monobank закрив закордонні проєкти, а в необанках Дмитра Дубілета більшає клієнтів. Розбираємось в причинах

monobank ніяк не може розпочати бізнес за кордоном: перший подібний проєкт, британський необанк Koto, було вирішено закрити через два роки після запуску, а польський фінтех-сервіс stereo ще не розпочав роботу, незважаючи на плани зробити це ще у березні минулого року. 

Команда monobank і її колишній топ-менеджер активно розвивають проєкти за кордоном, але з різним результатом / Фото: Facebook-сторінки Олега Гороховського та Дмитра Дубілета

Водночас його співзасновник Дмитро Дубілет, що вийшов з проєкту у 2019 році, вже досить вдало розвиває фінтех-сервіси на іноземних ринках. Схоже, що успіх одних проєктів і провал інших не в останню чергу визначається вибором країни запуску. 

Редакція MC.today розібралася, що спільного і відмінного у міжнародній експансії Koto, stereo, Leobank та інших проєктів колишніх топменеджерів «ПриватБанку».

«Це такий мазохізм». Чому закрився Koto у Британії

«Коли ми ще тільки починали mono, з’явилась ідея зробити проєкт на якомусь іншому ринку, як тільки у нас з’явиться можливість. Британія виглядала логічними місцем», – 29 листопада 2023 року розповідав в інтерв’ю виданню DOU співзасновник monobank Михайло Рогальский. Під час розмови він заявив про закриття онлайн-банку Koto, що з 2020 року компанія Рогальского намагалася запустити у Великобританії.

Логічність відкриття онлайн-банку у Британії він пояснив декількома факторами: серед іншого, «більш-менш зрозумілою» мовою і територіальною близькістю з Україною, що дозволила не відриватися від роботи над monobank в Україні. Також ринок Британії «один з небагатьох в Європі, де є кредитні картки», зауважив Рогальский.

Михайло Рогальський / Фото: Facebook-сторінка Рогальського

«Десь [відсутність кредитних карток] це культурні речі, наприклад, як в Німеччині – ось вони не люблять кредити і все. А Британія схожа на Штати – там щось 70 млрд фунтів стерлінгів кредитних карт. І це дуже привабливий ринок де починати проєкт, якщо ти мрієш про майбутню експансію», – додавав співзасновник monobank.

Але сервіс Koto одразу стикнувся з декількома складнощами. Перш за все, проєкт міг отримати від місцевого регулятора не одну банківську, а тільки дві окремі ліцензії – на відкриття рахунків і видачу кредитів. Це означає, що вкладами одних клієнтів сервісу в Koto не могли користуватися для видачі позик іншим – для кредитування треба було шукати інші джерела фінансування. На отримання навіть таких «обмежених» ліцензій пішло два роки.

«А потім почався ковід. В Британії всі люди залишилися дома, в них знизилися витрати і вони почали гасити кредити, а не брати нові. Для кредитного бізнесу це був дуже поганий час для старту», – ділиться деталями проблемного шляху Koto Рогальский.

Нормальний запуск проєкту почався тільки у 2021 році. Але через пів року функціонування засновники «зрозуміли, що помилилися з моделлю продукту». У Британії є проблема: через наявність варіативної ставки, залежно від ризиковості профілю, «ніхто не розуміє, скільки він платить за кредит». Тому в Koto вирішили надавати клієнтам розстрочки з фіксованою сумою періодичного платежу понад щомісячну сплату тіла Основної суми боргу.

Проте за законодавством кредит мав рекламуватися і надаватися з вказанням середньорічної відсоткової ставки платежу. Але в Koto не передбачили особливості споживацької поведінки. Клієнти брали кредити на певний термін, гасили їх раніше і відразу брали нові – у підсумку рекламована середньорічна ставка була більшою, ніж сплачували отримувачі позик.

«Це такий мазохізм – продавати дорогий кредит, а брати менше», – вказав Рогальский.

Надалі компанія вирішила переформовувати продукт на такий «як у всіх»: розстрочку поміняли на банківську картку з додатком. Назву Koto, через претензії компанії Koyo Loans, також довелося змінити на The Credit Thing. «Все пішло круто», компанія «розігналася до 1 млн фунтів стерлінгів кредитної видачі на місяць. Але потім почалася повномасштабна війна.

Весною проєкт не зміг залучити фінансування на видачу позик, згодом у Британії почалася фінансова криза, а восени «стало зрозуміло, що вже чотири місяці не видаємо нових кредитів», розповідав Рогальский. У підсумку проєкт вирішили закрити. Картки The Credit Thing мали перестати працювати з січня 2024 року.

Застосунок The Credit Thing дуже нагадує monobank / Фото: Скріншот з сайту The Credit Thing

Українців в Європі ніхто не чекає? Чому в Польщі досі немає mono

Керівництво monobank до останнього розмірковувало над тим, як вдихнути нове життя у The Credit Thing. Одним з варіантів, говорив Рогальский DOU, було його об’єднання з іншим сервісом, що протягом 2023 року компанія готувала до відкриття в Польщі – онлайн-банком stereo. У обох продуктів могла бути спільна аудиторія – українці, що виїхали за кордон.

