Мурат Абдрахманов – підприємець з Казахстану і венчурний інвестор. У його портфелі – 24 міжнародні проєкти з України, Казахстану, Таїланду, Сінгапуру та інших країн. Українські 3Dlook, DMarket, PromoRepublic і ще три компанії минулого року отримали від Мурата майже $2 млн інвестицій.
У партнерському матеріалі Мурат Абдрахманов розповів MC.today, як відбирає проєкти, у які українські продукти інвестує і чому рідко вкладає гроші в ідеї.
Я в бізнесі вже 30 років, а з 2015 року займаюся ще й венчурними інвестиціями – вкладаю в компанії від $150 тис. до $1,5 млн. Ще п’ять років тому весь мій бізнес був тільки в Казахстані. Сьогодні ж я як інвестор присутній в 24 міжнародних проєктах: в Україні, Таїланді, Сінгапурі, США та інших країнах.
2020 року я інвестував у 12 компаній $3,3 млн. Це більше, ніж планував вкласти. Та й зазвичай у таку велику кількість проєктів за такий короткий термін я не заходжу. Але через пандемію формат роботи змінився. «Дистанційка» зробила весь світ ближчим. Крім того, зазвичай я багато часу проводжу в морі, а тут довелося сидіти вдома і працювати.
Мурат Абдрахманов
За минулий рік якісь мої проєкти очікувано злетіли, якісь – просіли. Наприклад, сервіс продажу квитків у Казахстані Chocotravel був у лідерах до коронавірусу. А з березня компанія пішла в мінус – повертали десятки тисяч проданих квитків. Але в підсумку 2020 й Chocotravel закінчила приблизно так само, як і 2019 й. Припускаю, що виросла частка продажів онлайн: с 50% до 90%. А при виході з пандемії ми очікуємо ефект стиснутої пружини – підвищений попит.
З позитивних прикладів – доставка їжі Chocofood. Через пандемію попит на цю послугу в Казахстані зріс у 15 разів – їжу стали замовляти навіть люди 45–50 років і старші, які раніше цього не робили.
2020 року я вклав майже $2 млн в шість українських компаній: DMarket, Influ2, Promo Republic, Skyworker, 3Dlook і People.ai. У всіх проєктів різні бізнес-моделі, етапи розвитку, але кожен з них я вважаю сильним гравцем у своїй ніші. Зайти в ці чудові, на мій погляд, проєкти вдалося тільки завдяки розвиненому нетворкінгу у венчурної області (нетворкінг – побудова ділових зв’язків. – Прим. Рред.). У мене є традиція: партнерам, які допомагають вийти на хороший проєкт, відправляю після угоди ящик шампанського.
Влад Панченко, керівник DMarket
У DMarket та Influ2 я вклав по $500 тис. DMarket – це платформа, яка дозволяє розробникам і гравцям купувати і продавати скіни (різні моделі зброї персонажа гри, забарвлення костюмів та інше. – Прим. ред.) з відеоігор на кшталт CS:GO чи Dota. Я не експерт в іграх, але вирішив спробувати – для самоосвіти. Перед угодою дуже докладно спілкувався з керівником DMarket Владом Панченко – дві години розпитував його про всі нюанси. У нього великий досвід у галузі, є експертиза та компетенції.
Також відмінне враження справив і Діма Лисицький, співзасновник стартапу Influ2. Це рекламна платформа для маркетологів, яка дозволяє просувати рекламні матеріали, таргетовані на конкретну людину(таргетинг, від англ. target – ціль – маркетинговий інструмент, який дозволяє показувати рекламу певної аудиторії. – Прим. ред.). За минулий рік дохід компанії виріс у чотири рази.
Діма Лисицький, співзасновник стартапу стартапа Influ2
$300 тис. вклав у Promo Republic. Це SaaS-платформа маркетингу в соціальних мережах (англ. software as a service – програмне забезпечення як послуга; компанія надає ліцензії на ПЗ за передплатою. – Прим. ред.). Проєкт працює вже шість років, і минулого року їм вдалося прорватися на великий корпоративний ринок. Я поспілкувався із співзасновником Максом Печерським і повірив у нього.
У моєму портфелі є дуже перспективний проєкт 3Dlook. Його технологія сканує тіло людини за двома фотографіями і створює 3D-модель для примірки одягу онлайн. Є французький, німецький, італійський розміри, а китайський від американського взагалі може відрізнятися вдвічі – незрозуміло, що відбувається. Це реальний біль на ринку. Компанії втрачають гроші, а користувачі незадоволені покупками. 3Dlook нащупав свій market fit (ринкова відповідність. – Прим. ред.), і в нього пішло – за пів року 2020-го прибуток виріс у п’ять разів. Скільки я вклав у цей проєкт і яку суму ще інвестую, розкривати не буду – ми домовилися не афішувати цифри.
