Маленькі армії часто перемагали великі. Ось що допоможе виграти Україні: переклад Vanity Fair

У теорії в росії сильніша армія, ніж в Україні. У них більше солдатів, танків, бронетехніки та військової авіації. Але історія знає багато прикладів, коли все відбувалось навпаки – маленькі армії перемагали великі війська. Видання Vanity Fair розібралось, що потрібно українцям, щоб перемогти у війні.

Редакція MC.today розповідає найголовніше.

Чому великі армії можуть програвати

Якби люди не вміли долати могутніших супротивників, світ складався б з фашистських мегадержав, де людська свобода була б неможливою.

Чим менша група, якій доводиться битися, тим лояльніші її члени один до одного. І тим важче – і дорожче – ворогу їх перемогти.

У 1604 році Османська імперія вирішила розгромити маленьке гірське князівство. Чорногорці були войовничим народом. Вони завжди відкидали будь-яку форму панування і нібито нічого не боялися, крім мирної смерті в ліжку. Вони жили на землі, яка була надто бідною, щоб підтримувати велику концентрацію людей. Але розсіяне населення завжди збиралося докупи, щоб боротися із загарбниками.

Османи мали приблизно 12 тис. війська разом з кіннотоюрід сухопутних військ, у якому для переміщення та ведення бою використовують верхового коня та артилерією. Проти них вийшли всього 900 чорногорців. Вночі перед нападом вони відправили рейдерські групи з трьох осіб. Вранці вони напали на османів і вбили третину їхньої армії. Решта ворожого війська втікла.

Навіть в особистому бою розмір і потужність мають недоліки. Великі м’язи рухаються та реагують повільніше, їм треба більше кисню тощо. 

Армії, як-от російські війська, які вторглися в Афганістан у 1980-х і в Україну минулого місяця, рухаються повільно. Їх неможливо сховати, вони використовують багато палива та боєприпасів. Вони можуть подрібнити все на своєму шляху, але не можуть це робити протягом тривалого часу.

Повітряні сили також руйнівні, але вразливі, якщо конфлікт триває занадто довго. У світі недостатньо авіаційного палива, щоб утримувати літаки у небі достатньо довго, аби вбити всіх людей, які готові померти під час боротьби з ними.

Які три компоненти потрібні для перемоги

Команди, які виграють бої та війни, мають три спільні речі. В Україні є всі з них.

1. Боротьба за свою моральну мету. Українці хочуть бути вільними. Вони готові померти за свободу. Люди, які померли під час Майдану у 2014 році та зараз, під час війни, стали героями. Цього не можна сказати про росіян та їхню армію.
2. Безстрашні лідери. Під час Великоднього повстання 1916 року проти британського правління в Ірландії командир повстанців Джеймс Конноллі зневажав власну безпеку настільки, що його помічники змушені були благати його сховатися. Британці двічі поранили Конноллі, потім засудили і стратили за зраду. Хоча британська армія придушила Великоднє повстання за тиждень, вона не могла контролювати населення і врешті-решт надала Ірландії незалежність.
   
   Лідери, які не бажають приймати такі ж ризики, як їхні послідовники під час війни, не залишаться лідерами надовго. Їхні заколоти зазнають невдачі. В Україні президент Зеленський і багато депутатів явно готові ризикувати життям, щоб захистити свою країну.
3. Жінки. Без них повстання та війни можна назвати хаосом або розбірками чоловіків на кулаках. Під час Текстильного страйку 1912 року у Лоуренсі жінки стояли прямо перед військами Національної гвардії США і знущалися з їхньої мужності. І це попри те, що на жінок була направлена зброя.

«Один поліціянт може впоратися з 10 чоловіками, – скаржився чиновник Лоуренса, – тоді як для роботи з однією жінкою потрібні 10 поліціянтів».

Соціальні санкції проти вбивства жінок сильніші, ніж проти вбивства чоловіків. Це може поставити в глухий кут навіть таких головорізів, як путін. В Україні жінки беруть автомати і йдуть на передову або сміливо лають російські війська на вулицях.

Проти путіна виступає народ, у якого є сильна моральна мета, сміливі лідери та безстрашні жінки. Історія показує: якщо росія не виграє війну швидко, то, скоріш за все, програє.