Співзасновник необанку monobank Олег Гороховський розповів невдалий вихід на ринки Польщі та Великої Британії. Фото: Facebook / Олег Гороховський
Співзасновник monobank Олег Гороховський розповів про вихід необанку на ринки Польщі (з проєктом Stereo) та Великої Британії (Koto), а також про те, чому це не вдалось, і чому компанія подала до суду на партнера в Польщі.
Про це він розповів в інтервʼю YouTube-каналу «Бомбардир».
Гороховський розповів, що Stereo зупинили буквально за два дні до релізу, що стало неочікуваним для команди. Він додав, що те, вони робили, не було в полі регуляції Центрального банку: компанія користувалась послугами провайдера, який був ліцензований на польському ринку та співпрацювала з банком-партнером на ринку. «Ми як ІТ-компанія лише робили “обличчя” для того сервісу, який є в банка-партнера. Чому нас зупинили, ми навіть зараз не розуміємо. Можемо тільки здогадуватись, але це було для нас шоком», – поділився бізнесмен.
Він додав, що ІТ-компанія розробила продукт, який був у межах того, що очікує регулятор, і що може робити банк-партнер за своєю ліцензією.
«Мені здається, що це більш схоже на те, що відбувалось з українським зерном. Тому що чому його блокували знають лише ті, хто його блокував», – вважає бізнесмен.
Зараз компанія подала позов до суду до партнера, з яким співпрацювала в Польщі, щоб компенсувати витрати. «Ми хочемо повернути хоча б гроші. Ми не зможемо повернути ті зусилля, які ми вклали, витрачену енергію і час, але хоча б гроші повернемо. Тому що ми вважаємо, що те, що сталося – несправедливо, і треба отримати якусь сатисфакцію», – додав Гороховський.
За його словами, новий вихід monobank на ринок Польщі наразі є лише гіпотетичним.
Читайте також: monobank закрив закордонні проєкти, а в необанках Дмитра Дубілета більшає клієнтів. Розбираємось в причинах
Гороховський поділився, що компанія не була готова до цього ринку, також вплинули обставини, які не вийшло передбачити. Так, бренд працював на цьому ринку без партнера, за самостійною ліцензією.
«Коли ти робиш проєкт, який зосереджений на кредитуванні, і ти не банк (не можеш використовувати залишки клієнтських коштів), тобі потрібно розуміти, де ти будеш брати гроші на те, щоби кредитувати. Ми розраховували, що сформуємо перший кредитний портфель власноруч, а потім цей проєкт будемо якось рефінансувати», – розповів бізнесмен.
Потім стався COVID-19, коли було неможливо кредитувати, а далі «була не дуже гарна ситуація на грошових ринках», тож проєкт не зміг підняти інвестиції для продовження кредитування. «А після цього той портфель, який ми вже сформували, деградував. Тому що ось як працює кредитний бізнес: ти надаєш гроші, потім дивишся, хто має гарну платіжну дисципліну. Тим хто це має, ти видаєш більше. І так стартові видачі – як плата за залучення клієнтів і те, що ти можеш зрозуміти, хто з них гарний, хто поганий. А якщо ти не маєш змоги видати більше, то стартовий портфель деградує», – пояснив він.
Тож проєкт не зміг підняти гроші й закрився.
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…