(Не)лагідна українізація. Як перехід на латиницю вплине на мову – дискусія

Нації не вмирають від інфаркту, спочатку їм відбирає мову. Це слова Ліни Костенко. Нині питання національної ідентичності для українців дуже актуальне. Однією з найважливіших її складових є саме мова. І дійсно, ми бачимо, як через повномасштабне вторгнення росії дуже багато наших співгромадян перейшло на українську. Нині її вчать не тільки в нашій державі, а й за кордоном.

StockSubmitter|Education|Signs/Symbols|$|1N|0000000000000000000000000000000000000000|[email protected]_1010055.482@[email protected]$Objects.Miscellaneous$@$@17$34$@$@$@$@181$229@$@$@$@$@$@$@$@$@51$54@$@[email protected][email protected]$Objects.Miscellaneous$@108$90$@5$17@$@$@$@$@$@[email protected]$342.0$@$@$@$@$@$@$@$$@$$|||$$0$0$0||0000000000000000000000000000000000000000|

Але на тлі популярності української мови, виринув доволі несподіваний аспект: у суспільстві почали обговорювати ідею переведення українського письма на латиницю. Це пропонував навіть Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов.

Подібна дискусія розгорнулася й на форумі для айтівців DOU.

Автор теми вважає, що перехід на латиницю є «логічним і неминучим». «Вважаю, пора створювати петицію, як вам?».

Але таку ідею користувачі форуму підтримали неохоче.

«Рішуче проти. Кирилиця була спеціально створена для слов’янських мов, і вона чудово передає українську фонетику з мінімумом збочень типу гачечків. Створена в часи коли на московських болотах квакали жаби, тому імперіалізмом тут не пахне. Чим би люди не маялись, аби не впроваджували реально конструктивні зміни. Прапор ще переверніть. Одразу як заживемо!»

«Я так розумію автор топить за те, щоб писати замість “що” писати “szczo” чи “ščo”? Щоби що? (до речі, як ця фраза буде латиницею?)».

«1. ру*ня і так не розуміє українську.

2. Російськомовні українці тоді точно не перейдуть на українську.

3. Це зупинить розвиток мови, language processing tools будуть в шоці, гуглити буде складно».

«Grzegorz Brzęczyszczykiewicz. Він же Гжегож Бженчищикевіч. Поляки он живуть собі й нормально. Але я проти відмови від кирилиці. Це історія… Але якщо щось таке робити, то може ще одразу прийняти католицизм? Аж моторошно стає від таких думок. Ну і виникають питання: у чехів і поляків латиниця різна. У них є звуки, яких нема в нас і навпаки. Це не допоможе нам в інтеграції з Західною Європою, лише Центральною».

«Це, мабуть, якщо щось викурити, і викурити багато. Кирилиця – це невіддільна (частина/ознака) частина нашої мови та культури, й перехід на латиницю – це така ж нісенітниця, як і перехід Великої Британії на кирилицю».

«Озиратися на ка**пів – значить іти у них на поступки й піддаватися на їхні провокації. Викорінити російську мову з України – ка**пи визнають українську мову діалектом російської і підуть на Львів защіщать насєлєніє, каторає ґаваріт на чуть нєправільнам русскам. Перейдемо на латинку – ка**пи прорубають вікно в Європу і теж перейдуть. Ваші наступні дії?».

«А який зв’язок кирилиці й пропаганди? Кирилиця і глаголиця, з території України пішли в маси».

«Для себе вирішив, що після війни перейду на латиницю, раніше не випускають».

«Взагалі пропоную глаголицю. Оце просто божественно: Ⱆⰽⱇⱆⰻⰽⰱⱎⱏⰹ ⱘ ⱎⱅ ⰳⱍⱅⱃⱍⱇⱌⰸⰻ».

«Кількість переглядів − 7139, коментарів − 440, а подобається ця пропозиція тільки 8. Вірогідність розгляду петиції дуже мала».

«В українській мові 38 звуків на 33 літери абетки – це дуже добре, бо мало не кожен звук має свою літеру. Голосних звуків – шість. В португальській мові латиниця, а тому португальська абетка має всього 26 літер. Але проблема у тому, що в португальській мові 75 звуків. Голосних звуків – 54 (п’ятдесят чотири). Тому й “викручуються”, що “мама, нє горюй”».

Попри те, що більшість категорично проти такої реформи, у цієї ідеї все ж були симпатики.

«Це стратегічна мета. У 2025-2035 школярі будуть потроху вивчати як факультатив, паралельно збільшуючи кількість книг латинкою до необхідного мінімуму. У 2023-2045 латинка має стати офіційною альтернативою. А після 2045 життя покаже, чи матиме це сенс. Можливо діти, що нині живуть і вчаться у Польщі, вирішать це питання навіть швидше».

«Оскільки у ру*ні (в тому числі латентної) палає від цього, то я за. Не бачу проблем писати ті самі слова іншим алфавітом».

«Із плюсів – спільна база літер зі значною частиною світу. Іноземцям буде простіше. От вам де простіше подорожувати без знання мови — у Польщі з латиницею або в Греції з “грециницею”? Або в Грузії з “грузиницею”? Використовуючи який з алфавітів вам банально простіше користуватися розмовниками, пошуком у Google? Але гемор буде, тут я погоджуюся. Я не згоден щодо “плюсів немає”».

А дехто пропонував із цим поекспериментувати.

«Це може мати сенс як приватний проєкт. Можна придумати систему й вести блог, можна придумати систему й видати книжку, але бажано, щоб то не була книжка про українську латинку, а, наприклад, роман або збірка оповідань чи віршів. Не намагатися всіх перевести на нову систему, а чисто показати, що, дивіться, і так можна. Інша абетка — це ще й спосіб подивитись інакше на фонетику власної мови. Чому, наприклад, ми вперлись у літери я, ю, є, ї, коли можна позначати на письмі пом’якшення попередньої приголосної, й таке інше. Що, виявляється, “і” не завжди пом’якшує попередню приголосну, як того вчили в школах. Багато цікавого».

А що ви думаєте про такі серйозні зміни? Висловіть свою думку в нашому Telegram або Facebook.