Лідія Терпель, засновниця Skyworker
$150 тис. вклав в Skyworker – платформу, яка аналізує ринок праці для IT-фахівців, і, виходячи з їхніх вимог, дає повну інформацію про вакансії. Зазвичай я вкладаю гроші у проєкти на стадії seed (посівна стадія, однин з ранніх етапів залучення інвестицій. – Прим. ред.). Тут зайшов на більш ранній стадії – сподобалися ідея і засновниця Лідія Терпель. Не шкодую про цю інвестицію.
І під кінець 2020-го через синдикат (об’єднання кількох венчурних інвесторів та/або бізнес-ангелів для спільної інвестиції. – Прим. ред.) вклав у People.ai Олега Рогинського. Мене вразив проєкт – команда робить те, чого не робить ніхто. Сервіс аналізує роботу менеджерів із клієнтами, а потім видає інструкцію. У ній зазначено, як і що повинен робити кожен з них, щоб підвищити продажі. Коли дізнався про проєкт, сказав: «Даю чек на мільйон доларів». Але затвердили меншу суму – яку саме, розкривати не буду.
Мені подобається працювати з українськими проєктами, тому що все зрозуміло: мотивація, образ думок. Українські стартапери націлені на глобальний ринок, у першу чергу на США. Активно використовують допомогу зарубіжних консультантів з основних ринків. До того ж в Україні є популярною структура, коли розробка та підтримка знаходяться в Києві, а офіс продажів і маркетингу – у США.
Щоправда, в Україні я отримую багато пропозицій про бізнес-співпрацю на кшталт: «У мене є чудова ідея. Я допоможу вам заробити мільйон доларів». Але так співпрацю не налагодиш. Потрібно відразу пояснювати, у чому суть пропозиції, чим займається компанія, які в неї обороти, доходи тощо.
Мурат Абдрахманов
Ще в Україні сильно розвинений сірий ринок зарплат. У Казахстані теж так було, але років 15–20 тому. Зараз у нас не видають зарплату в конвертах, усі платять податки. В Україні так не скрізь, і в цьому для мене складність – я віддаю перевагу праці в білій площині.
Але українські IT-компанії відрізняються професіоналізмом. Подобається, що вони орієнтуються на зовнішні ринки, критично ставляться до себе і свого бізнесу. Навіть завжди трохи недооцінюють себе в порівнянні з компаніями на інших ринках.
Але я не концентруюся тільки на Україні. 2020-го у проєкти за її межами вклав $1,5 млн. Зараз виходжу на ізраїльський ринок – один з найбільших у світі. Раніше я не інвестував в ізраїльські компанії, тому що думав: прийду зі своїми $2 млн і загублюся серед мільярдів доларів інших інвесторів. Думав, буду отримувати огризки, які нікому не потрібні, а не хороші проєкти. Але ризикнув і тепер змінив думку. В Ізраїлі допомагають мої старі бізнес-зв’язки в телеком-галузі, оскільки вона тісно пов’язана з венчурної сферою.
Отримати інвестиції від Мурата Абдрахманова
Я ніколи не вкладаю в ідеї. Якщо є можливість запустити вже перевірену справу, навіщо втрачати купу часу і грошей на перевірку гіпотез і бізнес-моделі? Є готова – бери і роби. Для мене є ідеальним, якщо компанія скопіює бізнес з іншого ринку. Якщо модель злетіла на ринку зі схожим ВВП та менталітетом, залізно злетить в Алмати або в Нур-Султані. Структура ринку однакова, внутрішній валовий продукт на душу населення майже такий самий, образ думок схожий.
Унікальних ідей вкрай мало, і виживає з них менше 1%. А з тих, що десь уже відпрацьовані, спрацьовують близько 30%. Кмітливих, які вирішили скопіювати бізнес-модель, на ринку багато – як правило, у сферах на кшталт доставки їжі є п’ять-шість конкурентів. Виграє той, у кого кращі команда, досвід, ресурси.
Мурат Абдрахманов
Я заходжу приблизно в одну з 20 компаній, які розглядаю. Причин для відмови декілька: дуже рання стадія проєкту, коли бізнес-модель ще не вдалося підтвердити, або продажі, які зростають недостатньо. Проєкт взагалі може слабо рости – це теж причина для відмови. Або, наприклад, засновники дають некоректну інформацію про компанію, приховують цифри. Якщо засновник відкрито говорить про проблеми у своєму бізнесі, у мене це викликає довіру. Якщо ховає проблеми – довіри немає. Немає довіри – я не інвестую.
