Микольська назвала три проблеми IT-індустрії та пріоритети спілки Diia.City United

Виконавча директорка спілки Diia.City United Наталія Микольська в бліцінтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповіла про першочергові завдання об’єднання та те, що нині найбільше турбує українську IT-галузь.

Виконавча директорка спілки Diia.City United Наталія Микольська розповіла про першочергові завдання об’єднання та те, що нині найбільше турбує українську IT-галузь. Фото: Facebook / Nataliya Mykolska

Спілка Diia.City United розпочала свою роботу 6 лютого 2024 року. Від самого початку до неї долучилися компанії Genesis, monobank, Ajax Systems, MacPaw, Netpeak Group, Roosh, Reface, Nova Digital, Mate academy, Gathers тощо. 

Микольська, зокрема, розповіла, що спілка налічує сімнадцять членів (на час запису інтерв’ю). Це компанії зі сформованою репутацією, які приєдналися до Diia.City United ще до того, як проєкт запустили публічно. Усі вони поділяють місію спілки та готові працювати задля того, аби Україна перетворилась на найкращу юрисдикцію для технологічного бізнесу у світі. Микольська зазначила, що доєднатися до спілки можуть не всі. Вона має низку чітких критеріїв, за якими у вступі можуть відмовити.

Микольська повідомила, що, за результатами проведеного спільно з Мінцифри опитування компаній технологічної галузі, IT-індустрію найбільше хвилюють питання мобілізації, бронювання працівників та відкриття для них можливості виїзду в закордонні відрядження.

Читайте також: DefenseTech, MedTech та інші. Як розвивався простір «Дія.City» та чого від нього очікують

Відтак в Diia.City United вже сформували основні пріоритети. Перший із них – це робота з урядовим законопроєктом № 10449, що має регулювати мобілізаційне питання.

«Це наш супертерміновий і суперважливий пріоритет», – цитує Микольську агентство.

Другий напрям діяльності Diia.City United – збереження податкового режиму «Дія.City» у 25-річній перспективі, як і планувалось від початку.

Також спілка працюватиме разом із Мінцифри над тим, щоб усунути непорозуміння, які стосуються законодавства щодо цього режиму та його тлумачення. Як приклад вона навела те, що за обладнання, що надається в користування gig-контрактникам, потрібно сплачувати єдиний страховий внесок, податок на прибуток та військовий збір. Річ у тім, що його розглядають як податкове благо.

«Ми вважаємо, що це неправильно, оскільки суперечить суті gig-контрактів, які є особливою формою залучення спеціалістів, що поєднує ознаки трудового та цивільно-правового договору», – зазначила Микольська.

Також вона додала, що спілка опікуватиметься питаннями, які турбують IT-спільноту та потребують системного розв’язання. Це передбачає спільну роботу з іншими відомствами – Кабміном, Мінфіном, ДПС тощо.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, як Мінцифри бореться з безробіттям серед айтівців.