Курс долара і євро на 24–30 серпня: що готує НБУ

Упродовж 24–30 серпня курс долара може коливатися в межах 44,6–45,2 грн/$, а євро — 51–52,5 грн/€: валютний ринок, ймовірно, залишиться відносно стабільним, хоча кількість факторів, здатних збільшити попит на валюту, наприкінці літа помітно зросте. Ключову роль стабілізатора зберігає Національний банк, який продовжує валютні інтервенції в межах режиму «керованої гнучкості», а підвищена до 15,5% облікова ставка підтримує привабливість гривневих інструментів. Про це MC.today розповів директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Globus Bank Тарас Лєсовий.

Головне:

• Курс долара 24–30 серпня — 44,6–45,2 грн/$ на міжбанку, євро — 51–52,5 грн/€; НБУ й далі стримує коливання через інтервенції та облікову ставку 15,5%
• Наслідки серпневих атак і подорожчання пального можуть підняти ціни в окремих сегментах на 5–7%, а річна інфляція за підсумками серпня може перевищити 8%
• Ажіотажного попиту на готівкову валюту не очікується — цьому заважають високі ставки за гривневими депозитами, ОВДП і відсутність системного дефіциту валюти на ринку

НБУ утримує стабільність курсу валют

Ключовою передумовою стабільності лишається активна участь НБУ у валютному ринку: чинний режим «керованої гнучкості» дає регулятору можливість згладжувати надмірні коливання через валютні інтервенції. Додаткову підтримку гривні створює монетарна політика — після підвищення облікової ставки до 15,5% гривневі фінансові інструменти зберігають достатню привабливість, що знижує стимули для масового переходу заощаджень у валюту.

Основні параметри курсу долара і євро на 24–30 серпня

• Коридор на міжбанку: 44,6–45,2 грн/$ та 51–52,5 грн/€
• Коридор на готівковому ринку: 44,8–45,4 грн/$ та 51–52,5 грн/€
• Щоденні курсові зміни: до 0,05–0,15 грн (міжбанк), до 0,1–0,2 грн (комбанки), до 0,3 грн (обмінники)
• Різниця між курсами купівлі та продажу: до 0,15 грн за $1 і 0,2 грн за €1 на міжбанку; 0,5–0,6 грн за $1 і 0,8–1 грн за €1 у комбанках; 0,6–1 грн за $1 і 1–1,3 грн за €1 в обмінниках
• Середня різниця між курсами міжбанку і готівкового ринку — 0,1–0,15 грн

Наслідки війни та інфляція: ціни можуть зрости на 5–7%

Найбільший ризик пов’язаний із наслідками війни. Пошкодження логістичних, енергетичних та виробничих об’єктів уже створює для підприємств додаткові витрати — особливо для компаній, які змушені змінювати маршрути постачання, відновлювати складські потужності чи забезпечувати автономну роботу виробництва. Частина цих витрат поступово переноситиметься в кінцеву вартість продукції: в окремих сегментах потенційне подорожчання може становити близько 5–7%.

При цьому вплив серпневих ракетно-дронових атак не обов’язково повністю проявиться вже цього місяця — бізнесу потрібен час на перегляд контрактів і цін, тож помітніше подорожчання окремих товарів і послуг може припасти на вересень. Певний інфляційний ефект можливий уже за підсумками серпня: місячне зростання споживчих цін може становити близько 1–1,5%, а річна інфляція знову перевищить 8%.

Ціни на пальне: ще один ризик для інфляції

До звичних ринкових чинників (світові ціни на нафту) додаються воєнні ризики: атаки на АЗС, склади та іншу паливну інфраструктуру. Навіть без загальнонаціонального дефіциту локальні перебої можуть змусити трейдерів змінювати логістику й збільшувати витрати на доставку, що позначиться на роздрібних цінах.

Психологічний попит на валюту: чому ажіотажу не буде

За умов великої кількості негативних новин частина громадян може збільшувати купівлю валюти не через поточну економічну необхідність, а через побоювання подальшого погіршення ситуації. Утім, можливості для тривалого ажіотажу обмежені: на валютному ринку немає системного дефіциту, а орієнтиром для готівкового сегмента залишається міжбанківський курс — якщо безготівковий ринок стабільний, значне відхилення курсів у банках та обмінниках зазвичай є короткочасним.

Читайте також: Долар не поспішає дорожчати: банкір спрогнозував, яким буде курс валют 17–23 серпня

Додатковим чинником стабілізації є високі ставки за гривневими депозитами та привабливість ОВДП — вони дають громадянам альтернативу зберіганню коштів у валюті й можуть стримувати частину ситуативного попиту.

Попит з боку імпортерів пального зростатиме

На міжбанку зберігатиметься значний попит з боку імпортерів енергоресурсів: компанії вже готуються до осінньо-зимового періоду, тож потреба у валюті для закупівель пального та інших ресурсів поступово збільшуватиметься. За нестабільності світових цін частина імпортерів може купувати валюту завчасно, що додатково підтримуватиме попит у другій половині серпня.

Читайте також: Долар у серпні 2026 року: купувати валюту чи обрати ОВДП