Контролювати думки, а не обставини: як за допомогою стоїцизму навчитися долати труднощі

Життя в історичні часи цікаве лише тоді, коли читаєш про нього в книгах. У реальності це втрачений бізнес через кризу чи війну, постійний стрес та зміни в житті, на які не можна вплинути. Однак спокою все ж можна досягти, покладаючись на власний характер та ресурси, – вчать стоїки. 

Тож, що таке стоїцизм і як його головні ідеї впливають на життя людини? Дізнайтесь про основні принципи стоїцизму, та які ідеї він пропонує – в нашому матеріалі.

Що таке стоїцизм? 

Хоч стоїцизм виник на початку ІІІ століття до н.е., сучасні філософи змогли знайти цінні ідеї та використати їх для розв’язання проблем нашої реальності. «Як опановувати гнів?», «які в мене обов’язки перед іншими людьми?», «Чому я боюся смерті?» та «як мені діяти в складних ситуаціях?», – питання, які ставили перед собою стоїки. 

Започаткував філософську школу Зенон із Кітіона, який став навчати своїх послідовників вже в Афінах. У місто-поліс, де розвивалася філософія стоїцизму, він потрапив внаслідок кораблетрощі. Пізніше до школи стоїцизму приєдналися давньоримські філософи та навіть державні діячі: Сенека, Епіктет, та імператор Марк Аврелій. Коли вчення поступово переходило з Греції до Риму, то ставало більш практичним. Тобто таким, яке можна приміняти щодня у своїй діяльності.

Стоїцизм простими словами це школа, яка вчить в невизначених бурхливих умовах зосереджуватися на своїх внутрішніх орієнтирах: цінностях, думках, переживаннях. Філософія допомагає пережити та протистояти складним життєвим подіям. Ефективність такого способу підтверджувала і психотерапевтка Едіт Еґер, яка вижила після Голокосту. У своїй книзі «Вибір» вона зазначала, що саме внутрішні орієнтири та цінності допомогли їй пережити концтабір та знайти в собі сили змиритися зі спогадами про нього. 

Які основні ідеї стоїцизму? 

Одна з головних ідей стоїцизму – вирізняти, на що можемо вплинути, а що ми не контролюємо. Наприклад, люди в силах управляти своїми поглядами, бажаннями та цінностями. Однак не мають впливу на власність, репутацію, тіло та здоров’я, вважають стоїки. 

Філософи зазначають, що людина має спрямувати весь свій час на те, що дійсно їй під силу, а не витрачати його на речі, які не може змінити. Адже власність може зникнути, репутацію здатен зруйнувати хтось з оточення, а на здоров’я мають вплив поранення чи раптові хвороби. 

Стоїцизм має таку основну ідею – ми не можемо контролювати всі ситуації, але здатні впливати на сприйняття цих подій.

«Людина може контролювати вибір, який їй належить зробити зараз», – зазначав Епіктет.

 

Навколо відбуваються епідемії, війни та кризи. До них можна ставитися з думкою «у мене є за що боротися і я продовжуватиму це робити» або «я не здатен (-на) протистояти силі труднощів». Стоїцизм пояснює, що те, як ми сприймаємо ситуацію, головним чином впливає на наші дії та стратегії.

Представники стоїцизму були як багатими управлінцями, так і бідними мешканцями, чи навіть рабами. У своїх працях вони закликали зосереджуватися не на зовнішніх досягненнях, а на власних цінностях. Усе зовнішнє ми не контролюємо, і для людей воно плинне, ненадійне та непостійне. Сьогодні ми боремося за свою ідею, бо її відкидають, а завтра нас нагороджують за іншу та вважають геніальною людиною. Головне, як вважають стоїки, слідувати власному вибору та не змінювати його під натиском обставин.

Принципи стоїцизму 

Зенон, засновник стоїцизму, наголошував, що наше щастя залежить від того, як ми сприймаємо речі, а не від самих речей. Серед основних принципів стоїцизму – життя в гармонії з природою. 

У цьому, на думку стоїків, допомагають чотири чесноти: мудрість, стриманість, сміливість та справедливість. Вони протиставляли їм пристрасті: страх, бажання, насолоду та скорботу. Ці переживання стримують людину від дій, затьмарюють розум та не дають бачити всього, що існує навколо. Стоїки вважали, що людина керується виключно пристрастями або ж чеснотами, чогось середнього не існує. 

Справжнє піднесення відбувається тоді, коли людина опановує себе та все, що з нею відбувається. Цей стан стоїцизм називав внутрішнім спокоєм. Історикиня Ада Палмер зазначає, що досягнути його досить непросто. Вона ділиться власним досвідом, коли за роботою, блогом та боротьбою з хронічним болем намагається віднайти внутрішній спокій.

У ситуаціях, які її засмучують, або щось не виходить, вона ставить собі питання. Наприклад, чи може вона зараз розв’язати цю проблему або посміятися з неї? Або ж питає, наскільки це буде важливо для неї через п’ять років. Іноді такі методи допомагають зняти напругу та повернутися до справ. 

