«Котячий» ринок і табу на корм з кроликом. СЕО Kormotech про особливості роботи за кордоном

При виході на ринки інших країн виробник кормів для тварин Kormotech враховує не лише менталітет, культуру й рівень економічного розвитку, а й харчові звички (так-так, тут ідеться про людей). Про роботу за кордоном, «котячі» та «собачі» ринки, та чому корм із кроликом може виявитися табу – розповів СЕО компанії Ростислав Вовк.

CEO Kormotech Ростислав Вовк розповів про роботу на закордонних ринках і чому перший закордонний завод побудували саме в Литві. Фото надані Kormotech

В інтервʼю MC.today Вовк поділився, що люди екстраполюють на улюбленців власні харчові вподобання. Тож це, звісно, впливає на роботу на місцевому ринку. До прикладу, у США часто купляють корм із качкою, тоді як у Данії – табу на корм із кроликом.

«Там це одна із найпопулярніших домашніх тварин. Про це ми дізналися, коли планували вивести в Данію вологий корм з кроликом в білому соусі зі сметаною. Але місцевий дистриб’ютор нам все пояснив і ми швидко змінили рецептуру», – розповів СЕО Kormotech.

Вовк зазначив, що деякі ринки можна поділити на «котячі» та «собачі». До прикладу, Румунія – це типовий собачий ринок, а от країни арабського сходу – котячі, бо за ісламом це священна тварина. 

Такі особливості, звісно, впливають на склад самих кормів. «Формуються і специфічні вимоги до складів корму, що визначаються так званими халяльними, кошерними та іншими сертифікатами», – пояснив бізнесмен.

Ще при роботі на інших ринках враховується місцевий клімат. Так, компанія завершує роботу над оновленим пакованням для продажу кормів у Малайзії.

«Для теплого вологого океанського клімату нам довелось зменшити та переробити конструкцію вентиляційних отворів у пакованні сухого корму, щоб запобігти його псуванню під час довгої дороги», – пояснив Вовк.

До слова, крім Малайзії, Kormotech цьогоріч підписала контракт із дистриб’ютором з Південної Кореї. Загалом же, як розповів бізнесмен, ринки цього регіону теж мають свої особливості.

«Азійські ринки надзвичайно неспішні – перемовини на них можуть тривати роками. Так, наприклад, ми вже рік чекаємо на відповідь від однієї із китайських регуляторних установ, яка пов’язана із видачею ветеринарних та дозвільних документів. Тож говорити про якісь швидкі очікування не доводиться», – поділився Вовк.

З іншого боку, в Азії високий попит мають суперпреміальні холістичні лінійки кормів.

Як компанія Kormotech відкрила перший завод за кордоном

Перший завод Kormotech за кордоном побудували в Литві. Рішення зміцнюватись в експорті до Європи компанія ухвалила у 2015 році. Після підписання контракту з чилійською компанією у 2018, команда Kormotech почала розраховувати час та вартість доставки, водночас формуючи сценарії будівництва за межами України. 

«Зведення заводу у країнах Балтії виглядало найбільш грамотним рішенням, бо ми отримали швидкий доступ до провідних європейських портів. Ми обирали країну із трьох варіантів, майже схилились до Латвії – але зустрічна пропозиція від литовських урядових організацій, відповідальних за залучення інвестицій до цієї країни, виявилась більш привабливою», – пояснив бізнесмен.

Так, у 2020 році було відкрито перше виробництво вологих кормів у Литві потужністю 15 тис. тонн на рік. А у 2023 його розширили ще на 5 тис. тонн.

• Нагадаємо, також Ростислав Вовк розповідав, як компанія ризикнула з будівництвом заводу вологих кормів і що з цього вийшло.