Є сфери, у яких я не дуже розбираюся, тому не інвестую. У мене свій медичний бізнес, заснувала його й управляє ним моя дружина. Але я не став заходити в медтех-проєкти (проєкти у сфері медичних технологій, наприклад, нові сервіси для діагностики та лікування. – Прим. ред.), оскільки в мене не вистачає експертизи в таких вузькоспеціалізованих історіях. Вони пов’язані з генною інженерією, діагностикою раку на ранніх стадіях та іншим. Заходити в них без експертизи – це лотерея. А я в лотерею не граю – нецікаво.
Але якщо проєкт мене зацікавив, прошу про зустріч. Зазвичай у Zoom ми спілкуємося до двох годин. Я запитую про всі деталі і роблю висновки. Якщо мені подобаються і проєкт, і засновник, десь через два місяці ми підписуємо договір.
Мурат Абдрахманов із дружиною
Я отримую багато запитів на консультації. Якщо мені цікавий проєкт і я розумію, що можу допомогти, консультую разово. На тривале менторство для чужих проєктів у мене просто немає часу.
Я запускав багато власних проєктів, до того ж у мене вже досить великий досвід у венчурних інвестиціях. Тому я відразу бачу помилки – вони у всіх приблизно однакові. Я розумію, що стартап може втратити $20–30 тис. через якісь недоробки. Скажімо, засновники поговорили з одним-двома потенційними клієнтами і вважають, що знайшли біль. Але це ілюзія – потрібно говорити мінімум з 30, щоб робити висновки. У результаті компанія втрачає гроші, а для стартапів це серйозні суми, які, можливо, відірвали від рідних. Якщо бачу, що не так, кажу про це. У 50% випадків головна помилка – запускати сервіс, який нікому не потрібен.
Але своїм проєктам я за запитом допомагаю завжди. Наприклад, для українського 3Dlook знаходжу контакти венчурних фондів, інвесторів з Казахстану – тут мене добре знають, є хороша репутація.
Скільки і в які проєкти інвестуватиму у 2021-му, поки не знаю. Я не фонд, у мене немає ні перед ким зобов’язань. Але є свої інвестиційні стратегії, за якими рухаюся. В українські проєкти планую вкласти до $2 млн. Середній чек – $200–300 тис. Але якщо це інвестиція не на старт, а на подальшу діяльність компанії, то чеки можуть зростати до $1,5 млн.
Я зацікавлений у співпраці з венчурними фондами. З одного боку, вони пропонують мені попрацювати із проєктами, які їх зацікавили, але для фондів знаходяться ще на ранній стадії. З іншого боку, я пропоную фондам інвестувати в компанії зі свого портфеля на раунді «А» і вище (раунд «А» – інвестування продукту на етапі виходу на ринок, часто починається з суми $500 тис. гроші на цьому раунді йдуть в зростання і розвиток продукту. – Прим. ред.).
Сьогодні я відкритий для нових пропозицій. Можна написати мені через особистий сайт. У Facebook теж можна постукати, але шансів, що я відповім, небагато – занадто великий обсяг запитів.
Заявка повинна містити конкретику: що за продукт, хто цільова аудиторія, цілі, суми вкладених коштів, KPI (англ. Key Performance Indicators – ключові показники ефективності. – Прим. ред.) та інше. Я спочатку дивлюся на продукт – яку проблему він вирішує і чи є вона взагалі. Потім дивлюся на конкурентів. Безумовно, звертаю увагу на засновників – бажано, щоб вони були людьми з досвідом.
Будуть цікаві проєкти –вкладатимуся. Хотів зробити собі невелику відпустку, але не виходить – зараз веду переговори з кількома проєктами, у тому числі українськими.
Сторінка Мурата Абдрахманова на Facebook
ІТ-галузь увійшла в пʼятірку перших робіт, які пропонують українським студентам. За даними сервісу robota.ua, на…
На платформі короткострокової оренди житла Airbnb запустили нову послугу, яка тепер дозволяє користувачам викликати місцевих…
Український фонд стартапів (USF), «Дія.Бізнес» та «Дія.City» запускають проєкт для технологічних бізнесів. Він має допомогти…
Українська компанія Poster, що спеціалізується на автоматизації закладів, запустила застосунок на основі штучного інтелекту Postie…
CEO та засновниця Fuelfinance Альона Мисько повідомила про запуск нового безплатного фінансового продукту для стартапів…
«ПриватБанк» запускає новий сервіс, який буде корисний українцям за кордоном. Тепер придбати квитки на проїзд…