Загалом стоїки виділяли три вчення:

• про сприйняття (як ми бачимо цей світ, своє оточення);
• про дію (які рішення приймаємо та як діємо);
• про волю (як зрозуміти своє призначення, взаємодіяти з явищами, на які неможливо вплинути).

Послідовники стоїцизму вірили: коли людина опановує ці три вчення, то діє мудро, ефективно та знає, як взаємодіяти зі світом. Крім того, вона наповнює життя сенсом та стійко переносить невизначеність та проблеми. 

Представники стоїцизму першими дотримувалися щоденних ритуалів: вранішня підготовка та вечірні роздуми. Вони намагалися осмислити у своєму вченні теми, важливі й сьогодні: стійкість, смерть, призначення в житті, страх та радість. Автори книги «Стоїцизм на кожен день» Раян Голідей та Стівен Генсільман розробили щоденні вправи, які допоможуть зрозуміти вчення стоїків, віднайти свої сенси та здобути стійкість.

«Філософія стоїцизму допомагає правильно поставити запитання, на які варто знайти відповідь. Одне з таких питань – «як прожити найкраще для мене життя?». Прожити, попри зовнішні обставини та внутрішні перешкоди. Зрозуміти, які вчинки, реакції, дії ведуть мене до кращого для мене життя», – ділиться співзасновник HappyMonday.ua Кирило Мазур.

Як стати стоїком – що для цього потрібно?

Якщо вам близькі принципи та ідеї давніх філософів, спробуйте втілити їх у життя. Наприклад, перевірте, які сфери ви контролюєте, а які – ні. Перелік вправ допомагає зрозуміти, на що ви впливаєте та куди краще спрямувати сили, щоб віднайти спокій. 

1. Визначте свої сфери впливу. Для цього щодня записуйте події, які з вами сталися. Для початку оберіть не надто емоційні чи важкі випадки. Далі – оцінюйте кожну подію з погляду того, на що ви могли вплинути, а що – було не під силу. Стоїцизм наголошує, що ми можемо впливати на внутрішні переживання, думки, прагнення досягти чи уникнути чогось. Водночас не можемо контролювати майже всі зовнішні чинники. Порівняйте, чи справджується ця ідея у ваших подіях. 
2. Готуйтеся до катастроф. Філософія стоїцизму говорить, що треба розділяти сфери, на які ми може вплинути та які нам не підвладні. Останні іноді змушують нас почуватися безсилими. Тому у вирі хаосу та невизначеності Епіктет пропонує напрацювати вміння звикати до втрат. Наприклад, уявити, що буде, коли загубите телефон чи улюблену річ. Філософ радить рухатися від роздумів про невеликі втрати до більших, як-от зміна роботи чи розрив стосунків. Це тренування, яке розвиває не черствість чи байдужість. Навпаки, так людина має більше цінувати речі та усвідомити, що саме для неї є справді важливим.
3. Переосмислюйте труднощі. Або, як вчить Сенека, приймайте їх, як належне, а не як те, чого варто уникати. Саме труднощі відточують людську майстерність, показують нові можливості. 

Крім того, завдяки перешкодам ми навчаємося та удосконалюємося. У момент кризи бачимо справжні вміння, якими володіємо. Тому стоїцизм вчить не уникати труднощів, а шукати та очікувати їх. 

«Подивіться: атлети, що випробовують лише свою тілесну міць, вступають у поєдинки з найпотужнішими атлетами й вимагають від тих, хто готує їх до виходу на арену, застосовувати всю свою силу, працюючи з ними. Їхня сила й мужність слабне без супротивника. Вони можуть довести свою велич і міць, лише якщо покажуть, скільки випробувань можуть витримати. Знайте: хороші люди мають діяти, як атлети: не боятися незгод і труднощів, не скаржитися на важку долю, приймати як належне все, що їх може спіткати, і робити так, щоб це стало для них благом. Важливо не те, що ви витримуєте, а як ви це робите», – писав Сенека у «Провидіннях».

Навчитися не уникати труднощів можна раціональними або емоційними способами. 

• раціональний метод включає питання: «що я здобуду, незалежно від того, як закінчиться ситуація?» та «чи стану я краще або яку рису характеру хочу покращити, йдучи на це випробування». Також стоїки радили запитувати себе, чому ви наважилися йти на такі ризики та протистояти труднощам. Те, що для вас щось означає таке протистояння – допомагає його пережити.
• емоційний метод полягає в підштовхуванні до труднощів через підбадьорювання. Людина йде назустріч перешкодам, натхненна особистими сенсами та причинами їх здолати.

Можна використовувати обидва способи та почати з власного переліку труднощів, які вам необхідно вирішити. Філософія стоїцизму спрямовує людину до пошуку власних сенсів та цінностей, які необхідні для розвитку стійкості в найнепередбачуваніших обставинах. 

Раніше ми розповідали про поради, які допоможуть переживати тривожність, ефективно справлятися з труднощами та уникати виснаження.