Інший рівень відповідальності. Що мають розуміти люди, які беруть тварин з притулку у війну

Ірина Лозова з «Кормотех», яка відповідає в компанії за КСВ-напрям, звернула увагу на те, що нині варто враховувати людям, які хочуть узяти тварину з притулку. Йдеться не про тільки гідне утримання, адаптацію, виховання, харчування, лікування тощо, як це було до війни, а про зовсім інший рівень відповідальності.

Менеджерка з КСВ проєктів «Кормотех» Ірина Лозова розповіла, що насамперед потрібно розуміти і враховувати людям, які планують взяти тварину з притулку під час війни. Фото: Depositphotos

Компанія «Кормотех» – один із найбільших українських виробників кормів для тварин. Тут активно розвивають КСВ-проєкти, або корпоративну соціальну відповідальність. З 2013 року в «Кормотех» вчать гуманного ставлення до тварин, підтримують притулки, сприяють підвищенню професійного рівня ветеринарії. Після початку повномасштабного вторгнення компанія запустила ще один проєкт Save Pets of Ukraine, що має на меті допомогти тваринам, травмованим війною та тим, які втратили свої домівки, і також підтримувати притулки.

Отже, нині люди, які збираються взяти тваринку із шелтера, мусять розуміти, що вони мають узяти на себе велику відповідальність. Детальніше про це Ірина розповіла в подкасті співзасновниці MC.today Віри Ворон «Міністерство світла». Запрошуємо вас підписатися за цим посиланням.

Зоозахисниця насамперед зазначила, що всі тварини чудові, проте в кожної з них своя історія. Тому вона не прихильниця того, щоби прикрашати реальність для майбутніх господарів. Так, у кожної собачки чи котика є характер, і те, як вони поводяться в притулку – у звичному середовищі – не означає, що вони будуть чемними й у новому домі.

«Тому що тут у нас додається зайвий стрес – різні звуки, нові аромати, для тваринки відкривається абсолютно новий світ. І не треба створювати цю ілюзію, що все буде добре. Звичайно, не треба й перегинати в іншу сторону й казати, що все буде погано – ви не будете спати, ви не будете їсти, у вас не буде особистого простору. Має бути оця суперздорова середина, коли ти людям розповідаєш історію тваринки з інформації, що в тебе є. І ти вже потім говориш із людиною, чому вона вирішила взяти тваринку, чи вона розуміє, що це таке під час війни, чи готова евакуюватись разом із новим улюбленцем», – пояснює Ірина.

Читайте також: Чи потрібні нові притулки? У «Кормотех» назвали кращий спосіб допомогти тваринам-безхатькам

Сьогодні коли вона проводить співбесіди щодо адопції із чоловіками, то обов’язково запитує про ймовірну мобілізацію. Чи є на такий випадок домовленість із рідними чи близькими, які могли б прихистити тварину та забезпечити їй належне піклування. Вже потім обговорюються більш практичні моменти – орендоване житло, особливості харчування, ветеринарний догляд тощо.

Ірина наголосила, що якщо людина бере в сім’ю домашнього улюбленця, вона повинна розуміти, що її життя змінюється принаймні на 10-15 років, адже вона бере на себе відповідальність за іншу істоту, стає менш мобільною тощо, хоча нічого страшного в цьому, по суті, немає.

«Ми не живемо, коли забираємо тваринку з притулку, одним днем чи роком. Ми думаємо, що буде з нами далі. І от питання війни зараз під час інтерв’ю суперактуальне. Я будь-які питання утримання тварин – здоров’я, поведінкові історії – навіть трошки зміщую на дальній план, тому що нам треба проговорити суперосновні теми. Це питання війни, питання евакуації, питання оформлення міжнародних документів для того, щоб людина, якщо буде ситуація, коли треба буде покинути свій дім, могла це зробити разом із тваринкою. З досвіду 2022 року і великої кількості тварин, яких залишили вдома, на вокзалах, на кордоні, ми розуміємо, що краще пропрацювати ці всі моменти для того, щоб якщо щось станеться знову, люди були максимально підготовлені і тварин не залишали», – говорить Ірина.

Адопція тварини з притулку. Фото: Depositphotos

Водночас вона не засуджує людей, котрі евакуювалися без своїх домашніх улюбленців, тому що ситуації можуть бути різними. Ірина навела приклад жінки з Маріуполя, чий кіт загубився. Для неї найстрашнішим були не всі страхи, які вона пережила за час перебування в окупації, а саме втрата друга.

«Я не кажу тут про тих людей, які залишають їх прив’язаними на ланцюгах, наприклад, про людей, які залишають їх у квартирах у будинках і вже розуміють, що вони цю тварину залишають на смерть. Тому для мене найкращий варіант – якщо ти не можеш евакуюватися зі своєю тваринкою, випустити її. Можна залишити, наприклад, якусь кількість їжі та води й дати їй змогу самостійно шукати порятунок, не обмежувати. Тому що зараз, мені здається, кожен українець бачить в інтернеті відео, коли військові, наражаючи себе на небезпеку, волонтери на тій самій Харківщині чи Херсонщині перелазять через паркани, рятують тварин під обстрілами, просто банально навіть відпускаючи їх із ланцюгів», – розповіла Ірина.

• Нагадаємо, раніше співвласник та CEO Kormotech Ростислав Вовк розповів про компанію, будівництво нового заводу та вихід на закордонні ринки.