Так, співзасновник компанії Олег Гороховський зі старту роботи The Credit Thing пропонував британським емігрантам з України скористатися цим «дуже схожим на звичний для вас monobank» сервісом. Українцям навіть спростили умови відкриття рахунку. Анонсуючи запуск stereo, Гороховський також перш за все казав про 3 млн українців, що проживають в Польщі.

Якщо в Україні mono працює у партнерстві з Universal Bank, то польським партнером stereo мала стати «донька» бельгійського Aion, фінансової платформи Vodeno. Вивести на польський ринок stereo планувалося ще у березні 2023 року, але подію декілька разів відкладали. Причина – позиція місцевого регулятора, Комісії з фінансового нагляду.

Вона критикувала банк за маркетингову компанію і заяви засновників, які, на думку Комісії, могли сприйматися як анонс виходу на польський ринок Universal Bank, писав Forbes у липні минулого року.

Гороховський пояснював, що «компанія не мала наміру вводити клієнтів в оману», та відверто виказував розчарування позицією польського регулятора. «Коли є щось регулюване, то вони дуже трепетно ставляться до свого ринку», констатував підприємець на одному з бізнес-форумів у жовтні.

«Найбільша невдача цього року, не помилка, а те, що нас на повному русі зупинили зі стартом у Польщі… Ми досі не маємо чіткої відповіді на це питання. Схоже на ту саму причину, що із українським зерном. Може, зміна уряду в Польщі якось зрушить це питання з мертвої точки», – коментував Гороховський у інтерв’ю Forbes, що вийшло 27 лютого 2024 року.

Олег Гороховський / Фото: Facebook-сторінка Гороховського

Альтернативним вікном у Європу для monobank може стати Литва – туди місцевий уряд українських банкірів, на відміну від польського, запрошує сам. Проте в mono ще не покидають надії вийти на більш об’ємний польський ринок. Щоправда, навіть у цьому разі stereo не гарантований успіх через конкуренцію зі світовими фінтех-гравцями, у тому числі Revolut і Monese.

Які проєкти запустив Дмитро Дубілет

Співзасновник mono Дмитро Дубілет пішов з нього у 2019 році на державну службу, але у першому реформаторському уряді президента Володимира Зеленського пробув недовго. У 2020 році він із колишнім топменеджером «ПриватБанку» та розробником застосунку «Приват24» Олександром Вітязем створив у Британії компанію Fintech Farm.

«Конвеєр» із запуску необанків, вже за перевіреною mono моделлю, мав відкривати сервіси у партнерстві із регіональними банками та ділити з ними прибуток 50/50. На противагу експартнерам по mono і «Привату», засновники Fintech Farm вирішили триматися подалі від «червоних океанів» і шукати блакитні, виходячи на ринки країн, що розвиваються.

Для Азербайджану Leobank, запущений Fintech Farm у партнерстві з найбільшим приватним банком країни Unibank, став першим онлайн-банком. Візуальна частина сервісу була зроблена настільки подібною на mono, що з першого погляду відрізнити два застосунки можна лише через відсутність української мови у Leobank. Він нагадує mono і інтерфейсом, і функціоналом, і навіть маскотом, але технічно ці продукти не мають нічого спільного, стверджують у Fintech Farm.

Персонажі-талісмани онлайн-банків Fintech Farm намальовані у тому ж стилі, що й кіт mono / Фото: Скріншот з сайту Fintech Farm

На подібність дизайну двох сервісів звернули увагу й в monobank, але офіційні претензії у бік Fintech Farm висувала лише одна з партнерів Дубілета по українському необанку, Людмила Шмальченко, писав Forbes.

До середини 2023 року Leobank перетнув позначку у 1 млн клієнтів, ставши другим банком за кількістю карток у країніД. Ще у кінці 2022 року проєкт вийшов на прибуток. «Конвеєр» швидко продовжив випуск необанків, але другий сервіс у Нігерії не став успішним: для необанку Fibo Fintech Farm довго шукала партнера на місцевому ринку, тимчасово працювавши на власній ліцензії. У підсумку Fibo довелося згорнути через погіршення економічної ситуації у африканській країні.

Дмитро Дубілет / Фото: Telegram Дмитра Дубілета

Краще вийшло у Південній Азії – відкритий у березні 2023 року у В’єтнамі Liobank за півроку отримав 100 тис. клієнтів, а на перший мільйон компанія Дубілета планує вийти у 2024 році. При цьому потенціал розвитку необанку у В’єтнамі, з його 100-мільйоним населенням і швидкозростаючим середнім класом, значно більший, ніж в Азербайджані.

Загалом у Fintech Farm заявляли про плани відкрити онлайн-банки у 10 країнах. Наступними, як вказано на сайті компанії, стануть Індія та Киргизстан. Теоретично у першій з цих двох можна розраховувати на сотні мільйони клієнтів, але й конкуренція з іншими гравцями має бути вищою. В останні роки Індія проводить політику на заміщення готівки і стимулює появу онлайн-банків. На місцевому ринку вже присутні декілька гравців.