«Краще “пробний” день на роботі»: як досвідчені айтівці ставляться до тестових завдань та що вони пропонують замість них

Марія Бондар

Редакторка MC.today

Тестові завдання стали звичною практикою у багатьох сферах, але чи дійсно вони ефективні? Досвідчені розробники та тестувальники вважають, що такі методи перевірки знань в ІТ лише марнують час кандидатів і тих, хто перевіряє завдання. Чому айтівці критикують тестові та що пропонують натомість – читайте у статті.

Розробники та тестувальники з українських компаній розповіли, як ставляться до тестових завдань. Колаж: MC.today

У соцмережах є багато дописів, в яких українці негативно висловлюються про тестові завдання. Ми запитали в досвідчених айтівців, чи дійсно це ефективний метод для оцінки кандидатів. Своїми думками поділилися розробники та тестувальники з компаній N-iX, EPAM, Vector Software, United Tech і не тільки.

Lead Software Test Engineer у компанії EPAM Ріна Ужевко висловила свою думку щодо тестових завдань для тестувальників. Виявляється, ІТ-фахівчиня ставиться до них негативно.

«У більшості випадків тестові не окуповують витрачений час на їх перевірки. А якщо ви перевіряєте їх зі штучним інтелектом, то це означає, що і виконати його можна з допомогою ШІ. Взагалі немає такого завдання для тестувальників, яке б не можна було запитати на співбесіді за 15 хвилин», – пояснила Ріна.

Ріна Ужевко. Фото: надане спікеркою

Ріна зазначила, що є лише один виняток, коли вона наполягає на тестовому завданні – якщо людина переходить з однієї сфери в іншу. Наприклад, з miltech-сфери в банк чи з банку в GameDevіндустрію створення комп’ютерних ігор.

Як краще перевіряти знання тестувальника? На думку Ужевко, це варто робити під час співбесіди, формуючи реальні ситуації з майбутньої роботи фахівця.

За її словами, якщо вже і давати кандидатам тестове завдання, то воно повинно бути чітким, зрозумілим, мати ціль та вимоги до оформлення. І найголовніше – займати не більше однієї години часу, навіть для початківців.

Senior JavaScript Developer з компанії N-iX Сергій Єрьомін підтримує слова колеги та вважає, що кандидатам не потрібно давати об’ємних тестових. 

Сергій Єрьомін. Фото: надане спікером

«Це якийсь жах із цими тестовими. Я думаю, що вже час вводити поняття “відповідальне тестове завдання”. Бо воно має оцінити навички працівника, а не змушувати його виконати чиюсь роботу», – заявив айтівець.

Єрьомін радить компаніям не надсилати тестові завдання всім кандидатам, а лише на другому чи третьому етапі процесу найму. «Уявіть, що на вакансію подалось 50 людей. Чи варто всім одразу надсилати тестове завдання? Чи будуть усі ці тестові перевірені?», – запитує він.

Як краще перевіряти знання кандидата? На думку розробника, за одну-дві години важко оцінити рівень знань спеціаліста. Сергій запевняє, що найкраще застосувати комплексний підхід: провести теоретичну співбесіду, live-coding, а тоді вже запрошувати людину на випробувальний термін. 

Також Єрьомін поділився цікавою ідеєю «пробного дня на роботі» – коли кандидат пройшов усі етапи процесу найму і перед офером має можливість попрацювати з командою один день.

Олексій Вишневський. Фото: надане спікером

Олексій Вишневський – R&D розробник у компанії SoftServe – розповів, що ставиться негативно як до тестових завдань, так і до парного кодингу.

«Мій час, як людини, яка буде це перевіряти, набагато дорожчий. Тому я не буду витрачати свій час на перегляд результату завдання. Можу лише оцінити стиль коду», – зазначив він.

Айтівець додає, що деякі компанії можуть давати «трешові» тестові завдання або реальні задачі з якогось конкретного проєкту. На його думку, останнє роблять, щоб кандидат замість працівника зробив це безплатно.

