«Наш ресторан робив кейтеринг для Ріші Сунака». Як українка відкрила у Лондоні власний заклад та що робить для країни

Ольга Цибитовська «зустріла» повномасштабне вторгнення за кордоном. Вона одразу зайнялася волонтерством, організовувала благодійні вечері та відкривала збори для допомоги України. Так тривало 5 місяців, доки вона не зрозуміла, що варто рухатися далі. Це надихнуло Ольгу відкрити ресторан Mriya, щоб говорити про Україну через їжу. 

«Часто кажуть, що в Mriya пахне, як вдома, і в мене просто мурахи від таких порівнянь», – Ольга Цибитовська. Колаж: MC.today

Редакції MC.today Ольга Цибитовська розповіла про те, як їй вдалося відкрити ресторан у Великій Британії, чи люблять британці українську кухню, з якими викликами вона стикнулася, чи працюють там українці та чим її бізнес допомагає рідній країні.

Ольга Цибитовська відкрила у Великій Британії ресторан Mriya, щоб говорити про Україну через їжу. Колаж: MC.today

«Я організувала багато благодійних заходів для України»

Я не планувала їхати за кордон, але так склалися обставини. За тиждень до повномасштабного вторгнення я прилетіла до Лондона з 10-денним візитом і мала 27 лютого повертатися додому, але всі рейси тоді скасували, тож я залишилася у Британії. 

Фото надане Ольгою Цибитовською

Вже наступного дня я долучилася до волонтерства – сортувала одяг для гуманітарної допомоги в одному з місцевих штабів. Згодом вирішила зібрати кошти, тому написала до лондонської кулінарної студії-ресторану Carousel та домовилася про благодійну вечерю, присвячену Україні. 

Саме з неї почалася серія заходів для збору коштів на допомогу нашій країні. Я доклала до цього багато зусиль. Іноді доводилося працювати фізично. Одного разу власноруч чистила картоплю та моркву для вечері у Джеймі Олівера. 

Все дуже швидко «закрутилося» з благодійними вечерями. Вони забирали весь мій час, але в голові були постійні докори, що я роблю замало для України. Лише місяців за п’ять я зрозуміла, що досі не усвідомила, де перебуваю і чим буду тут займатися.

Читайте також: «Це не бізнес. Це моя душа». Як українка відкрила ресторан на Кіпрі – історія Сільвії Бронецької

«Я відкрила ресторан на великому ентузіазмі, щоб говорити про Україну»

Фото надане Ольгою Цибитовською

Через повне «занурення» у волонтерську гастрономічну діяльність вирішила відкрити ресторан української кухні. Я не проводила змістовний глибокий аналіз ринку, це був великий ентузіазм, ідея та візія – розказувати про Україну мовою смаку та займатися благодійністю.

Швидко знайшлися партнери, приміщення, дизайн-бюро почало робити ремонт, і вже наприкінці літа 2022 року моя Mriya відкрила свої двері. Ми отримали велику підтримку від українських виробників – вони надали свої товари та роботи безплатно чи на лояльних умовах.

Для нас було важливим закласти в Mriya справжнє і водночас сучасне. Тому стіни ресторану прикрашають роботи українських сучасних художників, і саме тому в нашому меню немає салату «Олів’є».

Я і в Україні займалася розвитком гастрономічного туризму та підтримкою крафтового локального продукту: організовувала тури на виноробні, ферми, пивоварні, організовувала заходи. Я завжди вважала, що Україна – дуже недооцінена дестинація для гастрономічних подорожей, і робила усе від себе залежне, щоб це виправити.

Як це – вести бізнес за кордоном? 

Відкривали бізнес ми власним коштом – усі партнери вклали відповідну частку. Ми не отримували ніяких грантів чи дотацій.

Ми дуже «горіли» своєю ідеєю, були емоційними і серйозно не ставилися до часу, який треба на розв’язання юридичних питань. Я б радила всім, хто хоче відкрити свій бізнес за кордоном, звертатися до юриста одразу, щойно у вас виникла ідея.

Мене дуже здивувала кількість перевірок для бізнесу. У Великій Британії власник має не пропустити той момент, коли прийде якась інспекція. Ба більше – іноді треба самостійно подбати про те, щоб відповідна служба відрядила до вас інспектора. 

Проте найбільша проблема – глобальна криза ресторанної індустрії. У Лондоні досі відчувається «кадровий голод» після пандемії COVID-19. До того ж є тенденція до зниження середнього чека в закладі. Водночас вартість продуктів, податків, оренди залишається на тому ж рівні або зростає. 

