійник.

Читайте також: «Не можемо всіх айтівців долучити до роботи з ІТ». У МО розповіли про військові потреби

«Війна – це не про справедливість і демократію, а про виживання. Якщо в країні обмежені мобілізаційні та економічні ресурси, то їх потрібно використовувати ефективно. Не запрягати корову у віз, а доїти кобилу», – написав розробник Олег Антошків.

«Скільки треба грошей, щоб утримувати одного солдата? Де взяти гроші? З тумбочки? Так там вже нема. Це є логічно: що більше платиш податків, то більше права на відстрочку – армія потребує гору бабла і відповідно економічно сильний тил і менше дармоїдів в тилу. Головне питання, в якому вигляді це все будуть робити. Бо в мене є сумніви, що таке взагалі почнуть робити, виглядає як черговий вкид», – вважає фрилансер Володимир Чух.

«Ідея економічно обґрунтована і це головне, що б не писали деякі коментатори тут. Це зараз у нас брак людей, а не грошей на їх утримання (хоча по грошах теж дефіцит намічається). А що будемо робити, коли почнуться затримки виплат? Ну ок, прийняли чудовий закон про мобілізацію, набрали дві-три сотні нових бійців, а платити чим? Західна допомога вона або снарядами, або на соціалку (і то не факт, що буде).

Єдине, що я б не прив’язувався до ПДФО (або ЄП), який в основному йде в бюджети громад. Це має бути новий податок (точніше збір), спрямований в держбюджет, який надає право на тимчасову відстрочку і коштом якого держава купує все те спорядження (а не рідня скидається). І не впевнений, що 6 тис. є рівноцінною заміною такій важкій і ризикованій службі», – прокоментував Денис Євстратенко, розробник.

«”Бідні воюють, багаті шикують” – а зараз наче не так? Тільки зараз гроші “багатіїв” ідуть на люксовий автопарк і вілли одеському військкому, а не в бюджет на утримання армії», – висловився Сергій Різван.

«Якщо соціальна несправедливість стане офіційною, то яка мотивація у бідних буде захищати тил і скільки пройде часу до “бий багатих” у наступному (добре якщо електоральному) циклі?» – написав Руслан Шевченко.

«Не можна мене мобілізувати, я айтівець, $5 тис. в країну приношу! А з чого ми взяли, що якісне копання окопів чи чергування на блокпосту несе меншу цінність для країни?» – прокоментував програміст Ігор Іванов.

• Нагадаємо, в Україні станом на листопад 2023-го налічувалося 362 тис. IT-спеціалістів, з них орієнтовно 5 тис. перебувають на службі.