Як краще перевіряти знання розробника? Вишневський вважає, що краще опитувати кандидата за його досвідом. За його словами, теорію чи певні приклади з практики вивчити легко, а досвід – ні, він лише набувається.

Також Олексій намагаюсь зрозуміти: чи кандидат здатен вчитися, чи він допитливий, чи «палають» його очі. 

«Бо здатність вчитися = зменшення часу на опанування нових технологій. Допитливість = кандидат сам знайде рішення або запропонує своє, нехай і не дуже вдале. “Палаючі” очі = як мінімум, свіжий погляд на проблему», – пояснив айтівець.

Тестувальник з компанії AUTODOC Олег Мороз зізнався, що до тестових завдань ставиться нормально та зазвичай їх виконує.

Олег Мороз. Фото: надане спікером

За його словами, він може відмовитися виконувати тестове, якщо воно стосується реального проєкту або занадто об’ємне (наприклад, на кілька днів). 

«Також рішення щодо виконання тестового завдання залежить від того, чи я активно шукаю роботу. Коли шукав роботу, виконував такі задачі старанно. А от коли маю роботу й отримую пропозиції від рекрутерів, можу відмовити або виконати завдання швидко, з допомогою ChatGPT», – поділився Олег.

Мороз зізнається – помітив, що початківці часто скаржаться на об’ємні та неоплачувані тестові, проте він не погоджується з цими скаргами. «Так, іноді трапляються випадки, коли компанії хочуть отримати безплатну роботу, але це зазвичай видно одразу. Для себе виробив правило: якщо тестове до 4 годин, я його виконую, а якщо більше – тільки якщо воно оплачуване», – сказав айтівець.

На думку Олега, знання тестувальника найкраще перевіряти під час технічної співбесіди, яка може тривати більше ніж годину. Цього часу цілком достатньо, щоб оцінити й технічні знання, й soft skills.

Олександр Березовський: Фото надане спікером

Senior iOS-розробник у компанії United Tech Олександр Березовський зізнається – не витрачатиме свій час на тестове завдання, якщо пропозиція буде не від компанії мрії.

Водночас в іншому випадку, за його словами, краще обрати альтернативний варіант замість тестового завдання.

Як краще перевіряти знання розробника? На думку Березовського, окрім базової співбесіди, є кілька оптимальних варіантів для перевірки знань:

– Рефакторінг існуючого кода.
– Дебаг певної проблеми.
– Live-coding, але з наданням невеличкого базового коду, щоб не витрачати час на створення основних класів тощо.

• Читайте також: «Для мене це “червоний прапорець”»: що українці думають про тестові завдання під час пошуку роботи. Дискусія в LinkedIn

Мар’яна Шама. Фото: надане спікеркою

Java-розробниця з компанії Pwrteams Мар’яна Шама розповіла, що їй рідко траплялись цікаві тестові, натомість часто надсилають об’ємні завдання. 

Розробниця часто відмовляється від тестових завдань, бо, на її думку, вони не показують реальних знань айтівців. 

«Набагато краще використовувати live-кодинг. Так ви зможете перевірити хід думок кандидата, які способи вирішення завдань він використовує, якщо не володіє технологією, чи вміє він ставити уточнювальні запитання тощо», – зауважила Шама.

Назар Синенький. Фото: facebook.com/nazar.synenkiy

Technical Lead у компанії Vector Software Назар Синенький теж зазначає, що деякі компанії можуть надати занадто великі тестові завдання, на виконання яких може піти кілька днів. При цьому часто таке тестове завдання навіть не оплачують.

«Вважаю, що більш оптимальним підходом може бути проведення живого кодування (live coding) або технічної співбесіди з конкретними питаннями, що стосуються завдань, з якими кандидат буде працювати. Це дозволить краще оцінити його навички без надмірних витрат часу», – висловився Синенький.

Раніше ми розповідали історію senior UI/UX Designer Ксенії Зінченко, яка після чергової відмови заявила, що більше не хоче виконувати безкоштовні тестові завдання. Її підтримали колеги з IT-сфери. Більше про досвід Ксенії та думки айтівців щодо тестових – читайте у статті.