Читайте також: Починала з кав’ярні у Варшаві на 6 кв. м, а тепер розвиває мережу Dobro&Dobro в Європі. Історія Інни Ярової

«Всі кажуть, що Mriya нагадує дім»

Я люблю відгуки відвідувачів, бо ресторан – це моя душа і репутація.

Часто кажуть, що в Mriya пахне, як вдома, і в мене просто мурахи від таких порівнянь. Саме для цього я і відкривала ресторан. Для мене в Лондоні Mriya – це найближче і найрідніше місце.

З моменту відкриття команда ресторану була на 100% українська. Але згодом ми найняли одного іноземця. Зараз у нас працює 15 людей. 

У листопаді 2024 року Mriya перезапустилася з оновленим меню та виконавчим шефом. Якщо перші два роки ми мали винятково українську кухню у сучасній інтерпретації, то зараз робимо акцент на сучасних смаках з українським корінням. Цікаво, що британцям смакують борщ і голубці, а ще – вони дуже люблять медовик та українське крафтове вино.

Звісно, є і негативні відгуки, і здебільшого їх лишають українці. Але найцікавіше – у закладі вони можуть сказати, що все було супер, а потім ставлять одну зірку в Google з розгромом, що борщ «не альденте».

«Ми навчили робити “Котлету по-київськи” ресторанного критика»

Наш ресторан робив кейтеринг для Ріші Сунака на Даунінг-стріт, співпрацював з UNCHR (Агентством ООН у справах біженців). Ми навчали робити «Котлету по-київськи» суддю британського MasterChef і одного з найвибагливіших ресторанних критиків Вільяма Сітвела. 

А ще – про Mriya розповідали офіційний портал прем’єр-міністра Великої Британії, BBC, CNN, The Guardian, The Telegraph, Financial Times та інші світові медіа. Ми також отримали різні відзнаки:

• The GQ Food and Drink Awards 2023: Best Breakthrough (фіналіст); 
• National Restaurant Awards 2023: opening of the year (шортліст); 
• The Good Food Guide by CODE hospitality: 2023, 2024; 
• CODE Hospitality’s Happiest Places to Work 2024; 
• CODE Hospitality’s Women of the Year 2023: Campaigner of the Year.

Ми допомагаємо Україні – беремо участь у різних благодійних ініціативах та організовуємо свої. Нещодавно Mriya продавала пироги та медівники у місцевій церкві, яка відправляє частина прибутку на допомогу українським дітям, що залишилися без батьків.

Ще один з варіантів збору коштів – благодійні лотереї, під час яких наш ресторан надає від себе лот – вечерю на двох. Також Mriya неодноразово була майданчиком для представлення українських виробників, митців, артистів через власні заходи (ярмарки, дегустації, вечері). 

Фото надане Ольгою Цибитовською

Читайте також: 

• «Одного дня до нас прийшли 1,5 тисячі людей». Як українка відкрила Papoila Bar у Португалії та що радить підприємцям
• «Я не мала грошей, але хотіла продовжити свою справу». Як українка відкрила у Франції бренд парфумів. Історія Олени Бєлової
• «Перший рік я працювала вночі». Як українка змогла відкрити видавництво в Ірландії. Історія Галини Буділової

«Українки в світі» – це спецпроєкт MC.today про жінок, які наважилися на сміливий крок та розпочали власну справу за межами України. Кожна історія – це приклад стійкості, винахідливості та віри у свої сили. 

У межах цього спецпроєкту власниці бізнесів поділяться історією переїзду в іншу країну, досвідом подолання викликів, з якими вони зіткнулися за кордоном, а також розкажуть, як саме їм вдалося перетворити свою ідею на успішну справу та чим вони допомагають Україні та українцям за кордоном. 

Як українські жінки змогли побудувати бізнес в іншому куточку світу? Як впоралися з труднощами за кордоном? Як вони продовжують допомагати рідній країні? Про все це і не тільки ми розповідаємо в межах спецпроєкту «Українки в світі».

Серед учасниць спецпроєкту – власниці мережі Dobro.dobro.cafe у Польщі, видавництва Little Beetle Press в Ірландії, бару Papoila Bar у Португалії, бренду парфумів Maison Bernard Hokmayan у Франції та інші підприємиці. Всі матеріали з цього спецпроєкту можна знайти за тегом «Українки в світі» на сайті та в соцмережах.